Справа № 509/4620/16-а
12 квітня 2017 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Гандзій Д.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Чорноморського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
13 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з названим адміністративним позовом, в якому просила суд, визнати протиправним відмову відповідачів про відмову їй в перерахунку пенсії з віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок Овідіопольської РДА від 08.12.2016 р. №№ 200,208 про заробітну плату, що подаються для перерахунку пенсії непрацюючим службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено пенсію та зобов'язати відповідачів з 01.05.2016 р. здійснити їй перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 88% від заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу згідно постанови КМУ від 06.04.2016 р. № 292 «Деякі питання оплати працівників державної служби у 2016 р.» та довідки відділу фінансово-господарського забезпечення Овідіопольської РДА від 27.12.2016 р. № 229, допустивши негайне виконання судового рішення з покладенням на відповідача судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Представник Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області у встановлений ухвалою суду від 15.12.2016 р. десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, надіслав до суду свої письмові заперечення на позов Вх. № 2714 від 11.04.2017 р., в яких просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову (а.с. 27-32).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, справа розглядається в порядку скороченого провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали позову, вважаю, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка перебуває на пенсійному обліку відповідачів з 06.03.2003 р. відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу» і отримує пенсію державного службовця за віком при стажі державної служби 18 р.
08.12.2016 р. позивачка отримала відповідні довідки про заробітну плату №№ 200,208(а.с. 9).
08.12.2016 р. позивачка звернулася до Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про перерахунок пенсії та рішенням відповідачів № 123702 від 09.12.2016 р. позивачці було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки згідно зі статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України, а відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" перерахунок пенсії державним службовцям не передбачений.
Постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 р.», яка набрала чинності одночасно з Законом України від 10.12.2015 р. № 889-УІІІ «Про державну службу» було встановлено підвищення посадових окладів на посадах державної служби з 01.05.2016 р.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції на момент виходу позивачки на пенсію) - на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями,- у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
У відповідності до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена з 06.03.2003 року.
До 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване зазначеними вище нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII.
З 01.05.2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.
У зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, положення Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року, яка набрала чинності з 01.05.2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином, з 01.05.2016 року Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже, враховуючи приписи ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 01.01.2004 року, з 01.05.2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Таким чином, виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачкою після 01.05.2016 року, відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-ХІІ), «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - Постанова № 865), постановою Кабінету Міністрів України № 292 від 06.04.2016 р. «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» (далі - Постанова № 292).
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині 1 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у редакції, яка була чинною на момент призначення позивачу пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, яка була чинною до 01.01.2015 р., передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
У пункті 4 Постанови № 865 у попередній редакції було визначено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховується в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у такому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.
За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.
На підставі Постанови № 1013 зазначений пункту Постанови № 865 було виключено.
Згідно зі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, чинній з 01.01.2015 р. до 01.05.2016 р., умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом до 01.05.2016 р., а саме статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у відповідній редакції, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.
Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось і станом на червень 2016 року воно не регламентувало ані права особи на перерахунок її пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого державного службовця, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Виходячи з цього, пенсія позивачці призначена у березні 2003 році на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, а її перерахунок позивач просить здійснити за ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, яка до 01.05.2015 р. дійсно передбачала можливість перерахунку пенсії державного службовця в разі підвищення розміру заробітної плати особи, працюючої на аналогічній посаді, і пунктом 4 Постанови № 865 визначались умови такого перерахунку.
Разом з тим, на момент збільшення розміру заробітної плати працюючого державного службовця за посадою, з якої позивачка вийшла на пенсію, та на момент її звернення до відповідача із заявою від 08.12.2016 р. щодо перерахунку її пенсії з цих підстав, законодавство змінилось, стаття 37-1 Закону № 3723-ХІІ взагалі втратила чинність, а Постанову № 865 було викладено в іншій редакції, яка не закріплює права особи на перерахунок пенсії з цих підстав, і жодним іншим нормативно-правовим актом також не визначено, ані таке право особи, ані порядку (механізму) перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати та умов його здійснення.
З огляду на це, суд вважає, що у відповідача на момент позивачки із заявою про перерахунок її пенсії на підставі довідок №№200,208 від 08.12.2016 р. не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки, а у відповідності до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 11 жовтня 2016 року у справі № 484/1671/16-а.
Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд України у своїй постанові від 12 липня 2016 року у справі № 21-1726а16 висловив правову позицію, відповідно до якої відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка чітко визначає розмір заробітної плати (чи пенсії), не є підставою для застосування вже недіючих норм Законі України для проведення перерахунку заробітної плати (пенсії).
Суд зазначає, що прийняття відповідачем рішення про відмову у перерахунку пенсії позивачки не призвело до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист, а також суд звертає увагу на те, що як було встановлено вище, право на пенсію позивач набула не на підставі ст.37-1 Закону № 3723-ХІІ, за якою вона просить здійснити її перерахунок, а на підставі зовсім іншої законодавчої норми - ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, і в даному випадку зміна редакції ст.37-1 Закону № 3723-ХІІ, а в наступному втрата нею чинності, є зміною законодавства, що у свою чергу змінює соціально-економічні права певного кола осіб.
Водночас, при розв'язанні спірних правовідносин судом враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Аналогічний правовий підхід Європейським судом з прав людини застосований й в рішеннях від 09.10.1979 р. у справі «Ейрі проти Ірландії» та від 12.10.2004 р. у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії», в якому Суд зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового, і такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 25 січня 2012 року за №3-рп/2012 зазначив, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визнані як Законами України, так і іншими нормативно - правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України.
Отже, передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними.
Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного розподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, відповідно до вимог ст. 86 КАС України, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачки на підставі ст.37-1 Закону № 3723-ХІІ і Постанови № 865 у редакції, яка втратила чинність, як вона просить у своєму адміністративному позові, в зв'язку з чим відмовляє у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 6-8,70,72,86,183-2,256 Кодексу Адміністративного судочинства України, на підставі ст.66 Закону України № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 33, 37 Закону України №3723-XII "Про державну службу", ст.ст. 1, 2 Закону України № 108/95-ВР "Про оплату праці", суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чорноморського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Овідіопольський районний суд, протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Гандзій Д.М.