Справа № 509/476/17
11 квітня 2017 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :
судді Гандзій Д.М.
при секретарі Задеряка Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
9 лютого 2017 року, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідно до договору № б/н від 06.08.2012 р., ПАТ КБ «ПриватБанк» надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає терміну дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту, банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, якими передбачено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» - складає між ним та банком договір, про що свідчить особистий підпис відповідача у відповідній заяві. Відповідно до умов кредитного договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, в який позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та іншими витратами згідно умов надання кредиту.
В порушення умов договору, відповідач свої кредитні зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 31.12.2016 р., у відповідача перед банком утворилась заборгованість у розмірі 33410,13 грн., яка складається з : 1396,31 грн. - заборгованості за кредитом, 25957,36 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3989,31 грн. - заборгованості за пенею та комісією за користування кредитом та штрафів згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, а саме 500 грн. - штрафу (фіксованої частини) та 1567,15 грн. - штрафу (процентної складової), які представник банку у позові, просив суд стягнути з відповідача та суму судового збору у розмірі 1600 грн. на користь банку.
Представник позивачів в судове засідання не з'явився, надавши до свого позову письмове клопотання, в якому позов підтримав у повному обсязі та на підставі ч. 2 ст. 158 ЦПК України, просив суд слухати справу за його відсутності, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення по справі (а.с. 27).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ЦПК України, за останньою відомою судові адресою його місця проживання, що підтверджується довідкою Овідіопольського РВ ГУДМС України в Одеській області № 375 від 14.02.2017 р. про реєстрацію відповідача за адресою : АДРЕСА_1, а також поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою листоноші «за відмовою адресата від одержання», причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав (а.с. 29,32,33).
Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобов'язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Приписами статей 525,526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Також, статтею 617 ЦК України передбачено - особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 1 ст. 634 ЦК України - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.
Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд встановив, що відповідно до договору № б/н від 06.08.2012 р., ПАТ КБ «ПриватБанк» надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає терміну дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту, банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, якими передбачено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» - складає між ним та банком договір, про що свідчить особистий підпис відповідача у відповідній заяві. Відповідно до умов кредитного договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, в який позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та іншими витратами згідно умов надання кредиту (а.с. 9-13)
В порушення умов договору, відповідач свої кредитні зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 31.12.2016 р., у відповідача перед банком утворилась заборгованість у розмірі 33410,13 грн., яка складається з : 1396,31 грн. - заборгованості за кредитом, 25957,36 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3989,31 грн. - заборгованості за пенею та комісією за користування кредитом та штрафів згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, а саме 500 грн. - штрафу (фіксованої частини) та 1567,15 грн. - штрафу (процентної складової), обґрунтований та зроблений у відповідності до діючого законодавства України розрахунок якої, був зроблений позивачами, наданий суду і перевірений судом (а.с. 6-8).
Станом на дату винесення рішення, доказів погашення заборгованості, відповідачем суду не надано і відповідно у суду вони відсутні.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованими, доведеними документально, які найшли своє підтвердження в судовому засіданні та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім суми заборгованості за невиконання умов кредитного договору, з відповідача, на користь банку, підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за розгляд справи 1600 грн., які були підтверджені банком документально (а.с. 24-25).
Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,549,550,599,617,625,634,1048,1050,1054 ЦК України, суд, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити ;
2. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН : НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 33410,13 грн. та судовий збір у сумі 1600 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Д.М. Гандзій