Справа № 203/3891/16-ц
2/0203/162/2017
06 квітня 2017 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Дзьома Ю.О.
за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №72 «Придніпровський» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, пені, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 та споживає послуги, що надаються Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив №72 «Придніпровський». Проте, відповідач свої зобов'язання щодо плати за надані житлово-комунальні послуги належним чином не виконує, в зв'язку з чим станом на 01.02.2017 року має заборгованість в сумі 17459 грн. 34 коп. В зв'язку з цим, позивач просив просили стягнути з відповідача на користь кооперативу вказану заборгованість в сумі 17459 грн. 34 коп., нараховану пеню в сумі 8578 грн. 52 коп., а всього стягнути 26037 грн. 86 коп.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання на неодноразові виклики не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідач зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 та споживає послуги, що надаються Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив №72 «Придніпровський» на підставі відповідних договорів з постачальниками та, як балансоутримувачем будинку відповідно до статуту кооперативу.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (ст.1, ч.2 ст.3, ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Згідно зі ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 вказаного Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.820 ЦК України розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за користування житлом, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру.
Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця.
За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, свої зобов'язання відповідач належним чином не виконує, в зв'язку з чим, згідно наданого позивачем актом звірки взаємних розрахунків, станом на 01.02.2017 року має заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2012 року по 31.01.2017 року в сумі 17459 грн. 34 коп.
З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. В зв'язку з чим, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2012 року по 31.01.2017 року в сумі 17459 грн. 34 коп.
В частині заявлених вимог про стягнення пені в сумі 8578 грн. 52 коп. суд враховує наступне.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок споживача у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.ч.1,2 ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, відповідно до норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ЦК України вбачається, що пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по сплаті житлово-комунальних послуг обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання та її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Разом з тим, діючим законодавством розмір пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги не визначений. А відповідний договір між сторонами по справі не укладався та відповідальність у вигляді пені та її розміри не визначались.
В зв'язку з цим, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 8578 грн. 52 коп., розрахованої виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд у відповідності до ст.ст.79,88 ЦПК України вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1378 грн.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до матеріалів справи інтереси позивача в суді представляв адвокат ОСОБА_2 на підставі відповідного договору від 15.08.2016 року та який вступив в процес 08.11.2016 року.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем було надано акт про прийняття-передачу наданих юридичних послуг між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив №72 «Придніпровський» та адвокатом ОСОБА_2 щодо надання та прийняття юридичних послуг вартістю 1500 грн. в період з 15.08.2016 року по 08.09.2016 року, тобто поза межами судових засідань.
При цьому, позивачем не надано доказів (відповідного розрахункового документу) що фактичної сплати коштів в сумі 1500 грн. за надані юридичні послуги, а також будь-яких доказів щодо виду та обсягу наданих юридичних послуг, витраченого часу, а також відповідного розрахунку з урахуванням положень ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що в стягненні витрат на правову допомогу в сумі 1500 грн. позивачу слід відмовити за недоведеність належними доказами факту понесення цих витрат та їх розміру.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1,3,9,13,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.549,551,820,901,903 К України, ст.ст.10,11,58-61,88,169,212-215 ЦПК України, суд -
Позов Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №72 «Придніпровський» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, пені - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №72 «Придніпровський» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2012 року по 31 січня 2017 року в сумі 17459 грн. 34 коп.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №72 «Придніпровський» судовий збір в сумі 1378 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.Ю.Казак