11.04.2017 року Справа № 904/18/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Кощеєва І.М., Кузнецова В.О.
при секретарі: Ковзикові В.Ю.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 -пред., дов. №618/01 від 17.08.2016р.;
відповідача: ОСОБА_2 -пред., дов. №б/н від 23.01.2017р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2017р. у справі № 904/18/17
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «МК-МОНТАЖ» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
до: товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про: стягнення заборгованості за договором підряду
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02 березня 2017 року (підписано 07.03.2016р.) у справі №904/18/17 (суддя Петрова В.І.) з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 22.02.2017р. частково задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «МК-МОНТАЖ» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) до товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про стягнення 38328,70 грн. заборгованості, 4542,73 грн. пені, 456,79 грн. 3% річних та 2381,20 грн. інфляційних за договором підряду №28-04 від 28.04.2016р. Зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто 38328,70 грн. заборгованості,4530,33 грн. пені, 456,79 грн. 3 % річних, 2381,20 грн. інфляційних та 1377,63 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» - відповідач подало апеляційну скаргу, в якій просить повністю скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2017р. у справі №904/18/17. Відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме ст. 840 ЦК України, всупереч якої, не взявши до уваги п.1.3., п. 1.4. договору, суд визнав зобов'язання позивача такими, що повністю виконані. Позивачем не надано звіту про використання матеріалу та не повернуто залишок матеріалу після виконання робіт. Крім того, скаржник вказав, що роботи за договором виконані позивачем з недоліками, які в порядку ст.ст. 852,858 ЦК України були усунуті відповідачем, проте судом не надано належної оцінки цим фактам.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МК-МОНТАЖ» - позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник в судовому засіданні зазначив, що рішення суду повністю відповідає вимогам чинного законодавства і фактичних обставин справи, а доводи скаржника не є обґрунтованими, оскільки замовлення було виконано в повному обсязі, але не оплачено у належному розмірі. Сума заборгованості не спростовується заявником. Інші обставини не можуть слугувати підставою для скасування або зміни рішення суду.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між товариством з обмеженою відповідальністю ««МОНТАЖСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» (Замовник) і товариством з обмеженою відповідальністю «МК-МОНТАЖ» (Виробник) 28.04.2016р. був укладений договір підряду №28-04, за яким Виробник з матеріалів Замовника зобов'язався виготовити і поставити Замовнику металоконструкції (продукція) згідно з переданими Замовником кресленнями КМД. Замовник зобов'язався прийняти продукцію і оплатити її вартість згідно умов даного договору.
Орієнтовний обсяг виготовлення продукції на момент укладання даного договору відповідно до п.2.2. складав 83,795 грн.
Відповідно до п. 4.1. договору вартість 1 тони виготовлених в результаті здійснення робіт металоконструкцій становила 6300,00 грн. в т.ч. ПДВ. До цієї вартості входило: виготовлення, ґрунтування металоконструкцій ґрунтом марки ГФ-021 в 2 шари, фарбування, фарбою наданою Замовником, в 2 шари. В зазначену вартість не входила вартість металопрокату та лакофарбових матеріалів), які використовуються Підрядником під час виконання робіт.
Загальна вартість договору на момент його укладання складала 527908,5 грн. з урахуванням ПДВ, яка визначена на підставі умов пунктів 2.1. та 4.1 даного договору.
Сторони погодили в п. 5.1. договору, що оплата робіт за цим договором здійснюється шляхом перерахування Замовником відповідних грошових коштів на поточний рахунок Виробника протягом 20 банківських днів після підписання Замовником актів приймання виконаних робіт на підставі рахунку, виставленого Виробником.
На виконання своїх договірних обов'язків позивачем були виготовлені металоконструкції та виставлено для оплати рахунки-фактури №СФ-0000061 від 01.06.2016р. на суму 522925,20 грн. з ПДВ та №СФ-0000064 від 22.06.2016р. на суму 15403,50 грн. з ПДВ. Загальна сума виконаних робіт склала 538328,70 грн.
Сторонами на зазначені суми були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000046 від16.06.2016р. та № ОУ-0000048 від 22.06.2016р.
Відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 500000,00 грн., що підтверджується виписками банку АТ «УкрСиббанк».
У зв'язку із заборгованістю та її простроченням позивач на адресу відповідача за №648/01 від 13.09.2016р. направив претензію з проханням до 25.09.2016р. перерахувати основний борг, пеню та 3 % річних. Докази направлення претензії в матеріалах справи відсутні, але відповідачем наявність претензії не спростовується.
Невиконання вимог претензії призвело до звернення позивача з позовними вимогами про стягнення з відповідача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог стягнення 38328,70 грн. заборгованості, 4542,73 грн. пені, 456,79 грн. 3% річних та 2381,20 грн. інфляційних.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Обов'язковість договору для виконання сторонами встановлена ст. 629 ЦК України.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
За приписами ч.1 і ч. 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як було зазначено вище сторони домовились, що підставою для здійснення оплати робіт є акт приймання виконаних робіт.
Порядок приймання-передачі робіт погоджений сторонами у п. 3.1. договору. Так, приймання-передача робіт здійснюється на базі Виробника та проводиться комісією у складі уповноважених представників Виробника та Замовника. У разі відсутності зауважень, сторонами підписується акт приймання-передачі виконаних робіт, який оформлюється в двох екземплярах згідно виконаних обсягів робіт, або надає мотивовану відмову від приймання робіт не пізніше 3 робочих днів з моменту надання Виробником вказаного акту.
Таким чином, сторони у договорі визначили акт приймання-передачі виконаних робіт суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи акти виконаних робіт підписані зі сторони Замовника без зауважень. В той же час, Замовник посилається на недоліки виготовленої металоконструкцій, на підтвердження яких він надає акт візуально-вимірювального контролю від 23.06.2016р., відсутність звіту про використання матеріалу Виробником та не повернення залишку матеріалу після виконання робіт.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що факт здійснення господарської операції підтверджується первинними документами, в даному випадку актом приймання виконаних робіт.
Згідно чч. 1, 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999р., №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями) первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відсутність звіту позивача про використання матеріалів та не повернення залишку матеріалу після виконання робіт не позбавляє відповідача обов'язку оплатити вартість прийнятої продукції.
Не може бути підставою для відмови у позовних вимогах про стягнення заборгованості і акт відповідача візуально-вимірювального контролю від 23.06.2016р., в якому зазначені дефекти.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторонами передбачено, що перелік дефектів визначається дефектним актом, який складається сторонами. В акті фіксується дата виконання виявлення дефектів і терміни їх усунення. При відмові Виробника брати участь у складанні дефектного акту, такий акт може бути складений Замовником самостійно та є обов'язковим до виконання Виробником. При відмові Виробника усунути дефекти Замовника може залучити до цієї роботи іншого виконавця з відшкодуванням витрат за рахунок Виробника (п.6.5. договору).
Проте, в порушення наведеного пункту дефектний акт складений не був. Щодо акту візуально-вимірювального контролю від 23.06.2016р., то він також не має доказової сили.
ОСОБА_3 у навчальному посібнику «Візуальний і вимірювальний контроль металоконструкцій і споруд» вказує, що візуальний і вимірювальний контроль основних матеріалів і комплектуючих проводиться в якості вхідного при їх надходженні на підприємство з метою підтвердження відповідності вимогам нормативної документації. Далі ВІК виконується при підготовці заготовок перед началом технологічних операцій, наприклад, перед складанням з'єднання під зварювання або перед гнучкою, формуванням з метою підтвердження відповідності якості матеріалів вимогам робочих креслень об'єкта. Далі візуально-вимірювальний контроль проводиться на всіх етапах технологічних процесів і обов'язково передує радіаційним, магнітним, ультразвуковим методам, використовуваним для пошуку внутрішніх дефектів.
Для проведення такого контролю важливі знання в таких областях як оптика, оптичні властивості ока, світлотехніка, оптичні системи, основи лінійних і кутових вимірів, класифікація дефектів зварних з'єднань, виливків, паяних з'єднань. Такий контроль проводять тільки кваліфіковані фахівці. - дефектоскописти.
Акт візуально-вимірювального контролю від 23.06.2016р., складений за відсутності представника Виробника, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення представника Виробника про запрошення взяти участь у складанні акту. Крім того, акт складений за відсутності фахівця в цій області.
Крім того, якщо скаржник вважає, що робота виконана підрядником неякісно, він має право заявити відповідний позов. У даному процесі такі позовні вимоги у встановленому законом порядку не заявлялися, тому не можуть бути розглянуті судом.
За наведених обставин у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області в частині стягнення 38328,70 грн. заборгованості.
Положеннями ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, і зокрема, сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Умовами договору, а саме п. 7.3. визначено, що за порушення строків виконання робіт/розрахунків винна сторона повинна сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Розмір санкцій, який стягнутий з відповідача, є таким, що відповідає нормам законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача крім суми заборгованості та пені 3 % річних у сумі 456,79 грн. та інфляційні втрати у сумі 2381,20 грн.
За наведених обставин рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає нормам матеріального і процесуального права. Підстави для скасування зазначеного рішення відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 березня 2017 року у справі №904/18/17 залишити без зміни.
(постанова виготовлена у повному обсязі 12.04.2017 року)
Головуючий суддя О.С.Євстигнеєв
Судді: І.М.Кощеєв
ОСОБА_4