Справа № 595/442/17
Номер рядка звіту 48
06.04.2017
м.Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області
В складі: Головуючого судді Содомори Р.О.,
при секретарі: Пастушаку І.Д.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бучачі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що у них різні погляди на життя, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, немає згоди у вирішенні спільних сімейних питань, з жовтня 2015 року разом не проживають. Сім'я фактично розпалася, а шлюб носить формальний характер.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що з відповідачем по справі з жовтня 2015 року проживають окремо, спільного господарства не ведуть, сім'я розпалася, а шлюб носить формальний характер.
Відповідач в судовому засіданні позов заперечив.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази, суд встановив наступні обставини:
21 вересня 2010 року укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Золотопотіцькій селещній раді Бучацького району Тернопільської області, актовий запис № 12, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ИД № 069381, виданим Золотопотіцькою селищною радою Бучацького району Тернопільської області.
У даному шлюбі мають одну дитину: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження І-ИД № 172664, видане Золотопотіцькою селищною радою Бучацького району Тернопільської області).
Сторони по справі спільного господарства не ведуть, з жовтня 2015 року проживають окремо, шлюб носить формальний характер, позивачка миритись не бажає.
В Постанові Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначається, що при розгляді справ, які виникають у зв'язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року, а також інших нормативно - правових актів, що регулюють сімейні відносини.
Згідно ст.24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У силу ст. 56 СК України кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.
Відповідно до п.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги інші обставини життя подружжя, суд прийшов до переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.
У відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, із відповідача на користь позивачки слід стягнути 640 грн.
Відповідно до ч. 7 та ч. 8 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб. У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення. Відмітка про розірвання шлюбу за рішенням суду робиться в паспортах громадянина України осіб, шлюб між якими розірвано, у разі їх звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» за державну реєстрацію актів цивільного стану та за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв'язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, справляється державне мито у розмірі, визначеному законом.
Відповідно до п. 4 ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 №7-93 державне мито справляється за державну реєстрацію актів цивільного стану.
З огляду на вищенаведене, позивачем не доведено, які саме витрати та в якому розмірі будуть понесені нею при реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану, а тому суд вважає, що таке вимога до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,218 ЦПК України, ст.ст.24,56,104,105,112,113 СК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21 вересня 2010 року Золотопотіцькою селещною радою Бучацького району Тернопільської області, актовий запис № 12.
Прізвище позивачки після розірвання змінити на «Марків».
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) грн. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Бучацький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_5