Справа № 606/8/17-цГоловуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В.
Провадження № 22-ц/789/338/17 Доповідач - Міщій О.Я.
Категорія - 59
11 квітня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Міщія О.Я.
суддів - Ткач З. Є., Шевчук Г. М.,
при секретарі - Шмигельська І.З.
з участю представника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 25.01.2017 р. за позовом ОСОБА_2 до Дружбівської селищної ради, відділу державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації про визнання права власності,-
В січні 2017 р. ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що 22.03.2006 р. між ним та Тернопільською обласною кооперативно - державною асоціацією по агропромисловому будівництву “Облагробуд” укладено договір купівлі продажу цеху базальтового волокна.
Позивач вказав, що після укладення вказаного договору він звернувся до державного реєстратора для здійснення державної реєстрації та виготовлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно, однак йому було відмовлено у здійснення вказаних дій.
Ухвалою судді Теребовлянського районного суду від 05.01.2017 р. відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 до Дружбівської селищної ради, відділу державної реєстрації Теребовлянської РДА про визнання права власності.
Ухвалою Теребовлянського районного суду від 06.02.2017 р. виправлено допущену в ухвалі цього ж суду від 05.01.2017 р. описку в написанні мотивувальної та резолютивної частини, де неправильно зазначено “нежитлова будівля (кафе)” замість “нежитлова будівля (цех базальтового волокна)”.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу судді скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апелянт вказав, що суддя безпідставно відмовив у відкритті провадження, а даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки договір купівлі - продажу нерухомого майна укладений між Тернопільською обласною кооперативно - державною асоціацією по агропромисловому будівництву “Облагробуд” та ОСОБА_2 як фізичною особою, а не з фізичною особою підприємцем - ОСОБА_2
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, вислухавши представника позивача ОСОБА_1 колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суддя виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки договір купівлі продажу нерухомого майна укладено ОСОБА_2 не як фізичною особою, а як фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, відтак даний спір повинен розглядатися господарським судом.
Однак, з таким висновком судді погодитись неможливо.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Як роз'яснено в п. 14 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3 “Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ” спір фізичної особи, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Наприклад, вирішуючи належність спору про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним до цивільної чи господарської юрисдикції, у разі виникнення такого спору між господарським товариством і фізичною особою, яка є приватним підприємцем, суду належить з урахуванням змісту договору та інших правовстановлюючих документів з'ясувати, з використанням якого правового статусу при укладенні такого договору діяла фізична особа: як фізична особа чи як фізична особа - підприємець, а також врахувати, які саме правовідносини між сторонами виникли.
Як видно із змісту договору купівлі продажу цеху базальтового волокна (споруди) від 22.03.2016 р., Тернопільська обласна кооперативно - державна асоціація по агропромисловому будівництву “Облагробуд” (надалі іменується “Продавець”) в особі голови правління ОСОБА_3, з однієї сторони, та ОСОБА_2 (надалі іменується “Покупець”), з іншої сторони, уклали договір купівлі продажу, із подальшим зазначенням його умов.
Згідно розділу 7 даного договору, покупцем вказано ОСОБА_2, із зазначенням його місця проживання та особистого ідентифікаційного номеру.
Представник ОСОБА_2 пояснив, що земельну ділянку, на якій знаходиться цех по виробництву базальтового волокна позивачу надано в оренду, як фізичній особі, а не як фізичній особі - підприємцю, що стверджується витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.08.2016 р. (а.с. 8).
У зв'язку з цим ОСОБА_2 вказав, що при укладенні договору діяв як фізична особа і надалі має намір як фізична особа використовувати спірне майно.
У матеріалах відсутні відомості про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу укладення господарського договору. Сама по собі наявність відтиску печатки на примірнику договору СПД ФО ОСОБА_2 не може свідчити про те, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позивач, як фізична особа звернувся до суду за захистом свого порушеного права, тому висновок суду про відмову у відкритті провадження не відповідає вимогам закону.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що ухвалу судді Теребовлянського районного суду від 25.01.2017 р. слід скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Підлягає скасуванню як похідна також ухвала Теребовлянського районного суду від 06.02.2017 р. про виправлення описки.
Керуючись ст. ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу судді Теребовлянського районного суду від 25.01.2017 р. - скасувати, справу за позовом ОСОБА_2 до Дружбівської селищної ради, відділу державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації про визнання права власності направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_4