Справа № 444/2656/15 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З.Л.
Провадження № 22-ц/783/190/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 М. М.
Категорія:46
05 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Копняк С.М., Левика Я.А.
секретаря: Симця В.І.
за участю: представника ДП «Жовківське лісове господарство» -
ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
представника органу опіки та піклування Жовківської міської ради -
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» та ОСОБА_3 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 17 травня 2016 року у справі за позовом Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа орган опіки та піклування Жовківської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,
20 листопала 2015 року Державне підприємство «Жовківське лісове господарство» звернулося до суду з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що у віданні ДП «Жовківське лісове господарство» перебуває житлова будівля по вул. Лісна, 4 в м. Жовква. Вказав, що ця житлова будівля використовується позивачем для надання жилих кімнат працівникам підприємства, які з огляду на трудові відносини, мають проживати за місцем роботи чи недалеко від нього. Зазначив, що вказана жила площа надавалась ОСОБА_3 для тимчасового проживання у зв'язку з працевлаштуванням на підприємство. Разом із ОСОБА_3 поселились його дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_7. Окрім цього, відповідно до ордеру № 21 від 18.03.2014 ОСОБА_3 також було надано право на вселення у згадані кімнати дочки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та його матері ОСОБА_8. Вказав, що ОСОБА_3 було звільнено з посади головного інженера ДП «Жовківський лісгосп» за угодою сторін, ОСОБА_8 було звільнено з посади головного бухгалтера ДП «Жовківський лісгосп» за власним бажанням. Зазначив, що комісією встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 більше 6-ти місяців фактично у гуртожитку навчального корпусу Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» не проживають, проте займають кімнати 311, 313 на третьому поверсі будівлі. Тому просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням в гуртожитку навчального корпусу Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» по вул. Лісна, 4, м. Жовква (кімнати 311, 313).
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 17 травня 2016 року позов Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа орган опіки та піклування Жовківської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням задоволено частково.
Визнано ОСОБА_3(ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії КВ № 173917, виданий 25.05.1999 року Жовківським РВ ГУМВСУ у Львівській області) таким, що втратив право на користування жилим приміщенням в гуртожитку навчального корпусу Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» по вул. Лісна, 4, м. Жовква (кімнати 311,313).
Визнано ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 паспорт серії КВ № 221823, виданий 18.08.1999 року Жовківським РВ ГУМВСУ у Львівській області) такою, що втратила право на користування жилим приміщенням в гуртожитку навчального корпусу Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» по вул. Лісна, 4 м. Жовква (кімнати 311,313).\
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржили Державне підприємство «Жовківське лісове господарство» та ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі Державне підприємство «Жовківське лісове господарство» посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах справи та вказує, що акт обстеження матеріально-побутових умов від 26.04.2016 року на підставі якого ґрунтується рішення суду не може бути належним та допустимим доказів по справі, оскільки такий засвідчує лише епізодичну появу відповідачів у спірних кімнатах та не спростовує доказів про не проживання відповідачів понад 6 місяців. Докази, які б підтверджували факт постійного проживання відповідачів в матеріалах справи відсутні. Також судом не було враховано прибуткові касові ордери, з яких вбачається, що за користування кімнатами 311,313 оплата здійснювалась лише ОСОБА_8 та того факту, що у приватній власності ОСОБА_6 перебувають інші квартири та будинки. Крім того зазначає, що суть даної справи полягає не у виселенні дітей, а у визнанні відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує, що рішення суду в частині задоволених позовних вимог є неправомірним, оскільки йому та його матері, навіть у випадку правомірного виселення позивач повинен був запропонувати інше житлове приміщення, обставини щодо начебто відсутності його та його матері понад шість місяців у гуртожитку є недоведені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того зазначає, що рішення суду порушує благополуччя та єдність їх сім'ї. Просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ДП «Жовківське лісове господарство» слід відхилити, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов”язна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. За змістом ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На думку колегії суддів, оскаржуване рішення повністю таким вимогам не відповідає.
Задовольняючи частково позовні вимоги про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, суд першої інстанції виходив з часткової доведеності позовних вимог позивача та дійшов висновку, що відповідачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не проживають в житловому приміщенні навчального корпусу Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» по вул.. Лісна, 4 м. Жовква (кімнати 311, 313) протягом тривалого часу, більше 6 місяців.
Проте з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Судом установлено, що в кімнатах будинку по вул.. Лісна, 4 у м. Жовква за №№311-313, загальною площею, 31, 9 м.кв зареєстровані ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8
Зазначені особи вселені згідно ордеру на жилу площу в гуртожитку №21 від 07.09.2007 року та від 18.03.2014 року, виданого гр.. ОСОБА_3 на право зайняття жилої площі в гуртожитку по вул.. Лісна, 4 кімнати 311-313.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 перебували у трудових відносинах із ДП «Жовківський лісгосп».
Згідно наказу від 07.10.2013 № 266-к «Про припинення трудового договору (контракту)» ОСОБА_3 звільнено з посади головного інженера ДП «Жовківський лісгосп» за угодою сторін.
Згідно наказу від 18.12.2014 № 230-к «Про припинення трудового договору (контракту)» ОСОБА_8 звільнено з посади головного бухгалтера ДП «Жовківський лісгосп», за власним бажанням.
Статтею 47 Констиуції України гарантовано, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, житлове приміщення за тимчасово відсутнім наймачем зберігається протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Таким чином при вирішенні питання про втрату права користування житлом в даному випадку з»ясуванню підлягає як термін відсутності особи, так і поважність причин такої відсутності.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, член сім»ї наймача може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням з підстав відсутності понад шість місяців у цьому жилому приміщенні до часу звернення з позовом, якщо він був відсутній протягом цього строку підряд без поважних причин і саме ці факти повинні бути встановлені судом при вирішенні спору згідно з вимогами ст.214 ЦПК України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідачі більше 6-ти місяців в наданих жилих кімнатах навчального корпусу ДП «Жовківське лісове господарство» не проживають без поважних причин, такими не користується, добровільно звільнити відмовляються, на численні звернення адміністрації підприємства не реагують, з реєстрації місця проживання добровільно знятися відмовляються.
Із допитаних судом свідків та наявних письмових доказів вбачається, що відповідачі дійсно зареєстровані в зазначених вище кімнатах будинку, у таких зроблений ремонт, включені у графік прибирання загальних приміщень.
Відповідно до пункту 10 ОСОБА_11 Пленуму ВСУ №2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
В абзаці 2 пункту 11 вищезазначеної ОСОБА_11 зазначено, що на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписках, переадресовка кореспонденції, утворення сім»ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
З Акту про результати обстеження житлових приміщень будівлі по вул. Лісна, 4, м. Жовква від 15 липня 2015 року вбачається, що відповідачі є зареєстрованими у кімнатах вказаного будинку, проте не проживають понад 6 місяців.
Надаючи правову оцінку зібраним у справі доказам колегія суддів вважає, що такі не доводять в цілому підставності позовних вимог. Доказів, які б свідчили про добровільне вибуття відповідачів із спірної квартири, позивачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не надано.
З листів № 09-05/642 та № 09-05/643 від 15.07.2015 року вбачається, що позивач звертався до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 з приводу виселення та зняття з реєстрації відповідачів в кімнатах 311, 313, по вул. Лісна, 4, м. Жовква. При цьому вказував на те, що оскільки ОСОБА_3 звільнений з роботи і в трудових відносинах з підприємством не перебуває, тому просили в добровільному порядку звільнити кімнати 311, 313 на 3-му поверсі навчального корпусу ДП «Жовківське лісове господарство».
Колегія суддів вважає, що даний акт не може свідчити про поважність причин не проживання відповідачів понад встановлені ст.. 71 ЖК строки, оскільки таким не встановлено з якого часу та з яких причин відповідачі не проживають у спірних кімнатах житлового будинку. Саме зазначення в акті щодо непроживання відповідачів більше 6-ти місяців без зазначення причин такого непроживання не дає підстав для визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та не є належними та достатніми доказами відсутності відповідачів понад встановлені законом строки без поважних причин. Окрім того, як убачається із матеріалів справи, такий Акт не охоплюється піврічним терміном до часу звернення до суду з позовом, оскільки акт складений 15.07.2015 року, а до суду позивач звернувся 20 листопада 2015 року.
Судом першої інстанції вірно враховано той факт, що Акт від 15 липня 2015 року в частині не проживання більше 6-ти місяців відповідачів спростовується актом обстеження матеріально-побутових умов від 26.04.2016 року, складеним представником органом опіки та піклування.
З висновку опікунської ради про недоцільність зняття з реєстрації малолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_7 вбачається, що на момент відвідування сім»ї ОСОБА_3 26.04.2016 року в квартирі перебували ОСОБА_6 із малолітньою донькою ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_9 В квартирі були наявні дитячі меблі-колиска, дитячі речі, що свідчить про проживання малолітньої дитини у помешканні, зокрема було встановлено перебування і інших неповнолітніх членів сім»ї. Відомо також, що син ОСОБА_7 навчається у 3-у класі Жовківської ЗОШ № 3 і донька ОСОБА_9 у 1-у класі ЗОШ №3. Про їх проживання в даній кімнаті гуртожитку і їх навчання у школі свідчить наявність шкільного інвентарю на місці -компютер, навчальні підручники, зошити для навчання. Враховуючи перелічені обставини, виконком Жовківської міської ради вважав недоцільним зняття з реєстрації малолітніх дітей зазначених вище осіб.
Крім того, колегія суддів враховує той факт, що Актом огляду житлових приміщень навчального корпусу ДП «Жовківський лісгосп» по вул. Лісна, 4, м. Жовква, від 13.11.2015 року здійснено опечатування дверей кімнат 311, 313 у відсутності відповідачів. Даний факт свідчить про те, що відповідачі маючи в кімнатах особисті речі, користувались житловим приміщенням і не втрачали інтерес на таке користування. Як ствердили в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції відповідачі оплачували комунальні послуги та були включені у список прибирання загальних приміщень будинку. Такі доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження при апеляційному розгляді справи та доведені письмовими доказами.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що позивачем не надано об'єктивних та переконливих доказів на підтвердження не проживання відповідачів у спірному приміщенні без поважних причин понад шість місяців. Судом першої інстанції взагалі не встановлено строк, з якого та по який час відповідачі не проживали у вказаному вище житловому приміщенні без поважних причин, що позбавляє можливості перевірити чи перевищує він установлений ст.. 71 ЖК термін, протягом якого за тимчасово відсутнім зберігається право користування жилим приміщенням.
Крім цього, ст. 71 ЖК, на яку посилається позивач як на підставу позовних вимог, входить в главу 2 «Користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду» ЖК.
Відповідно до ОСОБА_11 Міністрів УРСР від 11.03.1985 року № 105 «Про порядок державного обліку житлового фонду» державному обліку підлягають житлові будинки та жилі приміщення в інших будівлях, призначені для постійного проживання громадян, а також для використання в установленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Житлові будинки та жилі приміщення в інших будівлях включаються до складу житлового фонду після прийняття їх в експлуатацію державною приймальною комісією, реєстрації і технічної інвентаризації.
Як убачається з матеріалів справи, згідно технічного паспорта від 25.07.1988 року у віданні ДП «Жовківський лісгосп» перебуває будівля по вул.. М. Красовського, 4 в м. Жовква. Характеристика основних і службових приміщень вказаної будівлі - гуртожиток навчального корпусу, їдальня, підвал (а.с.225-236 т.1). У матеріалах справи відсутні докази реєстрації зазначеної будівлі як житлової.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову згідно ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
У зв»язку із відмовою у задоволенні позову відсутні підстави для стягнення з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_8 судового збору, тому рішення суду в цій частині слід скасувати.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 314, ст. 316, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» відхилити, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 17 травня 2016 року скасувати в частині визнання ОСОБА_3, ОСОБА_8, такими, що втратили право на користування жилим приміщенням в гуртожитку навчального корпусу Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» по вул. Лісна, 4 м. Жовква (кімнати 311, 313). Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у цій частині.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий
Судді: