Справа № 459/987/17
Провадження № 6/459/110/2017
10 квітня 2017 р. Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Новосада М.Д.
з участю секретаря судового засідання Марковець Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді подання старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1,
Старший державний виконавець Червоноградського міського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 звернулася до суду з поданням, у якому просить тимчасово обмежити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на нього рішенням. В обгрунтування подання послався на те, що на виконанні у Червоноградському міському відділі ДВС ГТУЮ у Львівській області перебуває виконавче провадження АСВП № 4540357 щодо виконання виконавчого листа № 2-2586/2006, виданого 25.05.2016 року Червоноградським міським судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей: доньки Олени, ІНФОРМАЦІЯ_2, та доньки Яни, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць, починаючи з 26.04.2006 року і до повноліття дітей. Вказує, що 11.12.2006 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. З метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем скеровано запити у реєструючі органи м.Червонограда, із відповідей яких з'ясовано, що у власності боржника немає майна. 24.01.2017 року здійснено вихід за місцем проживання боржника, однак майновий стан боржника не перевірено, так як ніхто не відчинив дверей. Відтак викладені обставини дають достатні підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Державний виконавець у судове засідання не з'явилася, подала письмове клопотання, у якому просить розглянути подання у відсутності державного виконавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.
Як вбачається із копії виконавчого листа № 2-2586/2006, виданого 25.05.2006 року Червоноградським міським судом Львівської області, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26.04.2006 року і до повноліття дітей, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць.
11.12.2006 року державним виконавцем Червоноградського міського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа.
В процесі виконання виконавчого провадження державним виконавцем виносилась постанова про арешт майна боржника від 25.09.2006 року, що підтверджується копією цієї постанови.
Вирішуючи порушене державним виконавцем питання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікований Законом України 11.09.1993 р.) та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права
передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи
свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім
тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки,
громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших
і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Статтею 33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно положень ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України", якими встановлено самостійні підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі закордонного паспорта або тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду - до виконання зобов'язань. Цією ж статтею встановлено способи реалізації встановлених обмежень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.
Виконавчими провадженнями поновлюються майнові та особисті немайнові права осіб шляхом застосування процесуальних засобів і способів примусу до осіб, які добровільно не виконали свої обов'язки у сфері матеріальних правовідносин.
За приписами п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесій здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладенихна нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав, аналіз же перелічених вище норм дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду.
Однак, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець не надав суду доказів того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, та що ним вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на погашення боргу.
Суд не бере до уваги поданих державним виконавцем відповідей відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м.Червонограді, Червоноградського міського центру зайнятості, КП «Червоноградське МБТІ», відділу Держгеокадастру у м.Червонограді Львівської області, оскільки ім'я боржника у них відсутнє. Відтак такі не є належними та допустимими доказами.
Також суд критично ставиться до акту державного виконавця від 24.01.2017 року, з огляду на відсутність у ньому даних про час такого виходу, який, згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України «Про виконавче провадження», повинен припадати у робочі дні не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години та відсутність понятих.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до остаточного висновку, що в задоволенні подання старшого державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.377-1 ЦПК України, ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» суд
У задоволенні подання відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: М. Д. Новосад