28.03.2017 Справа №607/4064/17
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Тернополі про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, неодруженого,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №085085 від 25 лютого 2017 року, громадянин ОСОБА_1 25 лютого 2017 року близько 14 години за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив сімейний конфлікт зі своєю сестрою ОСОБА_2 під час якого погрожував їй фізичною розправою.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, винним себе у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав, суду пояснив, що в нього з сестрою мала місце сварка, однак він не чинив на неї морального чи психологічного тиску та ніякої шкоди їй не заподіяв.
Для вирішення питання про те, чи було вчинено дане правопорушення, та чи винен ОСОБА_1 у його вчиненні, судом досліджено зібрані у справі докази та встановлено такі обставини:
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в матеріалах справи містяться:
-протокол про адміністративне правопорушення серії АА №085085 від 25 лютого 2017 року, згідно з яким 25 лютого 2017 року близько 14 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив сімейний конфлікт зі своєю сестрою ОСОБА_2 під час якого погрожував їй фізичною розправою;
-письмові пояснення ОСОБА_2 від 25 лютого 2017 року, згідно з якими її брат ОСОБА_1 вживає алкогольні напої, виражається нецензурною лексикою та вчиняє з нею скандали;
-письмові пояснення ОСОБА_1 від 25 лютого 2017 року, згідно з якими у нього з його сестрою ОСОБА_2 мав місце словесний конфлікт.
Таким чином, у матеріалах справи не міститься жодних доказів застосування насильства в сім'ї ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2
В письмових поясненнях ОСОБА_2 також відсутні відомості про те, що в ході сімейної сварки 25 лютого 2017 року близько 14 години ОСОБА_1 було вчинено насильство в сім'ї відносно неї.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Виходячи зі змісту зазначених норм закону, насильство в сім'ї - це дії обов'язково умисного характеру.
Жодних доказів про те, що внаслідок умисних дій ОСОБА_1 ОСОБА_2 була завдана або могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю, в матеріалах справи немає.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б вину ОСОБА_1 у вчиненні ним 25 лютого 2017 року близько 14 години насильства в сім'ї відносно своєї сестри ОСОБА_2, зокрема, що ним було умисно вчинені будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю ОСОБА_2
Відповідно до ст. 61 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчиненні ним насильства в сім'ї, не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, судом не встановлено жодного прямого доказу, на підставі якого суд міг би беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З цих підстав суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 280, 283, 284, 290, 294, 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП- закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяОСОБА_3