465/1520/16-ц
2/465/108/17
судового засідання
12.04.2017 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кузь В.Я.
при секретарі Янковській С.Ю.
в ході судового розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсною Довіреності, посвідченої ОСОБА_6, акредитованим нотаріусом штату Каліфорнія округу Лос - Анжелес 19 грудня 2013 року та визнання недійсним Договору дарування від 23 січня 2014 року ? ( однієї другої) частки квартири АДРЕСА_1, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, як такий, що укладений з порушенням Закону України «Про нотаріат», а саме ст. ст.. 43,44,98,100, 103; Цивільного кодексу України - ст.. ст.. 317,319,358; Гаазької Конвенції 1961 року - ст.. ст.. 1,2,3; Закону України «Про міжнародне приватне право» - ст. ст. 2,13,14 , -
21 березня 2016 року позивач звернувся в суд з цивільним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, з участю третьої особи - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійними довіреності на право дарування та договору дарування1/2 частки квартири АДРЕСА_2 ( т. 1 ас.1 -7).
З квітня 2016 року справа перебувала у провадженні судді Мартинишин М.О., яка відповідно до ухвал від 05 липня 2016 року та 12 серпня 2016 року відмовила позивачу у відводі головуючого судді, проте прийняла самовідвід покликаючись виключно на Бангалорські принципи ( т.1 ас. 107, 124 -125).
Відповідно до ухвали від 16 серпня 2016 року справу до провадження прийняв та призначив судовий розгляд на 06.09.2016 року суддя Ванівський Ю.М. ( т. 1 ас. 128, 129 - 132).
В черговому судовому засіданні від 10 жовтня 2016 року позивач подав письмову заяву про відвід судді , за результатами розгляду якої, у її задоволенні відмовлено, проте суддею прийнято самовідвід з покликанням на Бангалорські принципи ( т. 1 ас. 166 - 170).
Відповідно до ухвали від 18 жовтня 2016 року справу прийняв до провадження суддя Кузь В.Я. та призначив судовий розгляд на 16.11. 2016 року. ( т. 2 ас . 1 - 12).
В черговому судовому засіданні від 22 грудня 2016 року, позивач заявив відвід судді Кузю В.Я., за результатами розгляду заяви у її задоволенні відмовлено з підстав викладених в ухвалі (т.2ас.35 -36).
В судовому засіданні від 26 січня 2017 року позивач заявив клопотання про зупинення провадження до вирішення цивільної справи за його позовною заявою про визнання відповідача ОСОБА_2 безвісно відсутньої та зняття з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_3 у м. Львові.
Розгляд вказаного клопотання судом перенесено для надання можливості позивачу надати процесуальні документи, які б підтверджували наявність цивільної справи, на яку покликається позивач, як на підставу для зупинення провадження ( т. 2 ас. 51 - 61).
В черговому судовому засіданні від 15 березня 2017 року, позивач повторно заявив клопотання про зупинення провадження, покликаючись на наявність цивільної справи № 465/936/17 ( провадження № 2-о/465/200/17) за його позовом про визнання відповідача ОСОБА_2
Степанівну безвісно відсутньої та зняття з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_3 у м. Львові.
Відповідно до ухвали суду від 16 березня 2017 року, у задоволенні клопотання відмовлено. Підстави такого рішення викладені в ухвалі суду.
В судовому засіданні від 12 квітня 2017 року, позивач повторно подав клопотання про зупинення провадження, мотивуючи це тою ж наявною цивільною справою, на яку вказував у попередньому клопотанні. Просить зупинити провадження, вважаючи, що при відмовленні судом у зупиненні провадження за його попередньою заявою не було враховано ряд обставин. Провівши аналіз попередньої ухвали та встановивши вісім пунктів, якими суд мотивував попереднє рішення, позивач вважає, що якщо не брати до уваги підстави, що відхилені судом та врахувати ті обставини , які не враховані судом, він має право заявляти клопотання про зупинення провадження на підставі того, що без встановлення судом, і тільки судом, обставин перебування чи відсутності місця проживання (перебування) відповідачки ОСОБА_2 неможливо встановити, чи вона є іноземним елементом як це встановлено п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України « Про міжнародне приватне право», а звідси і встановити, чи вона мала право на складання Довіреності відповідно до норм міжнародного права. Мова ведеться про довіреність, яка є предметом судового розгляду у справі № 465/1520/16 - ц про визнання правочину недійсним.
Відтак, вважає, що до вирішення вказаної справи слід зупинити провадження у справі, що є предметом даного судового засідання, оскільки, як на його думку, це дасть можливість встановити місце проживання і перебування відповідача ОСОБА_2 при цьому заявник покликається на п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, котра, як на його думку, зобов'язує суд зупинити провадження.
Інші учасники процесу, в судовому засіданні проти зупинення провадження заперечили, з підстав наведених раніше.
Розглянувши чергове клопотання про зупинення провадження, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
Приймаючи дане рішення суд виходить з тих обставин, що питання про зупинення провадження з підстав наявності на розгляді суду цивільної справи № 465/936/17 за позовом ОСОБА_1 уже розглядалося та судом прийнято рішення. Як і раніше ,заявник покликається на наявність цивільної справи де відповідачі ОСОБА_4 та третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_5 не є стороною.
Позивач не навів жодної підстави для зупинення провадження, яка б ще не розглядалася судом.
Відтак, доводи на які покликається сторона, як на підставу зупинення провадження, не вмотивовані, та не відповідають вимогам п.4 ч. 1 ст.201 ЦПК України, оскільки не стосуються предмету спору та підстав, з яких позивач просить суд визнати недійними правочини.
Крім цього, суд як і раніше, вирішуючи вказане клопотання виходить з вимог ст. 157 ЦПК України, щодо розумності строків для розгляду справи, зважаючи на те, що справа перебуває на розгляді суду з 23 березня 2016 року.
Так, відповідно до ст. ст. 201 та 202 ЦПК України, законодавець визначив вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі.
Суд відхиляє клопотання про зупинення провадження , яке мотивується додатково тим, що без встановлення судом, і тільки судом, обставин перебування чи відсутності місця проживання (перебування) відповідачки ОСОБА_2 неможливо встановити, чи вона є іноземним елементом як це встановлено п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України « Про міжнародне приватне право», а звідси і встановити, чи вона мала право на складання Довіреності відповідно до норм міжнародного права. Мова ведеться про довіреність, яка є предметом судового розгляду у справі № 465/1520/16 - ц про визнання правочину недійсним.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання, з цих підстав, суд звертає увагу, що такі обставини виходять за межі предмету позову, щодо визнання правочину недійсним з підстав наведених у позовній заяві.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 157, 201, 202 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання від 12 квітня 2017 року про зупинення провадження у цивільній справі № 465/1520/16- ц до вирішення цивільної справи № 465/936/17 ( провадження № 2-о/465/200/17) за позовом, про визнання відповідача ОСОБА_2 безвісно відсутньої та зняття з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_3 у м. Львові, за безпідставністю такого..
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Кузь