03.03.2017 Справа №607/15143/16-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12016210010003986 від 01 грудня 2016 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, зареєстрованого за адресою по АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою по АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, одруженого, раніше судимого:
- 02 вересня 2003 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 26 червня 2005 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч.1 ст. 71 КК України, частково приєднано 6 місяців по вироку Тернопільського міськрайонного суду від 02 векресня 2003 року, остаточно - 4 роки 6 місяців;
- 01 вересня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнений по відбуттю строку покарання 23 червня 2014 року,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_5 ,-
В обвинуваченого ОСОБА_3 30 листопада 2016 року о 13 год. 50 хв., який перебував у приміщенні магазину «Дитяча мода» в торговому центрі «Пассаж», що знаходиться по вул. Живова, 7 в м. Тернополі, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 о 13 год. 50 хв. 30 листопада 2016 року, перебуваючи у приміщенні магазину «Дитяча мода» в торговому центрі «Пассаж», що знаходиться по вул. Живова, 7 в м. Тернополі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не буде помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу, таємно, з корисливих мотивів, викрав із стелажа дитячу куртку фірми «The North Face». Із викраденим майном, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим спричинив ПП ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну 460 гривень.
Окрім цього, 11 грудня 2016 року о 15 год. 06 хв. у ОСОБА_3 , який перебував у приміщенні магазину «Інструменти» Будівельного супермаркету «АРС», що знаходиться по вул. Бродівській, 44 в м. Тернополі, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 11 грудня 2016 року о 15 год. 06 хв. перебуваючи у приміщенні магазину «Інструменти» Будівельного супермаркету «АРС» Торгової групи «АРС-Кераміка», що знаходиться по вул. Бродівській, 44 в м. Тернополі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не буде помічено сторонніми особами, шляхом вільного доступу, таємно, з корисливих мотивів, викрав із стелажу супермаркету 69 відрізних кругів фірми «АТАМАН», вартість яких становить 546,47 гривень. Однак, виконавши усі дії, які ОСОБА_3 вважав необхідним для завершення кримінального правопорушення до кінця, не закінчив його з причин, що не залежали від його волі, оскільки на виході з відділу був затриманий охороною вищевказаного супермаркету на місці скоєння кримінального правопорушення, чим спричинив TOB «Торгова група АРС-кераміка» майнову шкоду на загальну суму 546,47 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини та показав, що дійсно ним були вчиненні злочини по викраденню дитячої куртки з магазину в торговому центрі «Пассаж», та 69 відрізних кругів фірми «Атаман» у будівельному супермаркеті «АРС-Кераміка» у вказані періоди часу з метою особистого збагачення. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати.
Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акту, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчинених злочинів, його ставлення до них та поведінку після їх вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше судимий, стан його здоров'я, яке є задовільним, перебування його на обліку у лікаря нарколога, сімейний стан, за місцем проживання характеризується позитивно, обставини, які пом'якшують покарання - визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому. Обставини, які обтяжують покарання - відсутні. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 , йому слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі. Остаточне покарання призначити за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.
Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без відбування покарання.
Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, ступеню тяжкості вчиненого злочину із врахуванням його характеризуючих даних.
Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 в період дії іспитового строку, відповідно до ч.1, 2 ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання:
-за ч.2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
-за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік 6 (шість) місяців іспитового строку.
Зобов'язати ОСОБА_3 , відповідно до ч.1, 2 ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 351,84 грн. (триста п'ятдесят одна гривня 84 копійки).
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяОСОБА_1