Справа №465/6993/16-к
Провадження1-кп/465/50/17
про продовження тримання під вартою
12.04.17 року суддя Франківського районного суду м.Львова- ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , з участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши матеріали клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Львівської області, Перемишлянського району, с.Брюховичі, громадянина України, раніше неодноразово судженого, останній раз 19.11.2007 року Франківським районним судом м.Львова за ст. 187 ч.1, ст.309 ч.1 КК України до троьох років та шести місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 02.01.2010 згідно рішення Шевченківського районного суду м.Лвова від 25.12.2009 року, зареєстрованого та проживаючого за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, с.Брюховичі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України
12.04.2017 року прокурор Львівської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, відносно останнього за ч.2 ст.186 КК України у кримінальному провадженні №12016140080003536.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 02.10.2016, о 23:00 год., ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись біля цілодобового магазину, що по вул. Великого в №113 м.Львові, помітив ОСОБА_6 , який стояв у черзі попереду нього, майном якого вирішив відкрито заволодіти. Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливу зацікавленість, ОСОБА_5 став рухатись вслід за потерпілим ОСОБА_6 , який направився по вул. В.Великого, в напрямку готелю «Гетьман». Коли потерпілий ОСОБА_6 проходив навпроти готелю «Гетьман», ОСОБА_5 скориставшись тим, що поряд нікого не має, наблизився до потерпілого ззаду і схопив його однією рукою за шию зліва, а іншою рукою зірвав з шиї потерпілого ОСОБА_6 ланцюжок з золота 585 проби, вагою 4 грами, вартістю 4000 грн., після чого наніс потерпілому удар кулаком в обличчя зліва. Відкрито заволодівши ланцюжком, ОСОБА_5 побіг но вул. В.Великого в напрямку вул.Симоненка в м.Львові, а потерпілий ОСОБА_6 став переслідувати його. В результаті переслідування, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 та працівниками поліції наздогнав та в подальшому затримали ОСОБА_5 поблизу будинку №117 по вул. В. Великого в м.Львові.
Згідно із висновком судово-психіатричної експертизи №192 від 30.11.2016 року ОСОБА_5 на даний час страждає тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності у формі дисоціативного розладу, псевдодементний синдром, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. До виходу із хворобливого стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Заслухавши думку прокурора, котрий підтримав клопотання, думку захисника, котрий поклався на розгляд суду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положення ст. 508 КПК України передбачають, що до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Загальні правила застосування запобіжного заходу встановлені статтею 178 КПК України, за змістом якої при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
23.12.2016 року ухвалою Франківського районного суду м. Львова змінено запобіжний захід ОСОБА_5 з тримання під вартою на поміщення до психіатричного закладу.
Згідно із висновком судово-психіатричної експертизи №192 від 30.11.2016 року ОСОБА_5 на даний час страждає тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності у формі дисоціативного розладу, псевдодементний синдром, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. До виходу із хворобливого стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. За своїм психічним станом ОСОБА_5 не може правильно сприймати обставини кримінального провадження та давати по них відповідні покази. Питання чи міг в період інкримінованих йому дій ОСОБА_5 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними буде вирішено після проведення стаціонарного лікування у психіатричній лікарні.
Оскільки ОСОБА_5 за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в примусовому порядку, тому, враховуючи ступінь небезпеки ОСОБА_5 для інших осіб, до нього згідно з правилами ст. 94 КПК України належить застосувати примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Виносячи рішення на користь клопотання про продовження поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку обвинуваченого, суд враховує наведені обставини, вказаний висновок судової психіатричної експертизи, тяжкість інкримінованого діяння, данні про особу, яка страждає стійким розладом психіки, і погоджується з доводами клопотання про те, що лише такий захід забезпечить належну процесуальну поведінку та отримання лікування особою в кримінальному провадженні.
З наведених міркувань та керуючись ст. ст. 177, 184, 194, 508 КПК України, -
клопотання задовольнити.
Строк застосування дії запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу КЗ «Львівська обласна державна клінічна психіатрична лікарня» в умовах, що виключають небезпечну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Брюховичі Перемишлянського району Львівської області, продовжити на шістдесяти днів - по 10.06.2017 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом пяти днів з дня її проголошення
Суддя ОСОБА_1 .