Справа № 464/2357/17
пр.№ 2-а/464/216/17
07 квітня 2017 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Мичка Б.Р., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про скасування припису та постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові,
представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати припис Інспекції ДАБК у м.Львові від 22.03.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт та постанову № 0006-вих-1592/41 Інспекції ДАБК у м.Львові від 29.03.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Зазначений позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з недотриманням вимог ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог ч.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від спати державного мита.
Відповідно до ч.1 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
За вимогами ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, п. 3.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору при поданні адміністративного позову до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивача звільнено від сплати судового збору згідно ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вимоги про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, однак, при подачі вказаного адміністративного позову позивачем (представником позивача) не додано документу (квитанції), що підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі та порядку за іншу вимогу немайнового характеру, а саме за вимогу щодо визнання протиправним та скасування припису Інспекції ДАБК у м.Львові від 22.03.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу (представнику позивача) строк для усунення недоліків такої, шляхом сплати судового збору у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про судовий збір» з подальшим долученням оригіналу платіжного документу до матеріалів позову.
Керуючись ст.ст. 106, 108, 158, 159, ч.4 ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про скасування припису та постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові - залишити без руху, надавши позивачу (представнику позивача) строк 5 днів з моменту отримання ухвали суду, для усунення недоліків, вказаних в описовій частині ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили згідно зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Б.Р. Мичка