Справа № 444/3119/17 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р.Й.
Провадження № 33/783/361/17 Доповідач: Галин В. П.
11 квітня 2017 року м. Львів
Апеляційний суд Львівської області в складі:
Головуючого судді - Галина В. П.
з участю правопорушника - ОСОБА_1
представника - захисника ОСОБА_2
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, подану в інтересах ОСОБА_1, на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 23.02.2017 року, про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Гряда, вул. Шевченка, 44/13, Жовківського району Львівської області, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
постановою судді Левчик Олену визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено на неї стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 ( десять тисяч двісті) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 ( один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 320,00 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_3 30.01.2017 року о 02 год. 10 хв. на автодорозі М-06 "Київ-Чоп" 530 км керувала транспортним засобом Daewoo Nexia L5GL в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків, проба позитивна 1, 49 проміле, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з даною постановою, захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 23.02.2017 року та виключити з резолютивної частини вказівки про накладення на гр. ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 рік.
На думку захисника, постанова судді є необґрунтованою, незаконною, та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи та нормам КУпАП, зокрема не дотримано вимоги статей 30, 33-34, 245, 279 - 280 КУпроАП.
Мотивуючи апеляційну скаргу, захисник вказує, що не було належним чином встановлено та не перевірено факту наявності чи відсутності у гр. ОСОБА_1 національного посвідчення водія. Міжнародні посвідчення та посвідчення водія іноземних держав, видані громадянам України за кордоном, обмінюються на українське посвідчення на загальних підставах за умови, що вони постійно проживають на території України.
Також вказує, що адміністративне стягнення, якому було піддано гр. ОСОБА_1 постановою Жовківського районного суду Львівської області від
23.02.2017 року по справі про адміністративне правопорушення № 444/319/17 не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, тому у відповідності до п.4 ч.1 ст.293 КУпАП, при розгляді скарги вважає за необхідне винести рішення, що змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, однак, щоб стягнення не було посилено, а саме у відповідності до ч.1 ст.130 КУпАП, замінити його на лише штраф, визначений санкцією даної статті.
Заслухавши пояснення захисника, правопорушника в підтримку поданої ним апеляції, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що така не підлягає до задоволення.
Наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, стверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 261503 від 30.01.2017 року, результатом тестування на алкоголь, яке проводилось приладом Drager Alcotest 6820 ARHE-0129, тест № 257 від 30.01.2017 року, проба позитивна - 1, 49 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом працівника поліції ОСОБА_4 від 30.01.2017 року та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Щодо доводів захисника, що справа розглянута без дотримання вимог статей 30, 33-34, 245, 279 - 280 КУпАП, то це не відповідає дійсності, оскільки суд першої інстанції належним чином повно і всебічно дослідив і врахував всі обставини справи, пом'якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, а саме, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу правопорушника, яка не працює, вперше притягується до адміністративної відповідальності.
Дії працівників поліції при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 були правомірні.
Ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо доводів апелянта , що суд першої інстанції належним чином не встановив та не перевірив факту наявності чи відсутності у гр. ОСОБА_1 національного посвідчення водія, то слід зазначити те, що суд першої інстанції не зобов'язаний був це встановлювати, оскільки це жодним чином не впливає на кваліфікацію вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП безальтернативно передбачає покарання для водіїв у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік., незалежно ким і коли видане особі посвідчення водія.
Громадянка ОСОБА_3 є водієм, якій видано посвідчення водія SA5539896E 18.10.2010 року, що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та вірно призначив покарання у виді штрафу у суді 10 200 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Таке покарання відповідає вимогам ст.33 КУпАП табуде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
За таких обставин всі доводи та мотиви викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими, а, отже, апеляція захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд,
постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 23.02.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, подану в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Львівської області ОСОБА_7