Справа № 462/575/17 Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л.
Провадження № 33/783/380/17 Доповідач: Головатий В. Я.
10 квітня 2017 року суддя cудової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Головатий В. Я., за участю представника скаржника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 15 лютого 2017 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
постановою Залізничного районного суду м. Львова від 15 лютого 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 20.01.2017 року близько 11 год. 25хв. на пл. Двірцевій у м. Львові здійснював господарську діяльність без одержання ліцензії на перевезення пасажирів на таксі. Такими чином ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У поданій апеляції ОСОБА_2, не погоджуючись із постановою суду, вважає її незаконною та просить скасувати, а провадження по справі закрити. При цьому вказує на те, що наявність на автомобілі «шашки» таксі не може свідчити про здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів. Зазначає, що 20.01.2017 року на пл. Двірцевій у м. Львові мав зустрітись із покупцем його автомобіля, який мав на меті його використовувати як таксі. Саме тому, «шашка» таксі була встановлена на автомобіль. Крім того, покликається на те, що його пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення були написані під тиском. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки такий пропущений із поважних причин.
Представник скаржника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
Крім того, представник скаржника на підтвердження факту продажу транспортного засобу долучив до матеріалів справи витяг з Єдиного реєстру довіреностей, згідно з яким ОСОБА_2 надав у користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку передоручення транспортний засіб марки ОСОБА_5 А21, р. н. АМ 3710 АР.
Заслухавши пояснення представника скаржника на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, вважаю, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
У матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_2 повістки про час та місце судового розгляду, а тому вважаю, що строк на апеляційне оскарження ним не був пропущений та у його поновленні немає підстав.
Вважаю, що у діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ІІ №0003201 від 20.01.2017 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2, фотографіями.
Покликання скаржника на те, що він не використовував автомобіль як таксі без відповідного на це дозволу, вважаю таким, що спрямоване на уникнення адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, оскільки у матеріалах справи наявні його пояснення, згідно з якими він зазначив, що ліцензія на здійснення господарської діяльності у процесі виготовлення.
Жодних доказів про спричинення на скаржника тиску при написанні пояснень у протоколі про адміністративне правопорушення, немає.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що суд, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов до вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КпАП України та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням вимог ст. 33 КпАП України.
Керуючись ст. 294 КпАП України,-
постановив:
постанову Залізничного районного суду м. Львова від 15 лютого 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КпАП України, залишити без змін, а його апеляцію - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Львівської області ОСОБА_6