Справа № 462/7774/15-ц
29 березня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Колодяжного С.Ю.
з участю секретаря Обертас Н.М.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» до ОСОБА_3 про стягнення збитків,
встановив:
«Європа-Транс ЛТД» звернулося в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 50960,69 грн. нанесених збитків та 1218 грн. судового збору. Позов мотивує тим, що відповідач з 30.05.2014 року працював в ТзОВ «Європа-Транс ЛТД» водієм автотранспортних засобів з виконанням функцій експедитора і з 01 січня 2015 року по 31 червня 2015 року здійснював перевезення автомобілем Scania, реєстраційний номер AA 9473 IM/AA 1516 XP, який належить товариству за маршрутами Україна - Європа (Угорщина, Словенія, Італія) - Україна, згідно подорожніх листів №488155 від 25.02.2015 р., № 488207 від 20.03.2015 р., № 488261 від 08.04.2015 р., № 488366 від 19.05.2015 р. Відповідач направлявся у відрядження, перетинаючи кордон з такими країнами, як Угорщина та Словенія, де є багато платних доріг. Для того, щоб водії під час відряджень не сплачували за автомобільні дороги готівковими коштами, ТзОВ «Європа-Транс ЛТД» було укладено договір за № 4800043 від 15.12.2010 року з фірмою «ТІМЕКС С.А. (Польща) щодо користування сервісними картками UТА для сплати безготівковими коштами за платні автомобільні дороги. За допомогою такої картки, водії безготівково сплачують певну суму коштів за відповідну відстань дороги шляхом виконання однієї транзакції з урахуванням сервісного збору, який нараховується «ТІМЕКС С.А.». Відповідно до умов договору «ТІМЕКС С.А.» два рази в місяць виставляє ТзОВ «Європа-Транс ЛТД» акти виконаних робіт за пересування автотранспорту останнього платними дорогами. Після отримання актів виконаних робіт за період з 01.01.2015 року по 31.07.2015 року ТзОВ «Європа-Транс ЛТД» сплатило «ТІМЕКС С.А.» виставлену суму. В свою чергу, відповідач після повернення з відряджень здав звіти за вказаний вище період перебування у відрядженнях. При звірці отриманих від «ТІМЕКС С.А» актів виконаних робіт з розшифровками транзакцій, які виконувались відповідачем, було встановлено, що під час сплати за певний відрізок платної дороги, відповідач в один і той же день сплачував карткою UТА декілька разів за один і той самий відрізок платної дороги. Таким чином, під час виконання рейсів за період з 01.01.2015 року по 31.07.2015 року відповідач за допомогою картки UТА виконував декілька транзакцій, а саме, одна транзакція, сплата за платну дорогу для проїзду транспортного засобу АА 9473 ІМ, під керуванням відповідача, а кошти на інші транзакції за один і той же відрізок дороги, останній сплачував не зрозуміло за що. Згідно розрахунку заборгованість відповідача перед ТзОВ «Європа-Транс ЛТД» складає 50960,69 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, покликаючись на мотиви такого, який просить задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечив, покликаючись на те, що перелік посад і робіт, що заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску) перевезення або застосування в процесі виробництва, затверджено постановою Державного комітету ОСОБА_4 Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях, Секретаріату Всесоюзної ОСОБА_4 Професійних Спілок від 28 грудня 1977 року № 447/24. Посада водія автотранспортних засобів з виконанням функцій експедитора як і виконувана ним робота до зазначеного переліку не відноситься. Крім того, договір про повну матеріальну відповідальність, наданий позивачем, не може бути підставою для матеріальної відповідальності, оскільки такий договір не має юридичної сили, так як за актом приймання-передачі транспортних засобів від 25.02.2015р., відповідачу передано паливну карточку UTA (без номера). Будь-яких грошових коштів останньому позивач не передавав, в т.ч. на карточці UTA (без номера). Тобто матеріальні цінності у вигляді грошей відповідачу вручені позивачем не були. Позивач жодними належними та допустимими доказами не обґрунтовує факт нанесення шкоди, оскільки листи представництва «Тімекс» не можуть бути беззаперечними доказами, що підтверджують розмір завданих збитків. Також вважає необґрунтованими посиланнями позивача на заяву ОСОБА_3 про утримання з кожного звіту 3000,00 грн., така заява не доводить правової природи заборгованості, зокрема що ця заборгованість є, ніби то перевитратою коштів. З врахуванням наведеного просить відмовити в задоволенні даного позову.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 працював в ТзОВ «Європа-Транс ЛТД» водієм автотранспортних засобів з виконанням функцій експедитора, що стверджується копією наказу № 80/3-к від 30.05.2014 року (а.с. 48), з підписанням договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 30.05.2014 р. (а.с. 49).
За умовами такого договору, прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому матеріальних цінностей, виявлення нестачі переданих під звіт матеріальних цінностей, грошових засобів. Та зобов'язаний відшкодувати нестачу горових засобів та вартість відсутніх або зіпсованих з його вини товарів/матеріалів.
Згідно наказів за № 2925/1/в від 25.02.2015 р., №2977/в від 20.03.2015 р., №3032/в від 08.04.2015 р. та №3143/в від 19.05.2015 р. відповідач направлявся у відрядження, здійснював перевезення автомобілем Scania, реєстраційний номер AA 9473 IM/AA 1516 XP, за маршрутами Україна - Європа (Угорщина, Словенія, Італія) - Україна, який належить ТОВ «Європа-Транс ЛТД», перетинаючи кордон з такими країнами, як Угорщина та Словенія, де є багато платних доріг (а.с. 10-13).
Для того, щоб водії під час відряджень не сплачували за автомобільні дороги готівковими коштами, ТОВ «Європа-Транс ЛТД» було укладено договір № 4800043 від 15.12.2010 р. з фірмою «ТІМЕКС С.А. (Польща)» щодо користування сервісними картками UTA для сплати безготівковими коштами за платні автомобільні дороги. За допомогою такої картки, водії безготівково сплачують певну суму коштів за певну відстань дороги.
Відповідно до умов договору, «ТІМЕКС С.А.» два рази на місяць виставляє ТзОВ «Європа-Транс ЛТД» акти виконаних робіт за пересування автотранспорту останнього платними дорогами. Після отримання актів виконаних робіт за період з 01.01.2015 року по 31.07.1015 р., ТОВ «Європа-Транс ЛТД» сплатило «ТІМЕКС С.А.» виставлену суму.
В свою чергу, відповідач після повернення з відряджень здав звіти за вказаний вище період перебування у відрядження. При звірці отриманих від «ТІМЕКС С.А» актів виконаних робіт з розшифровками транзакцій, які ним виконувались, було встановлено, що під час сплати за певний відрізок платної дороги, він в один і той же день сплачував карткою UТА декілька разів за один і той самий відрізок платної дороги.
Таким чином, під час виконання рейсів за період з 01.01.2015 року по 31.06.2015 року відповідач за допомогою картки UТА виконував декілька транзакцій, а саме, одна транзакція, сплата за платну дорогу для проїзду вище згаданого транспортного засобу, під керуванням відповідача, а кошти на інші транзакції за один і той же відрізок дороги, останній сплачував не зрозуміло за що.
Згідно розрахунку, наведеного в позовній заяві і який суд приймає до уваги, відповідачем зайво сплачено за проїзд платними дорогами 58260,69 грн. і тим самим завдано ТзОВ «Європа-Транс ЛТД» матеріальної шкоди на вказану суму.
Згідно заяви від 17.06.2015 року ОСОБА_3 не заперечив щодо утримання з кожного зданого ним звіту 3000 грн. в рахунок відшкодування збитків (а.с.20).
На виконання своїх зобов"язань заборгованість відповідачем частково була погашена, а саме 17.06.2015 року він сплатив до бухгалтерії позивача 3000 грн., 15.07.2015 р. - 3000 грн. та 30.07.2015 р. - 1300 грн. Всього було сплачено 7300 грн., а відтак заборгованість на час розгляду справи складає 50960,69 грн.
18.08.2015 року ОСОБА_3 на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України звільнено з роботи з посади водія автотранспортних засобів з виконанням обов'язків експедитора департаменту автомобільного транспорту, у зв'язку з втратою довір'я, що підтверджується наказом № 133/5 від 18.08.2015 р. (а.с. 50).
Відповідно до ст. 131 КЗпП України працівники зобов'язані бережливо ставитись до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді. Працівники несуть повну матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
За змістом ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому зсіданні дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).
Разом з тим суд не бере до уваги заперечення представника відповідача, оскільки він не подав жодних належних доказів на підтвердження своїх заперечень.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ТзОВ «Європа-Транс ЛТД», оскільки вони підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТзОВ «Європа-Транс ЛТД» 1218 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 58-60, 88, 209, 212-214, 215 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 41, 131, 135-1 КЗпП України, суд -
вирішив :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа - Транс ЛТД» 50960,69 грн. завданих збитків.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа - Транс ЛТД» 1218 грн. сплаченого судового збору,
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя: Колодяжний С.Ю.