Провадження №2/447/19/17
Справа №447/2537/15-ц
03.04.2017 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого -судді Головатий А. П.
за участю секретаря судового засідання Волківської Н.Б.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_2 до Колодрубівської сільської ради Миколаївського району Львівської області, третя особа Відділ державної реєстрації прав РС Миколаївського РУЮ Львівської області про визнання права власності ,-
19 жовтня 2015 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Колодрубівської сільської ради Миколаївського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок №30 на вул. Дністровській в с. Колодруби Миколаївського району Львівської області в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4. В ході судового розгляду справи ОСОБА_3 померла. Після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_2, яка є правонаступником позивача та позов підтримує. В обґрунтування позовних вимог наведено наступне. 27.03.1977 року помер батько позивача - ОСОБА_5, 18.11.1993 року померла мати позивача ОСОБА_4. На день її смерті їй належав житловий будинок №30 на вул. Дністровській в с. Колодруби Миколаївського району Львівської області. Крім того, спадкодавець була власницею земельної ділянки, площею 0,1800 га, яка знаходиться за вищевказаною адресою. За життя мати позивача не склала заповіт. На день смерті спадкодавця з нею проживала ОСОБА_3, яка доводилася їй донькою. Оформити право власності на спадщину у позасудовому порядку не може, оскільки на спадщину відсутні правовстановлюючі документи.
В судове засідання позивач не з'явилася, хоча була належно повідомлена про час та місце проведення судового розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, в обгрунтування позову навів аргументи викладені у позовній заяві та просив суд задоволити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав в суд заяву про проведення судового розгляду справи у його відсутності, зазначивши, що проти задоволення позову не заперечує.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду справи був належно повідомлений.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що 18.11.1993 року померла ОСОБА_4, що стверджується матеріалами спадкової справи №177/96. Після її смерті відкрилася спадщина до всього майна, яке належало ОСОБА_4 на день її смерті.
14.06.1996 року ОСОБА_6 подала в нотаріальну контору заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері. Нотаріусом встановлено, що спадщину ОСОБА_6 прийняла. Іншими спадкоємцями до майна померлої є діти померлої ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 У матеріалах спадкової справи є заява від 14.06.1996 року про те що, інші спадкоємці, у тому числі і ОСОБА_3 відмовляються від належної їм частки у спадщині.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 14.06.1996 року, зареєстрованого у реєстрі за №1477 ОСОБА_6 успадкувала майно ОСОБА_4, а саме грошові виплати.
Відповідно до ст.537 ЦК УРСР частина майна, що залишилась незаповіданою, розподіляється між спадкоємцями за законом, закликаними до спадкоємства в порядку статей 529 - 533 цього Кодексу.
Згідно ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно ст.553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.
Враховуючи наведене, ОСОБА_6 є належним відповідачем у справі, оскільки спадщину вона прийняла, а отже у неї виникло право на оформлення права власності на все майно, що увійшло до складу спадщини.
Відмова від прийняття спадщини, як і її прийняття, є безумовною та беззастережною, а отже спадкоємець не може відмовитися від приняття у спадщини частини майна, але прийняти у спадщину іншу його частину.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача, а представник позивача знаючи про це у ході судового розгляду справи не подав клопотання про його заміну.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 57, 58, 60, 88, 208, 209, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 537, 548, 553 ЦК УРСР, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя : Головатий А. П.