Справа № 444/249/17
Провадження № 2/444/353/2017
(повне)
04 квітня 2017 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Мартинишин Я. М.,
секретарів судового засідання Гербут Н.М., Луців І.І.,
з участю прокурора Лабань С.С., Перетятко М.А.,
представника позивача Лещук Б.М.,
представника третьої особи Канатаєвої Т.О.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом Сихівської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування до ОСОБА_3 , третьої особи : дитячого дошкільного будинку №1 ЛМР про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ,-
Представник позивача Сихівської районної державної адміністрації, як орган опіки і піклування звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3, третьої особи: дитячого дошкільного будинку №1 ЛМР про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Свої позовні вимоги, мотивує тим, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Сихівської районної адміністрації розглянуто доповідну записку начальника відділу у справах дітей про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3, відносно сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно розпорядження голови Сихівської районної адміністрації від 12.02.2013 року № 59 малолітнього ОСОБА_5, 2012 року народження було тимчасово влаштовано в будинок дитини №1 м.Львова на повне державне забезпечення, згідно заяви батьків дитини, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 через важке матеріальне становище. Батьки з дитиною проживали за адресою: АДРЕСА_1, в офіційному шлюбі не перебували, ніде не працювали, перебивались тимчасовими заробітками. Після влаштування дитини в дитячий заклад батьки відвідували її нерегулярно, жодних зусиль щодо повернення їм дитини не прикладали, зловживали алкогольними напоями. З кінця 2015 року гр.ОСОБА_3 перестала проживати з батьком дитини, покинула вказане помешкання, переїхала на проживання до іншого чоловіка. За 2016 рік мати жодного разу сина не відвідувала в закладі, життям та здоров'ям не цікавилась. Батько дитини, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_9. 28.10.2016 року у відділу у справах дітей з гр.ОСОБА_3 проведено профілактичну бесіду щодо виконання нею батьківських обов'язків відносно сина та з її слів стало відомо, що вона батька дитини покинула в кінці 2015 року, ніде не працює, не має змоги відвідувати дитину, вмотивованої відповіді щодо своєї ролі у житті дитини вона не надала. Оскільки мати не відвідує дитину, самоусунулася від виконання обов'язків, не переживає за життя, здоров'я, майбутнє сина, матеріально не забезпечує, порушує право дитини на проживання в сім'ї, безвідповідально ставиться до виконання свої батьківських обов'язків просить позбавити батьківських прав гр.ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання сина у розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила такі задоволити. Щодо винесення заочного рішення не заперечила.
Відповідач в жодне судове засідання не прибула, хоча про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила такі задоволити. Щодо винесення заочного рішення не заперечила.
Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог не заперечили та просили такі задоволити. Щодо винесення заочного рішення не заперечили.
На підставі ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У відповідності до вимог ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідачів, повідомлених належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення по справі .
А тому, судом вирішено провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача по справі та на підставі поданих до суду доказів .
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Відповідно до ст.ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених ними вимог.
Як вбачається із змісту Постанови Пленум Верховного Суду України в пунктах 15 та 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" розяснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого Сихівським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського МУЮ (актовий запис № 31), вбачається що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_3.
Із копії довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки № 5047 від 20.10.2016 року виданої відділом житлового господарства Сихівської райадміністрації ТзОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, де основним квартиронаймачем є його бабуся ОСОБА_7
Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 05.07.2016 року вбачається, що батько ОСОБА_5 - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_9.
Із копії заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вбачається, що такі звернулись до комісії з питань захисту дитини про влаштування їхнього сина ОСОБА_5 у відповідний дитячий заклад у зв'язку із важким матеріальним становищем та зобов'язалися відвідувати сина та влаштуватись на роботу, створити належні умови для проживання дитини та забезпечувати його.
Із копії розпорядження №59 від 12.02.2013 року про надання дозволу щодо влаштування в Будинок №1 малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_6 надано дозвіл на тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_5 в Будинок № 1 м. Львова на повне державне забезпечення. Із копії листа цього ж закладу вбачається, що мати за час перебування дитини у закладі у 2014 році відвідала сина 7 разів,баба- 37 разів, у 2015 році - 5 разів, баба- 52 рази, у 2016 мати жодного разу, баба - 32 рази, що також підтверджується копією з журналу відвідувань дитини у цьому закладі.
Із копії розпорядження № 411 від 21.07.2016 року вбачається, що комунальному закладу ЛОР «Будинок дитини №1» надано дозвіл на перевід у Дитячий дошкільний будинок № 1 ЛМР малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Із копії листа директора Дитячого дошкільного будинку №1 вбачається, що в їхньому закладі виховується малолітній ОСОБА_5 та перебуває на повному державному забезпеченні. Мати дитини, ОСОБА_3, з моменту влаштування хлопчика в заклад жодного разу його не відвідувала, життям та здоров'ям не цікавилася, відповідно коштів на утримання сина не давала.
Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Про ухилення від обов'язків виховувати дитину, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мова може йти лише за умови винної поведінки особи, свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Як вбачається із матеріалів даної справи зокрема, копії рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21.12.2007 року , що ОСОБА_3 позбавлено батьківський прав щодо її малолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6.
Згідно висновку органу опіки і піклування Сихівської районної адміністрації від 23.11.2016 року № 39, визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.12 Закону України „Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов"язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст.ст.150,180 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як визначено ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач по справі ОСОБА_3 матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, його вихованням не займається, ніде не працює, не відвідує дитину у Дитячому дошкільному будинку №1 ЛМР, що свідчить про те, що мати самоусунулась від виконання батьківських обов'язків. Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей .
Згідно п.1 ч.1 ст.167 СК України особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання.
Судом достовірно встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо свого малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, не займається його вихованням, не цікавиться його життям, здоров'ям та не надає матеріального утримання, не дбає про духовний та фізичний розвиток дитини, порушує право дитини на проживання в сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Якщо батько, мати працюють, розмір аліментів визначається в частці від заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст.ст.182,183 СК України). Якщо ж платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі (ст.184 СК України), суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів судом враховується не тільки заробітна плата платника аліментів, але й інші види доходів, перелік яких наведений у постанові КМ України від 26 лютого 1993 р. №146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб". Серед таких доходів, зокрема, основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до неї, премії та винагороди, допомога по безробіттю, пенсія, стипендія, доходи від підприємницької діяльності тощо.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення оскільки, згідно до ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом, згідно ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, тому суд вважає, що позовна вимоги про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. 00 коп. щомісячно але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття підлягає до задоволення.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 3,5,6,10,57,58,60,88,208-209,212-215,218,223,224-228,294,367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд -
Позов задоволити .
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої АДРЕСА_2 , проживаючої АДРЕСА_3) відносно малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої АДРЕСА_2 , проживаючої АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Сихівським РВ ГУМВСУ у Львівській області, індивідуальний ідентифікаційний номер судом не встановлено) , аліменти на утримання малолітньої дитини, а саме : сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати такі в користь адміністрації Дитячого дошкільного будинку №1 Львівської міської ради (79038, м.Львів, вул.Таджицька, 21, Львівської області) в твердій грошовій сумі , в розмірі по 500,00 грн. щомісячно але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення ним повноліття , починаючи з 02.02.2017 року.
Розмір аліментів стягуваний у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої АДРЕСА_2 , проживаючої АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Сихівським РВ ГУМВСУ у Львівській області, індивідуальний ідентифікаційний номер судом не встановлено) судовий збір в розмірі 640,00 грн., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.
Одночасно роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою. Заяву про перегляд заочного рішення має бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Мартинишин Я. М.