441/1740/14-ц 2/441/2/2017
06.04.2017 р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Яворської Н.І.,
при секретарі - Цап І.М.,
з участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача ПАТ «Креді ОСОБА_2» - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2», Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання кредитного договору, договору іпотеки та додаткових угод недійсними і зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» до ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором
30.09.2014 р. позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2», ОСОБА_5 приватного нотаріуса Городоцького районного нотаріального округу, вимоги якого в подальшому уточнювала, та змінювала сторону відповідача з ОСОБА_5М (нотаріуса) на Головне територіальне управління юстиції у Львівській області, про визнання недійсним Кредитного договору № 52/07-ф від 23.03.2007 р. укладеного між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Креді ОСОБА_2» та нею (код ЄДРПОУ 25249723).
Крім того, просить визнати недійсними укладені між нею та Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк»:
- Додаткову угоду № 1 від 27.12.2007 р. до кредитного договору № 52/07-Ф від 23.03.2007 р.,
- Додаткову угоду від 15.11.2010 р. до кредитного договору № 52/07-Ф від 23.03.2007 р.,
-Договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 52/07-ф від 23.03.2007 р. укладений 05.05.2014 р. між нею та Публічним акціонерним товариством « Креді ОСОБА_2» ( код ЄДРПОУ 14361575).
Визнати недійсним Договір Іпотеки укладений 23.03.2007 р. між нею та Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» (код ЄДРПОУ 25249723), посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі № 581.
Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Львівській області вилучити з нотаріального реєстру реєстраційний запис від 23.03.2007 р. № 581 щодо укладеного ОСОБА_6 Іпотеки, а також реєстраційний запис від 23.03.2007 р. № 582 щодо накладення заборони відчуження зазначеної у вищевказаному ОСОБА_6 Іпотеки нежитлової будівлі.
Позов мотивує тим, що 23.03.2007 р. між нею та Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « Креді ОСОБА_2») було укладено кредитний договір № 52/07-ф. в особі керуючого Городоцьким відділенням Львівського регіонального управління ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності № 5704 від 04.12.2006 р.
Зазначає, що на першій сторінці Кредитного договору, як «Кредитор» вказано Акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк», місце знаходження м. Київ вул. Пушкінська 42/4-а, проте на шостій сторінці цього ж ОСОБА_6 - як «Кредитор» вказано АТ «Індекс - банк», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська ,42/4 з реквізитами МФО 325279 ЄДРПОУ 25249723 та скріплено печаткою Львівського регіонального управління «Індекс Банк».
В цей же день, 23.03.2007 р. між нею як «Іпотекодавцем» та Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк», як «Іпотекодержателем» - місцезнаходження якого м. Київ вул. Пушкінська 42/4-а, код ЄДРПОУ 14361575 в особі керуючого Городоцьким відділенням Львівського регіонального управління ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності № 5704 від 04.12.2006 р. було укладено Договір Іпотеки, який посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу ОСОБА_5 в реєстрі № 581 і накладено заборону відчуження іпотечного майна - нежитлової будівлі, про що внесено реєстраційний запис в реєстрі за № 582.
Оскільки Кредитний Договір і Договір Іпотеки зі сторони банку - відповідача укладені двома різними юридичними особами з різними кодами ЄДРПОУ, а саме : АТ «Індекс-банк» якого код ЄДРПОУ 25249723 та Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» код ЄДРПОУ 14361575, та в ОСОБА_6 іпотеки вказано нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою м. Городок, вул. Паркова 2-А, що оцінена у 505 000 грн., а згідно Додаткової угоди № 1 від 27.12.2007 р. до Кредитного договору № 52/07-Ф від 23.03.2007 р. в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань укладено договір застави на це ж майно, проте вказано: іпотечне нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Городок, вул. Паркова 2-А, і оцінка вже 853000 грн. - вважає спірні договори недійсними, що також потягли за собою недійсність і ОСОБА_6 про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 52/07-ф від 23.03.2007 р. укладеного 05.05.2014 р. між Публічним акціонерним товариством « Креді ОСОБА_2» (код ЄДРПОУ 14361575) та нею.
Позивач ОСОБА_4 зазначає, що ОСОБА_2 недотримав та грубо порушив імперативні вимоги діючого законодавства України та приписи Національного Банку України, які визначені законом як істотні та є необхідними для даного виду договорів, а саме, укладаючи в 2014 р. ОСОБА_6 про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного ОСОБА_6 № 52/07-Ф від 23.03.2007 р. банк не виконав вимоги Закону про дотримання істотних умов договору, щодо надання Позичальнику об'єктивної, повної та достовірної інформації про умови кредиту під час укладення договору про надання споживчого кредиту забезпеченого іпотекою, які є істотними для такого виду договорів , а також те, що ОСОБА_6 в умовах кредитного договору приховав фактичне значення реальної процентної ставки та фактичне значення подорожчання кредиту, які суттєво відрізняються від тієї реальної процентної ставки за користування кредитом та, того розміру подорожчання кредиту, які були обумовлені та узгоджені між сторонами кредитного правочину в його умовах, що на переконання позивача є ознаками введення її Банком в оману. За таких обставин просить позов задовольнити в повному обсязі.
В ході розгляду справи 28.10.2014 р. Публічне акціонерне товариство « Креді ОСОБА_2» подало зустрічний позов до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 52/07-ф від 23.03.2007 р. в розмірі 451661.57 (чотириста п'ятдесят одну тисячу шістсот шістдесят одну) грн. 57 коп. та судовий збір 3654.00 грн. а в подальшому 24.02.15 р. збільшили позовні вимоги і просили стягнути з ОСОБА_4 в загальному 36587.59 доларів США 58 центів заборгованості за кредитним договором № 52/07-ф від 23.03.2007 р., сума якої на 23.01.2015 р. складає:
31362.97 доларів США - поточна заборгованість за кредитом, 2426,02 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 142.19 доларів США - поточна заборгованість зі сплати нарахованих відсотків за період 20.01.2015 по 31.01.2015 р.,
213.29 доларів США - поточна заборгованість зі сплати нарахованих відсотків за період 01.02.2015 р. по 18.02.2015 р.,
2179.46 доларів США - прострочені відсотки, 263.66 - доларів США сума пені за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди.
В обґрунтування своїх зустрічних вимог ПАТ «Креді ОСОБА_2» посилається на те, що 23.03.2007 р. між АТ «Індустріально - ОСОБА_8 Банком» (правонаступником якого є Креді ОСОБА_2») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 52/07 - Ф. Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору Кредитор надав Позичальнику кредит в сумі 70 000.00 доларів США з процентною ставкою 12.8% річних до 22.03.2017 р.
27.12.2007 р. АТ «Індустріально - ОСОБА_8» та ОСОБА_4 уклали договір про внесення змін та доповнень № 1 до Кредитного договору № 52/07-ф від 23.03.2007 р. Відповідно до п.1 ОСОБА_6 Кредитор збільшив Позичальнику кредит з 70 000.00 на 115000.00 доларів США, з процентною ставкою 12.8% річних до 22.03.2017 р.
15.11.2010 р. АТ «Індустріально - ОСОБА_8» » (правонаступником якого є ПАТ Креді ОСОБА_2») та ОСОБА_4 уклали договір про внесення змін та доповнень № 1 до Кредитного договору № 52/07-ф від 23.03.2007 р. Даною угодою були змінені реквізити рахунків, що були відкриті Позичальнику для обслуговування кредитної заборгованості.
05.05.2014 р. ПАТ «Креді ОСОБА_2» та ОСОБА_4 уклали договір про внесення змін та доповнень № 1 до Кредитного договору № 52/07 - Ф від 23.03.2007 р. (договір реструктуризації).
Просили зустрічний позов із збільшеними позовними вимогами задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 позов підтримав посилаючись на підстави та обставини викладені в предметі позовної заяви, додав, що відповідачем не було надано належних та допустимих документів для проведення експертизи, у зв»язку з чим в ході такої, експерти не змогли дати однозначної відповіді про наявність заборгованості в ОСОБА_4, звертає увагу на те, що Банком вимагається сума кредиту з ОСОБА_4, яка є надуманою, остання має доказ щодо переплати суми кредиту, вказує, що декількома доповненнями та змінами Умов ОСОБА_6 відповідач безвідповідально на свій розсуд, користуючись необізнаністю Позичальника збільшував суму кредиту. Строк позовної давності вважає з дня укладення між Банком та ОСОБА_4 ОСОБА_6 про внесення змін та доповнень до спірного ОСОБА_6 тобто з 05.05.2014 р.
Позов ОСОБА_4 просив задовольнити, а в зустрічному позові ПАТ «Креді ОСОБА_2» просив відмовити в повному обсязі, як безпідставно заявленому. При цьому посилається на те, що у двох ОСОБА_6 чітко відображено, що ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 70000 грн., ОСОБА_6 подав позовну заяву в якій зазначає заборгованість станом на 23.01.2015 р. проте, в мотивації заборгованості вказує про заборгованість за лютий 2015 р, який суперечить визначеній конкретно даті - 23.01.2015 р.
Представник відповідача - позивача ПАТ «Креді ОСОБА_2» ОСОБА_3 просив відмовити в позові ОСОБА_4 до Банку пояснивши, що остання пропустила строк позовної давності на оскарження вказаних нею документів, крім того, ствердив, що кредит за спірним договором ОСОБА_4 сплачувала і сума відображена у Довідці (т.2 а.с.67) від 08.12.2014 р. відповідає дійсності, таке свідчить, що відповідач - позивач ОСОБА_4 визнавала дійсним Кредитний договір та умови, натомість сплачена нею сума є недостатньою, оскільки ОСОБА_4 добровільно та свідомо підписуючи Додаткову угоду 27.12.2007 р. визнавала загальну суму кредиту 115000.00 доларів США, а не 70 000 доларів. При цьому представник підтвердив, що правильними та достовірними є нова редакція п.1.1. ОСОБА_6, яка викладена в ОСОБА_6 про внесення змін 05.05.2014 р. (т.1 а.с.23).
Просив не брати до уваги рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2011 р. від 10 листопада 2011 р. на які посилається позивач ОСОБА_4 та її представник з тих підстав, що Кредитний Договір № 52/07-Ф між Банком та ОСОБА_4 було укладено задовго до прийняття рішення Конституційним Судом, а таке рішення зворотної дії не має.
Натепер у позивача - відповідача існує борг в розмірі 36 587 ,59 - доларів США 48 центів, який просив стягнути з ОСОБА_4
Дослідивши надані у справі докази, взявши до уваги подані заперечення, заслухавши пояснення та доводи представників сторін судом встановлено.
Згідно положень ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. А також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч.1,2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу.
В п.14 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що при вирішенні спорів, про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048-1052,1054-1055), Закону України «Про захист прав споживачів».
Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2011 р. від 10 листопада 2011 р. передбачено, що на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Як вбачається з матеріалів справи 23.03.2007 р, між ОСОБА_4 та Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « Креді ОСОБА_2») було укладено кредитний договір № 52/07 - Ф.(т.1 а.с.19).
Відповідно до умов п.1.1 кредитного ОСОБА_6, Відповідач в порядку та на умовах визначених цим ОСОБА_6, взяв на себе зобов'язання надати позичальнику (ОСОБА_4 ) кредит в розмірі 70 000 доларів США зі сплатою 12.8 відсотків річних на споживчі цілі, а саме: для проведення капітального ремонту квартири, встановлення незалежного опалення, закупівля мебелі придбання сантехніки та нової побутової техніки (п.1.2).
Кредитні кошти надаються строком до 22 березня 2017 року.
Відповідно до умови п. 1.3 кредитного договору, забезпеченням виконання зобов'язань ОСОБА_4 за цим ОСОБА_6 та можливих відсотків і штрафних санкцій є договір застави - на власну нерухомість (нежитлове приміщення ) що знаходиться в м. Городок, вул. Паркова 2/а, заставною вартістю 505 000 грн. (т.1 а.с.27).
За умовами кредитного договору ліміт кредитування визначено згідно з графіком, який є невід'ємною частиною ОСОБА_6. Повернення кредитних коштів здійснюється шляхом сплати ОСОБА_4 коштів на відкритий рахунок, та з графіку вбачається, що вказана лише сума кредиту без відсотків і за 117 місяців позивач мала сплатити 70 083 доларів США (т.1 а.с.19 ).
Відповідно до п.2.4 ОСОБА_6 одночасно з повним погашенням кредиту Позичальник сплачує нараховані відсотки з відповідних розрахунків на рахунок № 22084712070501 у Городоцькому відділенні ФЛРУ АТ «ІНДЕКС-БАНК», МФО 325279.
Згідно п.1.4 ОСОБА_6 позичальник в день отримання кредиту сплачує Кредитору комісійну винагороду за відкриття позичкового рахунку 100 грн., на рахунок № 61101841011239
Того ж дня (23 березня 2007 року) між АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_4 укладено Договір іпотеки , предметом договору є нерухоме майно за видачу 70 000 доларів США кредиту, майно розташовано в м. Городок, значиться як об'єкт незавершеного будівництва по вул. Паркова 2/а Львівської області, оцінка 505 000 грн. (т.1 а.с.27)
Договір зареєстровано ОСОБА_5, нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу в реєстрі № 581 Львівської області.
Вже 27 грудня 2007 р. було укладено Додаткову Угоду № 1 до кредитного договору № 52/07 - Ф від 23 березня 2007 р. в якій п.1.1. викладено в слідкуючій редакції «Кредитор надає Позичальнику 115 000 доларів США з терміном користування до 22 березня 2017 р., та поверненням суми. З розрахунку можна зробити висновок, що за 111 місяців Позичальник мала би повернути Банку 112 110 доларів США, відсотки не відображено (т.1 а.с.22).
В забезпечення ОСОБА_6 сторони посилаються на договір застави для виконання позичальником зобов'язань, і заставним майном вже значиться не як попередньо «об'єкт незавершеного будівництва», а вказано "нежитлове приміщення" за адресою м. Городок, вул. Паркова 2/а Львівської області, оцінка якого 853 000 грн.
Отже, такі неточності в записах Іпотечного майна, знецінення вартості предмету Іпотеки, значно погіршує становище іпотекодавця йому на шкоду, що є недопустимим, тому дає підстави суду в цілому визнати недійсним Договір Іпотеки укладений 23.03.2007 р.
15 листопада 2010 р. між ПАТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду про зміну реквізитів рахунків (т.1 а.с.78).
З оглянутих розрахунків вбачається, що на вказані реквізити ОСОБА_4 проводила оплату кредиту. Тому визнавати Додаткову угоду за 2010 р. недійсною у суду немає підстав.
Крім того, 05 травня 2014 р. між ПАТ «Креді ОСОБА_2» та ОСОБА_4 (позичальником) укладено Договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 52/07 - Ф від 23 березня 2007 р., в якому п.1.1. Кредитного договору викладено у новій редакції, та вказано, що ОСОБА_2 надає позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у сумі 70 000.00 доларів США, строк користування до 22 березня 2017 р.(т.1 а.с.23).
Отже, як вбачається з наведеного, ОСОБА_4 отримала кредит в Банку в розмірі 70 000 доларів США, що підтверджується як основним ОСОБА_6 № 52/07 - Ф від 23 березня 2007 р. так і ОСОБА_6 про внесення змін від 05.05.2014 р. (т.1 а.с.23), що однозначно та без сумніву підтвердив і представник Банку в судовому засіданні пояснивши, що правильним є запис викладений у п.1.1. - ОСОБА_9 редакція ОСОБА_6 про внесення змін і доповнень №1 до Кредитного договору та такий відповідає дійсності.(т.1 а.с.23, п.2 ОСОБА_6)
Дослідження цих двох ОСОБА_6 (№ 52/07 - Ф та Договір про внесення в нього змін),а також довідки про повернення ОСОБА_4 (Довідка т.2 а.с.67) кредитної заборгованості та відсотків в загальній сумі 151 578 доларів США 58 центів переконують суд в тому, що відсутні підстави визнавати недійсним Кредитний договір № 52/07 - Ф від 23 березня 2007 р., оскільки Позичальник повністю виконала кредитні зобов'язання.
За дослідженого в сукупності вищенаведеного, з урахуванням наявних двох ОСОБА_6, які є належним доказом по справі та свідчать про надання Позичальнику Банком 70000 доларів США, суд визнає недійсною Додаткову Угоду від 27.12 2007 р., оскільки дійсність та правдивість такої відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджена.
Разом з тим, Договір про внесення змін та доповнень, який суд приймає при прийнятті рішення, вважає частково недійсним, оскільки даний Договір доповнено розділами 1.5 та 1.6 де в п. 1.5.1 передбачено щомісячну процентну винагороду за користування кредитом зі сплатою 12.8 процентів річних, передбачено в п.3 обов'язкове страхування предмета іпотеки, однак не зазначено якого, передбачено нарахування процентів за кредитом, пені та інших можливих платежів, проте не конкретизовано в Розділах 4 та 8 вказаного договору про внесення змін у договорі вказано, що позичальник відповідає за виконання своїх зобов'язань усім своїм майном та коштами на які може бути звернено стягнення. У травні 2014 р. при укладені ОСОБА_6 про внесення змін ОСОБА_6 не взяв до уваги видану ними ж Довідку (т.3 а.с.198), з якої видно, що крім сплаченої суми по тілу кредиту розмір процентів сплачених ОСОБА_4 складає 100% розміру суми кредиту.
За такого, суд вважає, що в порушення п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач не надав позивачу, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, чим було порушено вимоги чинного закону.
Суд вважає, що ОСОБА_6 про внесення змін до спірного договору про споживчий кредит включив положення, які відповідно до ст. ст. 11, 18 Закону є несправедливими, оскільки містять умови про зміни у витратах; враховуючи додаткові нарахування (щомісячну процентну винагороду, пеню, проценти не визначеного розміру, відповідальність всім майном позичальника) є таким що ставить в тяжке, несправедливе становище споживача в договірних зобов'язаннях; графік погашення кредиту до ОСОБА_6 про внесення змін взагалі не видавався.
Отже, виходячи з положень ст.ст. 203, 215, 230, 548 ЦК України, в момент підписання ОСОБА_6 про внесення змін та доповнень від 05.05.2014 р. між сторонами позивач ОСОБА_4 була введена в оману відповідачем щодо істотних умов договору, ціни та відсоткової ставки, загальної сукупної вартості.
Ознакою обману на відміну від помилки, є умисел : особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї.
Згідно зі ст. 217 ЦК України правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають , лише його окремі частини і обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини У цьому разі відповідно до ст.217 ЦК суд може визнати недійсною частину правочину.
У зв»язку з явними порушеннями прав Позичальника, суд знаходить порушення прав позивача - відповідача ОСОБА_4 та вважає, що Договір про внесення змін та доповнень від 05.05.2014 р. є не справедливим та частково недійсним, а саме п.3, п.4, п.5, підпункти 2.4, 2.8 Розділу 2, підпункт 3.3.5, 1.4.1 Розділу 3 та Розділ 4, підпунктів 8.6 Розділу 8, абзац перший п.8.
На підставі клопотання ОСОБА_4 в ході розгляду справи ухвалою суду судом було призначено проведення судово - економічної експертизи, на вирішення якої було поставлено питання (т.3 а.с.214) яка фактична заборгованість по кредитному договору, яка реальна відсоткова ставка, який розмір щомісячного платежу, який метод нарахування відсотку по кредитному договору № 52/07 - Ф від 23 березня 2007 р. Однак, на виконання ухвали суду відповідно до поданих документів відповісти на вказані питання експертам не виявилось можливим. Експертом по питанню нарахування відсотків вказано, що на дослідження представлено орієнтовний графік погашення заборгованості, також у висновку відображено, що день надання кредиту включається до розрахунку Банком, а день погашення - не включається, порядок нарахування Банком відсотків за користування кредитними коштами не відповідає вимогам п.3.4 Кредитного договору банківським випискам, сума погашення ОСОБА_4 тіла кредиту не відповідає сумі зазначеній в розрахунках Банку, сам ОСОБА_6 не надав для експертів додаткових необхідних матеріалів для дачі висновків, що призводило до збільшення строку проведення експертизи, а отже, ПАТ «Креді ОСОБА_2» не доведено підстав наявності боргу у ОСОБА_4 перед банком та про порушення їх прав відповідачем.
Щодо зустрічного позову ПАТ «Креді ОСОБА_2» до ОСОБА_4 про стягнення з неї боргу по кредитному договору № 52/07 - Ф в розмірі 36 587 ,59 - доларів США 48 центів суд вважає, безпідставним.
Згідно Довідки (т.2 а.с.47, т.3 а.с.198 ) ОСОБА_4 за період з 23.03.2007 р. по 02.12.2014 р. по Кредитному договору № 52/07 - Ф від 23 березня 2007 р сплатила Банку Кредитну заборгованість (тіло кредиту) в загальній сумі 151578.58 доларів США з них :
кредитну заборгованість (тіло кредиту ) 81 311.01 доларів США;
проценти за кредитним договором в сумі - 70367.57 доларів США.
Тобто, кредитна заборгованість яка сплачена ОСОБА_4 і складає в сумі 151578.58 доларів США значно перевищує суми зазначені Банком в розрахунках долучених до ОСОБА_6 які свідчать про те, що Позичальник повинна була сплатити за весь період до 22.03.2017 р. - 70 083 доларів США, крім того докази подані ОСОБА_4 свідчать про дострокове повернення кредиту, оскільки строк дії договору до 22.03.2017 р., а Довідка Банку стверджує про сплату кредиту 02.12.2014 р.
Крім того, у зустрічному позові (т.1 а.с.66) позивачем відображено суму кредитної заборгованості в гривнях, в позові про збільшення позовних вимог (т.2 а.с.147) мова іде про заборгованість станом на 23.01.2015 р. однак в розрахунках позивач вказує суми на 01.02.2015 р. та 18.02.2015 р., а також на 31.01.2015 р., представником Банку такі записи не спростовано, а наявні суперечності викликають у суду сумнів про наявність заборгованості несплаченого кредиту ОСОБА_4
Суд приймаючи рішення у даній справі бере до уваги рішення Конституційного Суду України, № 15-рп/2011 р. від 10 листопада 2011 р., оскільки Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Кредитного договору № 52/07 - Ф від 23 березня 2007 р., було укладено 05.05.2014 р. тому зауваження представника Банку не заслуговують на увагу.
Представник Банку просив застосувати строк позовної давності до позову ОСОБА_4.
Відповідно, до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його порушила.
Вказана вище норма узгоджується з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. п.28, перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюються не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його порушила.
Позивач ОСОБА_4 дізналася про порушення свого права в травні 2014 р., до суду звернулася у вересні 2014 р., таке дає підстави суду поновити строк позовної давності позивачу щодо вимог про порушення її прав Додатковою угодою та ОСОБА_6 Іпотеки від 23.03.2007 р.
Визнаючи недійсним Договір іпотеки, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, тягне за собою вилучення з нотаріального реєстру запис, щодо накладення заборони відчуження іпотечного майна.
Нерухоме майно, яке є предметом іпотеки обтяжено. Оскільки при укладенні договору іпотеки накладено заборону на відчуження зазначеного в договорі майна до припинення договору іпотеки, тому вимоги позивача ОСОБА_4 в частині зобов'язання Головного територіального управління юстиції у Львівській області забезпечити вилучення з нотаріального реєстру реєстраційний запис від 23.03.2007 р. № 581 по укладеному ОСОБА_6 іпотеки, а також реєстраційний запис від 23.03.2007 р. № 582 щодо накладення заборони відчуження нежитлової будівлі яка належить ОСОБА_4, здійснені ОСОБА_5 приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Львівської області.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з ПАТ «Креді ОСОБА_2» на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати, а саме: витрати за проведення експертизи в розмірі 13240 (тринадцять тисяч двісті сорок) грн. та судовий збір 243 грн.60 коп.
Керуючись ст.ст.10,60,88, 212-215 ЦПК України, суд-,
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_4 строк позовної давності.
Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 27.12.2007 р. до кредитного договору № 52/07/-ф від 23.03.2007 р. укладену між ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) та Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк».
Визнати частково недійсним договір про внесення змін та доповнень № 1 до Кредитного договору № 52/07-ф від 23.03.2007 р. укладений 05.05.2014 р. між ПАТ «Креді ОСОБА_2» та ОСОБА_4, а саме визнати недійсними повністю п.3, п.4, п.5, підпункти 2.4, 2.8 Розділу 2, підпункт 3.3.5, 1.4.1 Розділу 3 та Розділ 4, підпунктів 8.6 Розділу 8, абзац перший п.8.
Визнати недійсним Договір іпотеки укладений 23.03.2007 р. між ОСОБА_4 та Акціонерним товариством «Індустріально - експортний банк», що посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу ОСОБА_5, що зареєстрований в реєстрі № 581.
Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Львівській області вилучити з нотаріального реєстру реєстраційний запис від 23.03.2007 р. № 581, щодо укладення ОСОБА_6 іпотеки, щодо накладення заборони відчудження нежитлової будівлі, яка належить ОСОБА_4
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» на користь ОСОБА_4, витрати за проведення експертизи в розмірі 13240 грн. (тринадцять тисяч двісті сорок грн.) та судовий збір 243 грн.60 коп.
В решті позову ОСОБА_4 відмовити.
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» до ОСОБА_4 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором № 52/07-ф від 23.03.2007 р. відмовити за безпідставністю, у зв"язку з повним погашення боргу відповідачкою.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Городоцький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СуддяОСОБА_9