Дата документу Справа № 335/3475/17
Провадження №11-сс/778/386/17 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер 335/3475/17 Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 квітня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013080170000036, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року,
в апеляційній скарзі ОСОБА_8 посилаючись на незаконність ухвали вказує, що вона винесена з порушенням норм КПК України у зв'язку з суттевими порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Так, 03.03.2017 року слідчим суддею було винесено ухвалу, згідно якої суд зобов'язав процесуального прокурора ОСОБА_9 в передбачений нормами КПК України трьохденний термін закрити кримінальне провадження від 18.01.2013 року. Дану ухвалу було отримано прокурором в суді 07.03.2017 року. Ця ухвала в відповідності зі ст. 307 КК України не оскаржується. Знаючи про існування ухвали, прокурор ОСОБА_9 не виконав її та не повідомив про її існування слідчосу судді ОСОБА_1 , яка 14.03.2017 року, тобто через 11 днів після набрання чинності винесла рішення про накладення арешту на належне йому майно.
20.03.2017 року після його неодноразових письмових звернень прокурор ОСОБА_9 все ж таки виніс постанову про закриття кримінального провадження. Однак, діючи в порушення норм ст. 174 ч.3 КПК України він умисно не зняв арешт з належного йому майна, який було накладено судом 14.03.2017 року за його клопотанням, тим самим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України.
Просить винести ухвалу, якою скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2017 року про накладення арешту на належне йому майно - на 9/10 часток котеджу лит. С загальною площею 404.5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги; захисника, який підтримав апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року клопотання слідчого СВ Вознесенівського відділення поліції ДВП ГУ НП України в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_10 про арешт майна - задоволено.
Накладено арешт на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на 9/10 часток котеджу лит. С загальною площею 404.5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно зі змістом судового рішення, слідчий звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, у якому зазначила, що в провадженні СВ Вознесенівського відділення поліції ДВП ГУ НП України в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080170000036 від 18.01.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 18.01.2013 року о 12 годині 35 хвилин, до чергової частини Якимівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, надійшла заява від громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає: АДРЕСА_2 , про те, що в період часу з 18 березня 2010 року по 31 травня 2010 року громадяни ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 , мешканці АДРЕСА_3 шляхом обману та зловживання довірою заволоділи його грошовими коштами на суму 1 659 200 гривень, під час будівництва готельного комплексу на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_1 .
Допитаний у якості потерпілого, ОСОБА_11 , пояснив, що громадяни ОСОБА_8 , шляхом обману та зловживання довірою заволоділи його грошовими коштами під приводом взяття участі в будівництві об'єкту нерухомості, а саме: готельного комплексу на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 , в якості інвестора.
Допитана у якості свідка, ОСОБА_12 пояснила, що згідно рішення третейського суду міста Кіровограда (2006 рік), є власником 981/1000 частини об'єкта нерухомості - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
18.03.2009року було укладено інвестиційний договір між ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - інвестором, та ОСОБА_12 - підрядником, на спільну участь в реалізації проекту по спорудженню нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
21.07.2009року між ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - інвестором, та ОСОБА_12 - підрядником був укладений ще один інвестиційний договір на будівництво двох двоповерхових корпусів на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - інвестором, та ОСОБА_12 -підрядником, було укладено інвестиційні договори, за якими сім'я ОСОБА_14 передала сім'ї ОСОБА_16 грошові кошти на будівництво, а саме: 1 659 200 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
09.02.2017 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
З метою забезпечення конфіскації майна, слідчий звернулася до суду з клопотанням, у якому просить суд накласти арешт на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на 9/10 часток котеджу лит. С загальною площею 404.5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Задовольняючи клопотання слідчий суддя послався на те, що вимоги клопотання є обґрунтованими та беручи до уваги що санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, слідчий суддя вважав за необхідне накласти арешт на зазначене у клопотанні нерухоме майно, яке належить ОСОБА_8 .
За наслідками розгляду апеляційної скарги колегією суддів встановлено наступне.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.
Як вбачається з представлених апеляційному суду матеріалів, задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, у якому той, зокрема зазначав, що в провадженні СВ Вознесенівського відділення поліції ДВП ГУ НП України в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080170000036 від 18.01.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у якому 09.02.2017 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта у ОСОБА_8 , на праві приватної власності перебуває на 9/10 часток котеджу лит. С загальною площею 404.5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя правильно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а матеріали кримінального провадження містять достатні дані про те, що майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та може бути доказами у кримінальному провадженні.
З огляду на вищевказане та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, зазначене в ухвалі слідчого судді.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.
Інші доводи апелянта не свідчать про істотне порушення норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_8 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170 - 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року, якою клопотання слідчого СВ Вознесенівського відділення поліції ДВП ГУ НП України в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_10 про арешт майна - задоволено та накладено арешт на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на 9/10 часток котеджу лит. С загальною площею 404.5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: