Справа № 462/1395/17
28 березня 2017 року м.Львів
Слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові скаргу потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на постанову слідчого Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 від 07.12.2016 року про закриття кримінального провадження №12013150060003575,
встановив:
Потерпілі ОСОБА_6 і ОСОБА_3 звернулися до слідчого судді зі спільною скаргою, в порядку ст.303 КПК України, у якій просять скасувати постанову слідчого Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 07.12.2016 року про закриття кримінального провадження №12013150060003575 у зв'язку з відсутністю в діях директора ТОВ «Астра» ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення. Свою скаргу обгрунтовують тим, що слідчим вже тричі закривалось дане кримінальне провадження, проте постанови про закриття провадження були скасовані, слідчі судді вказали на значні недоліки досудового розслідування, зазазначивши слідчі дії, які необхідно провести для об'єктивного та повного розслідування. Однак, слідчий ОСОБА_5 , не провівши усіх необхідних слідчих і процесуальний дій, в черговий раз 07.12.2016 року виніс постанову про закриття кримінального провадження №12013150060003575. Дану постанову вважають незаконною, оскільки така є передчасною і безпідставною, порушує їх права як потерпілих. Стверджують, що слідчим не проведено всіх необхідних слідчих дій і не встановлено дійсних обставин події. В результаті цього слідчий зробив невірні висновки про те, що в даному випадку складу злочину немає, оскільки це не відповідає фактичним обставинам, встановленим у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 скаргу підтримала, покликаючись на мотиви такої, яку просить задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явився.
За таких обставин, виходячи зі засад диспозитивності і розумних строків, закріплених в ст.ст.26, 28 КПК України, яким повинно відповідати кримінальне провадження, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, та що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, слідчий суддя вважав за можливе розглянути скаргу за відсутності ОСОБА_6 .
Слідчий ОСОБА_5 та процесуальний прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечили, посилаючись на її безпідставність, та відмітили, що слідчим належним чином проведено досудове розслідування, виконано усі вказівки, клопотання потерпілих, які були задоволені, взято до уваги мотиви скасування судами попередніх постанов про закриття провадження, в результаті чого винесено оскаржувану постанову, яка є належно мотивованою, висновок слідчого про закриття кримінального провадження №12013150060003575 грунтується на законі, підтверджується дослідженими доказами і іншими матеріалами провадження.
Заслухавши доводи скаржника, слідчого і прокурора, дослідивши скаргу, долучені до неї матеріали, матеріали кримінального провадження №12013150060003575, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно вимог ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
У судовому засіданні встановлено, що 29.10.2013 року до прокуратури Залізничного району м. Львова надійшла заява ОСОБА_6 , в якій він повідомляв, що посадові особи СП ТОВ «Астра» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 свідомо не виплатили йому зарплату та розрахункові після того, як він звільнився з посади водія зазначеного товариства.
Слідчими СВ Залізничного РВ ГУ МВС України у Львівській області (Зараз - Залізничний ВП ГУ НП у Львівській області) проводилося досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150060003575 від 16.11.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.190 КК України.
Постановою слідчого Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 07.12.2016 року дане кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього кодексу, інших актів законодавства. Зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ч.1 ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
З аналізу ч.1 ст.223 КПК України слідує, що значення слідчих (розшукових) дій полягає в тому, що вони є основним способом збирання доказів і звідси - основним засобом дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань.
Згідно вимог ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
В ст.284 КПК України чітко визначені підстави до закриття кримінального провадження.
Оскільки закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, провадження має закриватися після всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин та після надання оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Відповідно до закону, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, має бути викладена суть заяви особи, фактичні обставини, має бути надана відповідь на всі поставлені запитання особою, що здійснює захист своїх прав.
В оскаржуваній постанові підставою до закриття кримінального провадження слідчий зазначив п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Проте, у розумінні вимог кримінального провадження за відсутності в діянні складу злочину передбачає наявність самої події, у якій відсутні певні ознаки (обов'язкові елементи конкретного складу) злочину. За таких обставин рішення слідчого повинно містити вказівку на те, які обставини встановлені досудовим слідством, яке діяння мало місце (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення) та які ознаки кримінального правопорушення в діях конкретної особи відсутні, чого в оскаржуваній постанові взагалі не вбачається.
Слідчий в оскаржуваній постанові наводить ряд зібраних під час досудового розслідування доказів і дає оцінку таким.
Разом з тим, 13.11.2014 року постановою старшого слідчого СВ Залізничного РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_11 зазначене кримінальне провадження №12013150060003575 від 16.11.2013 року вже закривалося, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 190 КК України.
01.12.2014 року ухвалою Апеляційного суду Львівської області вищевказана постанова слідчого ОСОБА_11 від 13.11.2014 року про закриття кримінального провадження була скасована. З цієї ухвали Апеляційного суду Львівської області від 01.12.2014 року вбачається, що слідчим під час проведення досудового розслідування не було проведено слідчих (розшукових) дій, допиту свідків, в тому числі одночасного допиту кількох осіб, не надано належної правової оцінки поданій заяві про нарахування зарплати потерпілому ОСОБА_6 та клопотанням про призначення почеркознавчої та бухгалтерської експертиз, не витребувано документів.
З врахуванням наведених вище обставин, колегія суддів Апеляційного суду Львівської області вважала перевірку за заявою ОСОБА_6 такою, що не ґрунтується на належному розслідуванні.
В подальшому, 23.09.2015 року слідчим СВ Залізничного РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_5 була винесена постанова про закриття кримінального провадження №12013150060003575, а ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 08.10.2015 року така скасована з мотивів того, що слідчі знову не провели слідчі (розшукові) дії, на проведенні яких наголошувалося в ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 01.12.2014 року.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження № 12013150060003575 слідчий протягом тривалого часу досудового розслідування так і не провів частину слідчих (розшукових) дій, на проведенні яких наголошувалося у вказаних судових рішеннях, зокрема, слідчим так і не було проведено допиту свідків, в тому числі одночасного допиту кількох осіб. В матеріалах кримінального провадження містяться протоколи допиту свідків, в яких зазначено, що вони відмовилися від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України. Проте, слідчим не надано жодної правової оцінки тому, що свідок звільняється від кримінальної відповідальності у разі відмови від дачі показів відносно себе та близьких його родичів, у інших випадках свідок несе відповідальність за ч.1 ст.385 КК України, якщо відмова від виконання покладених на нього обов'язків має місце при проведенні досудового розслідування.
Посилаючись в оскаржуваній постанові на показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_12 і ОСОБА_8 з приводу авансових звітів, заповнених ОСОБА_3 , і вказуючи на те, що такі не є офіційними документами, слідчий не дав правової оцінки тим обставинам, що на таких стоять візи директора підприємства, містяться записи заступника директора ОСОБА_12 , чого останні не заперечують, а також те, що звіти відповідають шляховим листам ОСОБА_6 .
Відтак, враховуючи наведене, вважаю, що слідчий прийшов до передчасного висновку, що в даному випадку немає складу кримінального правопорушення, оскільки, з огляду на вказану неповноту розслідування і неналежну оцінку доказів, ним не могли бути об'єктивно встановлені дійсні обставини події.
Також, резолютивна частина оскаржуваної постанови не відповідає нормам кримінально-процесуального законодавства, оскільки не містить вказання, склад якого кримінального правопорушення відсутній у діях директора ТОВ «Астра» ОСОБА_7 .
Крім цього, кримінальне провадження № 12013150060003575 від 16.11.2013 року закрите відносно ОСОБА_7 , проте, звертаючись 29.10.2013 року до прокуратури Залізничного району м.Львова ОСОБА_6 , в заяві про вчинення злочину вказував про злочинні дії і порушення його трудових прав окрім директора СП ТОВ «Астра» також і посадовими особами товариства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а оцінки дій цих осіб не надано, отже не надана відповідь на всі поставлені запитання особою, що звертається за захистом своїх прав від злочинних на її думку дій.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено неповноту проведення слідчим ОСОБА_5 досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013150060003575, а саме, ним не встановлено всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на прийняття рішення у кримінальному провадженні, не оцінено, в порушення ст.94 КПК України, кожного доказу та не використано такої сукупності доказів, яка б не залишала місця сумнівам і обґрунтовувала би зроблені висновки про те, що в даному випадку немає складу кримінального правопорушення.
Оскільки під час кримінального провадження слідчим не проведено всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження, не надана їм належна правова оцінка, то його постанова від 07.12.2016 року про закриття кримінального провадження винесена передчасно, не може вважатися законною і підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 93, 94, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя-
ухвалив:
Скаргу потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 від 07.12.2016 року про закриття кримінального провадження №12013150060003575.
Витребувані матеріали кримінального провадження №12013150060003575 направити в Залізничний ВП ГУ НП у Львівській області для продовження досудового розслідування
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Слідчий суддя: ОСОБА_1