Дата документу 27.03.2017
Справа № 334/761/17
Провадження № 2-а/334/249/17
27 березня 2017 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Колесник С.Г., при секретарі Манюхіні О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя (далі УПФУ в Дніпровському районі м. Запоріжжя), в якому просить визнати протиправними дії УПФУ в Дніпровському районі м. Запоріжжя щодо відмови у призначенні пенсії за віком на загальних підставах та зобов'язати відповідача призначити йому з 17.01.2017р. пенсію за віком відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просить у позові відмовити з тих підстав, що позивач реалізував своє право на призначення пенсії, оскільки з 21.05.2008р. отримує пенсію за вислугу років. Призначення пенсії за віком на загальних підставах фактично є повторним призначенням пенсії за віком, що не передбачено пенсійним законодавством.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21.05.2008р. перебуває на обліку в УПФУ в Дніпровському (Ленінському) районі м. Запоріжжя, отримуючи пенсію за вислугою років, призначену відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-ХІІ . Станом на день призначення пенсії йому виповнилося 55 років.
Відповідно до п. «а» ст. 55 Закону №1788-XII, в редакції Закону, що діяв на момент призначення позивачу пенсії, право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Після виходу на пенсію ОСОБА_1 продовжував працювати.
У зв'язку з досягненням 60-річного віку позивач з 01.04.2013р. отримав право на призначення пенсії за віком на загальних підставах.
Досягнувши пенсійного віку, позивач 17.01.2017р. звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідач листом №18/З-1 від 25.01.2017 року повідомив, що відсутні законні підстави для призначення пенсії за віком згідно ч.2 ст. 40 Закону«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з посиланням на те, що йому вже призначена пенсія за віком на пільгових умовах.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач 07.02.2017р. звернувся до суду із позовом.
З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року» (далі - Закон України №1058-ІV).
Відповідно до пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до ст.1 Закону України №1058-ІV, пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Види пенсійних виплат і соціальних послуг визначені у статті 9 вищезазначеного Закону, зокрема, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються наступні пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, пенсія по вислузі років вказаним Законом не передбачена.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.
Статтями 55, 56 Закону №1788-XII передбачено такий вид пенсії як пенсія по вислузі років, що була призначена позивачу відповідно до цього закону.
Відповідно до п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України №1058-ІV (в редакції чинній на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії за віком) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно з приписами ч.2 ст.40 Закону України № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону України №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Водночас, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше.
Крім того, після призначення пенсії на пільгових умовах позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Твердження відповідача про те, що позивач вже отримує пенсію за віком не є обґрунтованими оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію за віком призначену на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», щодо призначення якої та виплати якої існують відмінні вимоги та порядок, ніж щодо пенсії за віком на загальних підставах після досягнення особою 60 річного віку.
Суд вважає, що дії відповідача щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі ч. 2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення за призначенням пенсії 17.01.2017р. є необґрунтованими та безпідставними.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 має право на визначений вид пенсії, його вимоги про призначення пенсії за віком з 17.01.2017р. на підставі ч. 2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014- 2016 роки, та здійснення відповідних виплат з урахуванням раніше виплачених сум є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Оскільки рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтвердженні судові витрати у розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Дніпровському (Ленінському) районі м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на загальних підставах з 17 січня 2017 року, відповідно до ч.2 ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дніпровському (Ленінському) районі м.Запоріжжя з 17.01.2017 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на загальних підставах з 17 січня 2017 року, відповідно до ч.2 ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Колесник С. Г.