11.04.2017 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Мишинчук Н.С., з участю захисника ОСОБА_1, розглянув апеляційну скаргу останнього в інтересах ОСОБА_2 на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 січня 2017 року.
Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 10 200 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 275 грн. 60 коп. судового збору.
Постановою суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 18.12.2016 близько 00 год. 05 хв. в м. Мукачево по вул. 26 Жовтня, біля буд. №15 керував транспортним засобом марки «Mercedes Е220», н.з. JHR 069, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9«А» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в Мукачівській ЦРЛ.
Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на протоколі про адміністративне правопорушення серії АП1 № 459880 від 18.12.2016 року, висновку Мукачівської ЦРЛ №346 від 18.12.2016 року про наявність алкогольного сп'яніння, розписці ОСОБА_2 про залишення на зберігання транспортного засобу по місцю зупинки.
В апеляцій скарзі адвокат ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі. Посилається на те, що судом неповно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства. Зазначає, що його довіритель не вчиняв жодних адміністративних правопорушень. Таку позицію обґрунтовує тим, що у працівників поліції не було законних підстав для зупинки ОСОБА_2, оскільки він керував автомобілем з дотримання ПДР України, в тому числі пристебнутий паском безпеки. Посилається на те, що постановою Мукачівського міськрайонного суду від 25.01.2017 повністю задоволено позов ОСОБА_2 до інспектора поліції ОСОБА_3 та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №672382 від 18.12.2016, судом встановлено грубе порушення поліцейськими закону та відсутність підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 Таким чином вважає, що докази, які суд поклав в основу доведеності вини ОСОБА_2 є недопустимими, як і сам протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, оскільки поліцейський діяв усупереч ч.2 ст. 19 Конституції України, тобто не дотримав вимог закону щодо зупинки транспортного засобу.
Заслухавши апелянта - адвоката ОСОБА_1 про підтримання апеляційної скарги, доводи про незаконність оскаржуваної постанови та прохання про її скасування із закриттям провадження, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Дані вимоги закону при розгляді справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння - є обгрунтованим, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.
Зокрема, як вбачається з протоколу про адміністративного правопорушення серії АП1 № 459880 від 18.12.2016, який складено інспектором роти №1 УПП в м. Ужгороді та м. Мукачеві лейтенантом поліції ОСОБА_4, 18.12.2016 року близько 00 год. 05 хв. в м. Мукачево по вул. 26 Жовтня, біля буд. №15 ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Mercedes Е220», н.з. JHR 069, у стані алкогольного сп'яніння.
Вказаний протокол відповідає вимогам закону, містить час місце та вчинення правопорушення, в ньому викладена суть адміністративного правопорушення, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, підписаний уповноваженою особою, яка склала протокол та особою, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Факт перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №346 від 18.12.2016. Такий огляд був проведений відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 у медичному закладі, з даним висновком ОСОБА_2 ознайомлений, про що свідчить його підпис.
Доводи апелянта про неналежність та недопустимість доказів через скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 та ч.5 ст. 121 КУпАП не заслуговують на увагу, оскільки не виключають події правопорушення - факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а незаконна, на думку апелянта, зупинка поліцейським транспортного засобу, також не спростовує даного факту. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 25.01.2017, на яке зіслався апелянт, не встановлено незаконності дій поліцейских щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2, а встановлено порушення процедури накладення стягнення за ч.5 ст. 121 та ч.2 ст.126 КУпАП.
Висловлені в апеляційному суді доводи захисника про те, що суд розглянувши справу без участі ОСОБА_2 та його, як захисника, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення, апеляційний суд також відхиляє.
Убачається, що ОСОБА_2 належним чином, як і його захисник ОСОБА_1, був повідомлений про час і місце судового засідання, про що міститься його розписка ( а.с. 15). В силу ч.2 ст. 268 КУпАП його неявка не перешкодажала розгляду справи без його участі. Беручи до уваги ту обставину, що тим же складом суду та за участі тих же сторін, суд 25.01.2017 розглянув адміністративний позов, яким визнав протиправним накладення стягнення на ОСОБА_2 за ч.5 ст. 121 та ч.2 ст. 126 КУпАП, і розглядаючи 26.01.2017 дану справу про адміністративне правопорушення у цьому ж складі, суд правильно вказав, що хоча захисником і подана заява про відкладення справи, однак він не долучив підтвердження поважності причин своєї неявки, а тому підставно розглянув справу без його участі. В підтвердження своїх доводів, захисник також не подав таких доказів і апеляційному суду.
Доказів на спростування вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП інших, ніж зазначені в апеляційній скарзі, апелянтом в судовому засіданні не надано, а за матеріалами справи апеляційний суд таких не знаходить.
З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає постанову суду першої інстанції законною, обгрунтованою і підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 січня 2017 року, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП- залишити без зміни.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя: