Справа № 305/2127/16-а
Провадження по справі 2-а/305/14/17
06.04.2017 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
судді - Бліщ О.Б.
секретаря - Вербещука В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Рахівської міської ради, Закарпатської області ОСОБА_2 про визнання дій міського голови неправомірними, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до голови Рахівської міської ради, Закарпатської області ОСОБА_2 про визнання дій міського голови неправомірними.
Позовні вимоги мотивує тим, що 17 листопада 2016 року комісія Рахівської міської ради, в складі депутата ОСОБА_3, працівників апарату міської ради - провідного спеціаліста із земельного обліку - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, проникли на його ділянку без його згоди. на своє виправдання, ОСОБА_3 повідомив, що вони виконують доручення міського голови ОСОБА_2 про обстеження його водопровідної лінії за заявою громадянки ОСОБА_6 Позивач пояснив їм, щоб вони звернули увагу на перерізаний шланг біля будинку громадянки ОСОБА_6, де вона умисно пошкодила водопровідну лінію, підключила воду до свого дворогосподарства, користується нею, а будинок позивача, внаслідок таких дій залишився без води.
18.11.2016 він звернувся до міського голови із запитом, на підставі чого було направлено вищевказану комісію. 24.11.2016 отримав на руки копію акту обстеження, з якого вбачається, що його пояснення комісією не були взяті до уваги, а сам акт складений зі слів громадянки ОСОБА_6. тому вважає такий акт незаконним.
Окрім того, міським головою не було розглянуто заяви позивача поданої 01.06.2016 про направлення депутата для обстеження водопровідної лінії. Також, 05.04.2016 міський голова ОСОБА_2 та інспектор із благоустрою міської ради ОСОБА_3 прийшли до його будинку та порекомендували громадянці ОСОБА_6 перекрити лінію з питною водою, в результаті чого по даний час в його будинку відсутня питна вода. Про це йому стало відомо зі слів ОСОБА_6
Вважає, що міський голова ОСОБА_2 зловживаючи службовим становищем, умисно порушив Конституцію України та ЗУ "Про місцеве самоврядування" та проявив упереджене ставлення до нього, та посприяв гр. ОСОБА_7 в її самоправних діях. Тим самим порушив його права та інтереси, чим завдав йому значної шкоди.
Просив суд винести рішення, яким визнати дії міського голови м.Рахів ОСОБА_2 неправомірними. Визнати акт обстеження земельної ділянки по вул. Вільшинській 94 від 17.11.2016 недійсним. Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.
Позивач ОСОБА_1, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить дану справу розглянути у його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Міський гоолова ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить дану справу розглянути без його участі, позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Також, відповідачем подано заперечення на вказаний адміністративний позов, в якому він заначає, що вказані позовні вимоги є безпідставними, тому просить в їх задоволенні відмовити (а.с.16-17).
Дослідивши наявні матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положень пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Позивач, при зверненні з даним адміністративним позовом до суду, посилається на те, що комісією Рахівської міської ради на належній йому земельній ділянці, проводилось обстеження без його відома, в результаті чого, було складено акт обстеження земельної ділянки (а.с.5). Також стверджує, що в самому акті обстеження не взято до уваги його пояснення, сам акт складений зі слів громадянки ОСОБА_6, з якою у нього виник конфлікт із-за водопровідної лінії.
На думку суду, вимога про визнання акту обстеження земельної ділянки недійсним не підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Частина 2 стаття 162 КАС України передбачає, що суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ розуміють як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Нормативно-правові акти поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і призначено для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.
Органи самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, обов'язкові до виконання на відповідній території. Це статути громад, рішення, прийняті на місцевих референдумах, регламенти місцевих рад, рішення рад, розпорядження сільських, селищних, міських голів, рішення виконавчих комітетів рад, договори про розмежування предметів відання місцевих рад та органів місцевої виконавчої влади тощо. Реалізація права їх видавати є засобом саморегуляції життєдіяльності громади, системи місцевого самоврядування.
Рада у межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Загалом рішення приймається на пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від її загального складу. Якщо жоден депутат не заперечує, то воно може прийнятися і без обговорення.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні - це акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009).
Верховний Суд України 7 липня 2015 року (справа № 21-334а15) дійшов до висновку про те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС. Акт перевірки (обстеження) є носієм тільки доказової інформації.
Окрім того, стаття 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", чітко встановює, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Отже, з наведених више підстав вбачається, що акт обстеження земельної ділянки не являється рішенням суб'єкта владних повноважень, тому й не може визнаватись судом недійсним.
Поряд з цим, позивач просить визнати дії міського голови незаконними, посилаючись на те, що міським головою не відреаговано на його заяву від 01.06.2016 та на те, що нібито міський голова ОСОБА_2 разом з інспектором із благоустрою міста ОСОБА_3 прийшли до його будинку та порекомендували громадянці ОСОБА_6 перекрити йому лінію з питною водою, про що йому стало відомо зі слів самої ж ОСОБА_6
Вказана позовна вимога також не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб. Бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, являється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи (наприклад, неприйняття рішення за заявою особи, неоприлюднення нормативно- правового акта тощо).
Жодної активної поведінки міського голови ОСОБА_2, яка може мати вплив на права позивача судом не виявлено. Не реагування відповідача на письмове звернення ОСОБА_1 від 01.06.2016, не являється діями, а скоріше бездіяльністю, про яку позивачем не ставилася позовна вимога. У відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд не може виходити за межі позовних вимог. Доказів того, чи дійсно міський голова ОСОБА_2 рекомендував громадянці ОСОБА_6 перекрити позивачу лінію з питною водою позивач не надав, а судом таких в ході судового розгляду не здобуто.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У свою чергу, відповідачем належним чином виконаний обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, який викладений в запереченні на позов.
Враховуючи все вищенаведене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, підстави для присудження на користь позивача понесених судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 12, 17, 70, 71, 94, 99, 128, 159-163 КАС України, суд ,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до голови Рахівської міської ради, Закарпатської області про визнання дій міського голови неправомірними - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Бліщ О.Б.
З оригіналом вірно,
Суддя Рахівського районного суду: Бліщ О.Б.