29 березня 2017 року м. Київ К/800/11681/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Горбатюка С.А. Мороз Л.Л.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року
у справі № 539/4385/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі
Полтавської області
про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити вчинити певні дії,
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити вчинити певні дії.
Позивач просив суд:
- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки від 20.11.2014 року.
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати ОСОБА_1 та виплачувати з 01.12.2014 року пенсію відповідно довідки від 20.11.2014 року, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 січня 2015 року позов задоволено.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки від 20.11.2014 року протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та сплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки від 20.11.2014 року, починаючи з 01.12.2014 року з урахуванням сплаченого .
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 січня 2015 року скасовано.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Скаржник касаційну скаргу мотивує тим, що у листопаді 2014 року арбітражний керуючий ОСОБА_2 видала довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу в зоні відчуження. На думку скаржника, зазначена довідка в повні мірі відображає його заробітну плату, отриману в зоні відчуження та відповідає всім нормативно-правовим актам Уряду про оплату праці у 30 км зоні ЧАЕС, які були під грифом "таємно". Проте, на його звернення до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, враховуючи вищезазначену довідку про заробітну плату, скаржник отримав відмову.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутньої в судовому засіданні представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 -ї категорії, має ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково.
Позивач отримує пенсію по інвалідності через Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області.
На момент ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач працював забійником худоби 4 розряду Лубенського м'ясокомбінату, правонаступник ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат».
Із зазначеного вище підприємства позивач був призваний на військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.06.1986 року по 03.09.1986 року і знаходився в 30 км зоні відчуження у складі в/ч НОМЕР_1 .
Після виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 повернувся до попереднього місця роботи. Після повернення йому була нарахована та виплачена заробітна плата за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач, отримавши захворювання під час виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав 2 групу інвалідності, що пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримував пенсію через Управління пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі.
20 листопада 2014 року ліквідатором ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат" арбітражним керуючим ОСОБА_2 було видано позивачу довідку про заробітну плату (грошове забезпечення) одержану особою за роботу в зоні відчуження з 01.06.1986 року по 03.09.1986 року за місцем роботи ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат" на посаді забійника худоби 4 розряду.
У вказаній довідці зазначено розрахункова тарифна ставка 1,52 крб. без проведення виплати та стягнення страхових внесків і податків, відповідно до нормативного документа від 29.10.1992 року № 09-3751 наданого департаментом Пенсійного фонду України перерахована заробітна плата в сумі 1790,85 крб. із врахуванням коефіцієнта 2,806, згідно з постановою КМ УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 р. №207-7 і постанови КМ України від 22.09.2004 р. № 1240 оплата по підвищених тарифних ставках (посадових окладах) з урахуванням зони безпеки проведена виходячи з встановленого 6-ти годинного робочого дня (36-годинного ) робочого тижня.
01 грудня 2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області з приводу перерахунку та виплати йому пенсії (а.с.17).
Листом від 11 грудня 2014 року відповідачем ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії (а.с.18).
Не погодившись з відмовою відповідача щодо перерахунку пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) одержану особою за роботу в зоні відчуження від 20 листопада 2014 року. Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що дані, які містяться в довідці, виданій ліквідатором ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат" арбітражним керуючим містять неправдиві або недостовірні відомості.
Суд апеляційної інстанції при прийнятті нової постанови виходив з того, що оскільки відомості про заробітну плату (грошове забезпечення) позивача не підтверджені первісними бухгалтерськими документами, то обґрунтованих підстав для перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) 20 листопада 2014 року без порядкового номеру, немає.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначений висновок суду апеляційної інстанцій вважає обґрунтованим виходить з наступного.
Відповідно до статті 15 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і цього Закону.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-XII громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 40 зазначеного Закону військовозобов'язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно зі статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.
Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Пенсійний фонд України зобов'язано забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ. Тією ж постановою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 7 Порядку № 1210 передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з у рахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у ІІІ зоні - 5, у II - 4, І - 3). При цьому у всіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Як вбачається з матеріалів справи, первинних документів, які б підтверджували обґрунтованість нового розрахунку заробітної плати позивача за червень-вересень 1986 року, зокрема таких її складових як премії в розмірі 60% та одноразової премії в сумі 400 крб., немає. Відсутні також і правові підстави для застосування коефіцієнта до тарифної ставки, підвищеної на 100%. Тобто довідку від 20 листопада 2014 року ліквідатор ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат" арбітражний керуючий Голейна Л.Ю. видав виходячи з розміру заробітної плати позивача, якої останньому не виплачувалось.
Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що підставою для перерахунку пенсії є довідка, видана підприємством, де працювала особа, а підставою проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні бухгалтерські документи про нараховану та виплачену заробітну плату, періоду та фактичної тривалості робочого дня і місця її виконання.
Як з'ясовано судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, первинних документів, які б підтверджували розмір заробітної плати позивача, яку зазначено в довідці від 20 листопада 2014 року, а відтак і обґрунтованість її розрахунку, немає. Тому за встановлених обставин висновок суду апеляційної інстанції про відсутність законних підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 20 листопада 2014 року ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
Колегія суддів також зауважує, що невід'ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 539/4466/14-а та від 15 грудня 2015 року у справі № 2а/576/29/14.
Оскільки під час вирішення справи по суті судом апеляційної інстанції не допущені порушення норм процесуального та матеріального права, то касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі № 539/4385/14-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, встановлених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді