ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1
м. Київ
04 квітня 2017 року № 826/18170/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сохнич Катерини Михайлівни до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень.
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сохнич Катерини Михайлівни (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2016 року №Ф-0019631306 в частині сплати недоїмки у розмірі 63681,44 грн. за період 2013 року;
- визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.11.2016 року №0019641306 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 9552,22 грн. за період 2013 року.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач дійшов помилкових висновків щодо порушень позивача за 2013 рік, що підтверджується документами, доданими до позову, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню у відповідній частині.
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/18170/16 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах.
Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторона відповідача повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла. При цьому, до суду через канцелярію від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову разом із доказами на їх обґрунтування, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2016 року №Ф-0019631306, відповідач вимагає від позивача сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 153676,56 грн.: 2013 рік - 63681,44 грн.; 2015 рік - 89995,12 грн.
Рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.11.2016 року №0019641306 до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 18551,74 грн.: 2013 рік - 9552,22 грн.; 2015 рік - 8999,52 грн.
Зазначені вище рішення прийняті відповідачем на підставі акту від 07.11.2016 року №1562/13-06/НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність - позивача з питань повноти та своєчасності сплати податків і зборів за період із 01.01.2013 року по 31.12.2015 року та з питань повноти та своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період із 01.01.2011 року по 31.12.2015 року.
Згідно з висновками акту перевірки, у ході проведення перевірки встановлено факт не нарахування позивачем єдиного внеску за 2013 рік та 2015 рік у загальному розмірі 153676,56 грн.
Позивач не погоджується із прийнятими рішеннями, оскільки вважає, що сума чистого оподатковуваного доходу, задекларована у податковій декларації за 2013 рік, у повній мірі співпадає із сумою доходу, зазначеною у таблиці 3 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1, п. 5 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 7, ч. 2, ч. 8 ст. 9 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, зазначені у п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року
Отже, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.
З вищевикладеного вбачається, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок, має відповідати чистому доходу, заявленому у податковій декларації, що подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.
На підставі ст. 6 Закону, наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 року №454 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), п. 3.4 якого передбачено: фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку.
З огляду на вищезазначені норми слідує, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок у графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до Порядку, має відповідати чистому доходу, заявленому у податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.
Цей висновок підтверджується також змістом Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 року №455 (далі - Інструкція), а саме: платники, визначені пп. 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.
Таким чином, жоден із зазначених нормативних актів не вимагає від самозайнятої особи - приватного нотаріуса проводити обчислення суми чистого доходу в розрізі місяців за податковий період - календарний рік, та не містить посилань при проведенні розрахунку єдиного внеску на Книгу обліку доходів та витрат, а єдиною вимогою є відповідність річній податковій декларації.
Суд також наголошує, що Законом України від 04.07.2013 року №406-VII внесено зміни до Закону, відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надає роз'яснення з питань застосування законодавства, про збір та ведення обліку єдиного внеску, а Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади.
На виконання зазначеної норми Закону Міністерством доходів та зборів України та Пенсійним фондом України видано спільний лист від 27.12.2013 року №21052/5/99-99-17- 03-01-16, згідно з яким Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляють, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 Додатка 4, всіх таблиць Додатка 5, Додатка 6 та Додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкові державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», надають органи Пенсійного фонду України.
Згідно з п. 178.4, п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації від 24.12.2010 року №1025 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» затверджено форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Згідно з п. 3 Порядку, ведення Книги обліку доходів та витрат здійснюється у такому порядку: у графі 1 вказується дата заповнення, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання, у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, тобто наростаючим підсумком.
Відповідно до п. 5 Порядку, дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).
Так, контролюючим органом при проведенні перевірки встановлено, що позивачем занижена сума доходу, на який нараховується єдиний внесок та відповідно занижена сама сума єдиного внеску.
При цьому, суд зазначає, що конролюючим органом не враховано механізм формування приватними нотаріусами звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за період, що підлягав перевірці, сума чистого оподатковуваного доходу, зазначена позивачем у податковій декларації, відповідає сумі доходу, зазначеній у таблиці 3 за 2013 рік.
Отже, позивач сформував зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску за 2013 рік у відповідності до вимог чинного законодавства, що вказує на протиправність оскаржуваної вимоги в частині, що стосується недоїмки за 2013 рік.
Процедура нарахування і сплати фінансових санкцій з єдиного внеску регламентована Інструкцією, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 7.1 Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Враховуючи встановлену відсутність порушення позивачем норм законодавства щодо адміністрування єдиного соціального внеску, суд зазначає про відсутність правових підстав для нарахування штрафних санкцій, а тому рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є протиправним та підлягає скасуванню, в частині, що стосується недоїмки за 2013 рік.
Суд зауважує, що вимога та рішення в частинах, що стосуються недоїмки та штрафних санкцій за 2015 рік, позивачем не оскаржуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сохнич Катерини Михайлівни до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2016 року №Ф-0019631306 в частині сплати недоїмки у розмірі 63681,44 грн. за період 2013 року.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.11.2016 року №0019641306 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 9552,22 грн. за період 2013 року.
4. Присудити на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сохнич Катерини Михайлівни (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) здійснений нею судовий збір у розмірі 732,33 грн. (сімсот тридцять дві гривні тридцять три копійки) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39561761).
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.І. Келеберда