ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
03 січня 2017 року № 826/9032/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну авіаційну службу України про визнання протиправними дії, визнання протиправною та скасування постанови
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство «Аерофлот-російські авіалінії» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві та просить суд визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчук Іванни Іванівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2016 ВП №51260283; визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2016 ВП №51260283, винесену Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2016 залучено до участі у вирішенні справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну авіаційну службу України.
Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем при прийнятті спірної постанови порушено Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження ВП №51260283 було відкрито не за місцем реєстрації позивача та за виконавчим документом строк пред'явлення якого до виконання минув.
Водночас, Публічне акціонерне товариство «Аерофлот-російські авіалінії» стверджував про порушення Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві строку направлення спірної постанови.
Відповідач в судовому засідання проти позову заперечив усно.
Третя особа в судове засідання не прибула, явку свого представника не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв та клопотань не подавала, відношення до позову не виловила.
З огляду на вказані обставини, судом на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Разом з цим, в подальшому від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві надійшли до суду письмові заперечення, у яких відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
31.05.2016 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчук Іванною Іванівною прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №51260283 з примусового виконання постанови Державної авіаційної служби України від 23.01.2015 №2197.
Як вбачається зі спірної постанови документ про примусове виконання зазначеної вище постанови Державної авіаційної служби України поданий 27.05.2016.
Позивач категорично не погоджується з оскаржуваною постановою, вважаючи дії щодо прийняття останньої протиправними, а постанову такою, що підлягає до скасування, з огляду на що звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінивши наявні документи в матеріалах справи, з урахуванням пояснень сторін суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому та об'єктивному досліджені доказів дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог мотивуючи це наступним.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон №606-XIV, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 ст. 11 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 6 Закону №606-XIV).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Закону №606-XIV визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Водночас, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 17 Закону №606-XIV).
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу (п. 8 ч. 2 ст. 17 Закону №606-XIV).
Частинами 4, 6 ст. 129 Повітряного кодексу України встановлено, що штраф сплачується не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення або отримання суб'єктом авіаційної діяльності надісланої копії постанови уповноваженого органу з питань цивільної авіації про накладення штрафу. У разі якщо штраф не сплачено у строки, встановлені частиною четвертою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону №606-XIV інші виконавчі документи бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом (п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону №606-XIV).
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
При цьому, в контексті приписів п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.
Аналогічна правова норма закріплена в ч. 1 ст. 24 Закону №606-XIV.
Разом з цим, зі змісту ст. 24 Закону №606-XIV чітко слідує, що поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання допускається виключно щодо документа виданого судом. Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.
Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку про наявність обов'язку у державного виконавця прийняти виконавчий документ та відкрити виконавче провадження, за умови, зокрема, дотримання строку пред'явлення такого документа до виконання.
Водночас, пропущення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання є самостійною підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що підставою для прийняття спірної постанови є постанова Державної авіаційної служби України від 23.01.2015 №2197 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» боргу у розмірі 136 000, 00 грн.
В той же час, документ про примусове виконання поданий відповідачу 27.05.2016.
З вказаного слідує, що станом на час подання документу про примусове виконання постанови Державної авіаційної служби України від 23.01.2015 №2197, в контексті приписів п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону №606-XIV, річний строк на її пред'явлення сплив.
Суд вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що б спростовували факт пропущення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, а тому дії державного виконавця щодо прийняття оскаржуваної постанови є протиправними.
Як наслідок, спірна постанова не відповідає критеріям, що встановлені ч. 3 ст. 2 КАС України.
Поряд з цим, слід звернути увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №606-XIV виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
З матеріалів справи слідує, що відповідач при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2016 ВП №51260283 визначив місцезнаходження Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 112-а.
Відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб за основним державним реєстраційним номером Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» 1027700092661 від 01.07.2015, статуту Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» місцезнаходженням позивача є: Російська Федерація, м. Москва, вул. Арбат, 10.
Таким чином, з урахуванням вищевказаного суд приходить до висновку, що Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві порушено приписи ч. 1 ст. 20 Закону №606-XIV. Письмових пояснень щодо визначення місцезнаходження Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» саме за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 112-а відповідачем до суду не надано.
З огляду на те, що в ході розгляду справи судом встановлено порушення відповідачем ч. 1, ст. 20, ч. 1 ст. 25 Закону №606-XIV, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону №606-XIV, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії», а тому адміністративний позов підлягає до задоволення.
Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу, що прийняття відповідачем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.06.2016 ВП №51260283 не може свідчити про відсутність порушення останнім при прийнятті оскаржуваної постанови ч. 2 ст. 19 Конституції України та Закону №606-XIV.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Позивачем в порядку ч. 1 ст. 71 КАС України доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, у той час коли, відповідачем доказів зворотного суду не надано.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» задовольнити.
2. Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчук Іванни Іванівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2016 ВП №51260283.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2016 ВП №51260283, винесену Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
4. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» (код ЄДРПОУ 1027700092661) судові витрати в сумі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя В.І. Келеберда