23 березня 2017 року справа № 335/13189/16-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 грудня 2016 року
у справі №335/13189/16-а
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя з позовом до управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя про визнання незаконними дій щодо відмови у поновленні виплати пенсії та зобов'язання поновити виплату пенсії з дати припинення її виплати.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2016 року, прийнятою в порядку скороченого провадження, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є громадянином України, пенсіонером, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя; з 24 квітня 2001 року позивачу призначена пенсія за віком (а.с. 4, 33).
Відповідно до довідки відповідача №175829 від 13 грудня 2016 виплата пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 по 30 червня 2016 на загальну суму 7865,92 гривень здійснювалась через відділення зв'язку № 91 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» та не отримана пенсіонером, підтверджується копіями відомостей на виплату пенсій за цей період (а.с. 34, 36-41).
15 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя та подав заяву, в якій просив повідомити причини припинення виплати пенсії, поновити виплату пенсії, та повідомити про необхідність подання додаткових документів (а.с. 17).
Управлінням Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя листом від 29 липня 2016 року, повідомлено, що у позивача відсутні документи, що засвідчують місце проживання (реєстрації) в Україні з посиланням на відомості адресно-довідкового бюро про зняття позивача з реєстрації у 2011 році, у зв'язку з чим роз'яснив, що для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно звернутися особисто до управління (а.с. 18).
За доводами позивача, на час виникнення спірних відносин він мешкає в Ізраїлі, відсутність реєстрації місця проживання в України не може бути підставою для відмови у поновленні виплати пенсії.
Управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя зазначає, що виплата пенсії позивачу припинена у зв'язку з неотриманням ним пенсії протягом 6 місяців підряд; умовою поновлення виплати пенсії позивачу є його особисте звернення, пред'явлення паспорту для засвідчення місця проживання (реєстрації) та подання заяви встановленої форми.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не звертався до відповідача у порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із заявою встановленого зразка для поновлення йому пенсії, а відтак відповідачем не виносилось рішення з питання поновлення виплати пенсії позивачеві та не було йому відмовлено у її поновленні.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 2 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Порядок).
Згідно з пунктом 2.8 Порядку, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
За змістом розділу 4 Порядку, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про поновлення виплати раніше призначеної пенсії при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про поновлення пенсії реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів орган, що призначає пенсію:1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо поновлення раніше призначеної пенсії.
15 липня 2016 року ОСОБА_1 особисто звернувся до управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя з заявою про поновлення виплати пенсії довільної форми, що не заперечується відповідачем.
Листом від 29 липня 2016 року відповідач повідомив позивача, що для поновлення виплати пенсії позивач має звернутися особисто.
Разом з цим, відповідач рішення по суті порушеного позивачем питання поновлення виплати пенсії не прийняв, чим допустив протиправну бездіяльність.
Згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Отже, суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.
Враховуючи наведене, визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення за заявою та зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя розглянути заяву про поновлення виплати пенсії, подану ОСОБА_1 15 липня 2016 року та прийняти рішення, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, є належним способом захисту обсягу порушених прав та інтересів позивача.
З огляду на встановлені фактичні обставини справи та досліджені докази суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 94, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2016 року - скасувати.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя щодо не розгляду та неприйняття рішення за заявою про поновлення виплати пенсії, подану ОСОБА_1 15 липня 2016 року, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя розглянути заяву про поновлення виплати пенсії, подану ОСОБА_1 15 липня 2016 року та прийняти рішення, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Ю. Богданенко
суддя С.А. Уханенко
суддя Ю.М. Дадим