ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
10 квітня 2017 року № 826/5963/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доВідділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві, в якому просила:
- визнати протиправними дії Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні змін до актового запису цивільного стану про народження, а саме: зміни національності матері з «українки» на «полька»;
- зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві внести зміни в актовий запис №1491 від 29.09.1967 року про народження позивача, внісши зміни в графі національність матері ОСОБА_2 , з «українки» на «полька».
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм, встановлених чинним законодавством України.
Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. 21.02.2017 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшов лист, у якому останній просив розгляд вказаної справи проводити за відсутності його представника.
З огляду на неявку в судове засідання представника відповідача, який згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві із заявою про внесення змін, доповнень до актового запису про її народження №1491 від 29.09.1967 року про зміну національності матері з «українка» на «полька».
Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві 09.01.2016 року надало Висновок про відмову позивачу щодо внесення змін (доповнення) до актового запису цивільного стану про народження, а саме змінити національність матері з «українка» на «полька».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулюються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 за №2398-VI (надалі - Закон №2398-VІ).
У ч.1 ст.6 Закону №2398-VІ зазначено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №2398-VІ діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.22 Закону №2398-VІ у разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Відповідно до п.1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011 (надалі - Правила №96/5), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області надано витяг №00015617237 від 22.07.2015 року про те, що батько матері позивача (дід) ОСОБА_3 за національністю є поляк.
Мати ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Фастів Київської області, що підтверджується актовим записом №234 від 17.05.1945 року та свідоцтвом про її народження № НОМЕР_1 виданого 17.05.1945 року, що видане Фастівським РАГС Київської області.
Також, позивач зазначає, що зі слів її матері та діда в післявоєнний період в бланку свідоцтва про народження, того часу, взагалі відсутня графа щодо національності батьків та їх дітей хоча в архівах документують національність батьків, а з 50-х років всім громадянам в межах УРСС в свідоцтвах про народження та тим хто отримує паспорт вказують «українець» або «русский» інші національності є «небажаними».
Побоюючись політичних і етнічних репресій та переслідувань поляків радянською владою батько матері позивача (дід) не зміг протидіяти радянській державній тоталітарній системі, адже відділ актів громадянського стану, на той час, був структурним підрозділом народного комісаріату внутрішніх справ (вказано на титульній сторінці свідоцтва про народження) ОСОБА_4 .
Тому доступних законних способів (вписати національність в цей бланк, вимагати через суд виготовлення бланку іншого зразка) зафіксувати іншим способом національність дитини в нього не було. Мотивами, які стримували його від радикальних дій і супроводження щодо встановлення польської національності дитини було самозбереження та уникнення політичних та етнічних переслідувань з боку тоталітарного режиму радянської влади.
В поновленому актовому записі про народження матері позивача №234 від 17.05.1945 року, складеним Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міського управління юстиції у Київській області зазначено національність батька дитини «поляк».
В актовому записі про шлюб батьків позивача №9134 від 16.11.1966 року, складеному Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, зазначено національність нареченої «українка».
В актовому записі про смерть матері позивача №1176 від 10.05.1995 року національність померлої не вказано.
З огляду на пояснення позивача щодо умов проживання її матері, а також, зважаючи на той факт, що актовому записі про народження матері позивача №234 від 17.05.1945 року, зазначено національність батька дитини «поляк», суд приходить до висновку, що дії Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні змін до актового запису цивільного стану про народження є протиправними, а отже суд зазначає про наявність підстав для зобов'язання Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві внести зміни в актовий запис №1491 від 29.09.1967 року про народження позивача, внісши зміни в графі національність матері ОСОБА_2 , з «українки» на «полька».
При цьому, посилання відповідача на те, що в записах про народження і шлюб батьків позивача вказано по батькові матері позивача « ОСОБА_5 », а в актовому записі про смерть матері позивача - « ОСОБА_5 », не приймаються судом до уваги, оскільки у даному записі не зазначається національність особи.
Крім того, позивачем надано копію «Паспорта гражданина СССРУ ОСОБА_2 », у якому зазначено «национальность - полька».
Згідно з п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану" від 07.07.1995 року №12 суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).
Відповідно до ст.11 Закону України «Про національні меншини» від 25.06.1992 року № 2494-ХІІ (надалі - Закон №2494-ХІІ) громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Згідно ч.1 ст.13 Закону №2494-ХІІ громадяни, які належать до національних меншин, вільні у виборі обсягу і форм здійснення прав, що надаються їм чинним законодавством, і реалізують їх особисто, а також через відповідні державні органи та створювані громадські об'єднання.
Відповідно до ст.15 Закону №2494-ХІІ Громадяни, які належать до національних меншин, національні громадські об'єднання мають право у встановленому в Україні порядку вільно встановлювати і підтримувати зв'язки з особами своєї національності та їх громадськими об'єднаннями за межами України, одержувати від них допомогу для задоволення мовних, культурних, духовних потреб, брати участь у діяльності міжнародних неурядових організацій.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні змін до актового запису цивільного стану про народження, а саме: зміни національності матері з «українки» на «полька»;
3. Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві внести зміни в актовий запис №1491 від 29.09.1967 року про народження позивача, внісши зміни в графі національність матері ОСОБА_2 , з «українки» на «полька».
4. Судові витрати в сумі 1 102,40 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур