05 квітня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/431/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Войтовича І.І.,
при секретарі: Бондарчук О.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
До Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.04.2016 р. №0000042100 в сумі 5950,00 грн.
04 квітня 2017 р. позивачем подано до суду клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.04.2016 р. №0000042100 в сумі 7140,00 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та зазначив, що оскільки він не був зареєстрований платником акцизного податку, тому не зобов'язаний подавати декларацію. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в письмових заперечення на адміністративний позов та додаткових письмових запереченнях. Просив відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питань несвоєчасного подання податкових декларацій акцизного податку за лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2015 р. ФОП ОСОБА_1 (рнкокпп НОМЕР_1).
За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт №000081/21-03-21/НОМЕР_1 від 23.03.2016 року, висновком якого є порушення:
- несвоєчасне подання податкових декларацій акцизного податку. Відповідальність платника передбачена п.120.1 ст. 120 розділу ІІ Податкового кодексу України (повторно: №1180/17-01/НОМЕР_1 від 24.07.2015 р.)
На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.04.2016 р. №0000042100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7140,00 грн.
Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 23.03.2016 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питань несвоєчасного подання податкових декларацій акцизного податку за лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2015 р. ФОП ОСОБА_1 (рнкокпп НОМЕР_1). За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт №000081/21-03-21/НОМЕР_1, яким встановлено несвоєчасне подання позивачем податкових декларацій акцизного податку (повторно:№1180/17-01/НОМЕР_1 від 24.07.2015 р.) За результатами висновків викладених в акті контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.04.2016 р. №0000042100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7140,00 грн.
Як на підставу для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, позивач посилається на те, що він не був зареєстрований платником акцизного податку, тому не зобов'язаний подавати декларацію з акцизного податку.
Суд не погоджується з такими посиланнями позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до пп.212.1.11 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України, платниками акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Відповідно до п.223.2 ст. 223 Податкового кодексу України, платники податку, визначені п.212.1 ст.212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п.215.3 ст. 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 Податкового кодексу України.
Пунктом 49.2-1 Податкового кодексу України встановлено, що платники, визначені пп.212.1.15 п.212.1 ст.212 цього Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до пп.212.3.1-1 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України, особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Згідно ст. 15 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, та тютюнових виробів», роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Аналізуючи вищенаведені положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідно до чинного законодавства, обов'язок подання декларацій з акцизного податку виникає у платника податків при здійсненні ним роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що можливо виключно при отриманні ним відповідної ліцензії, незалежно від того, чи провадив такий платник господарську діяльність у звітному періоді.
При цьому, виникнення обов'язку подання декларації законодавцем не поставлено в залежність від реєстрації суб'єкта господарювання платником акцизного податку.
На час виникнення спірних правовідносин у позивача була чинна ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за реєстраційним №5-21-21-64-08271, яка діяла з 07.02.2015 р. до 07.02.2016 р.
Таким чином, у позивача виникає обов'язок подання декларацій з акцизного податку починаючи зі звітного періоду лютий 2015 р. та закінчуючи звітним періодом лютий 2016 р.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення норм чинного законодавства, позивачем декларації з акцизного податку за звітні періоди лютий 2015 р., травень 2015 р. - жовтень 2015 р. подано несвоєчасно.
Проте суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення слід скасувати частково, виходячи з наступного.
Як вбачається із оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, штраф на позивача накладено на підставі п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, з аналізу вищенаведеної норми права слідує, що за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) накладається штраф в сумі 170 гривень, за кожне таке порушення. Якщо ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
З оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що відповідачем застосовано штраф до позивача в сумі 7140, 00 грн., тобто за несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) вчинене платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення.
Суд звертає увагу на те, що право на застосування такої суми штрафу виникає у відповідача при повторному вчиненні порушення платником податків.
Позивач в судовому засіданні зазначив, що до нього протягом року не застосовувався штраф за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) з акцизного податку.
З огляду на викладене, судом було витребувано у відповідача докази того, що до позивача протягом року застосовувався штраф за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) з акцизного податку.
Судом в судовому засіданні встановлено та підтверджується поясненнями представника відповідача, що попереднє податкове повідомлення - рішення було винесено контролюючим органом відносно ОСОБА_1 за неподання декларації з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Суд зазначає, що представником відповідача не було надано суду доказів застосовування протягом року до позивача штрафу за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій з акцизного податку.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що позивачем таке порушення вчинено вперше, а саме не подано до контролюючого органу податкові декларації з акцизного податку за періоди лютий 2015 р., травень 2015 р. - жовтень 2015 р.
Враховуючи наведене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 12.04.2016 р. №0000042100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) підлягає скасуванню в сумі 5950,00 грн.
Суд звертає увагу, що відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем не виконано свого обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області №0000042100 від 12.04.2016 року в частині збільшення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5950,00 грн.
Стягнути з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 ( код НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 320,00 грн. (триста двадцять гривень 00 коп.) шляхом безспірного списання.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 квітня 2017 р.
Суддя Войтович І.І.
кат. 8.3.5