Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
Харків
06 квітня 2017 р. № 820/1045/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,
представника позивача - не прибув,
представника відповідача - Мельник Т.О.,
представника третьої особи - Новикова В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив: визнати протиправною бездіяльністю відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області по виконавчому провадженню ВП №52696941 від 20.10.2016р., яка полягає у не вчинені дії передбачених державним виконавцем ч. 2 ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме: державним виконавцем не було винесено постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області вирішити питання у виконавчому провадженні №52696941 від 20.10.2016р. відповідно до ч. 2 ст. 63 Законом України “Про виконавче провадження”.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що державним виконавцем порушено вимоги ч. 2 ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки боржником у виконавчому провадження самостійно у десятиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не було виконано рішення суду, то державний виконавець зобов'язаний був прийняти постанову про накладення на боржника штрафу у відповідності до вимог ч.2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження". Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність.
В судове засідання позивач не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, надав суду заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування яких зазначив, що дії державного виконавця за виконавчим провадженням №52696941 вчинені у відповідності до вимог Закону України “Про виконавче провадження”, 22.03.2017 року на підставі отриманих доказів виконання, державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням.
Третя особа, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проти позову заперечував зазначив, згідно з виконавчим листом по вказаній справі боржник у виконавчому провадження повинен був повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2016 року, таким чином Харківській обласний військовий комісаріат не було зобов'язано подавати висновок, а було зобов'язано лише повторно розглянути документи заявника. Разом з тим, на виконання рішення суду листом від 13.03.2017 року було направлено висновок від 13.03.2017 року № 78/ОГД до Департаменту фінансів МО України з пакетом документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір, суд відзначає, що згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Спірні правовідносини склались з приводу виконання рішення суду, а відтак при розв'язанні спору слід виходити з положень Закону України «Про виконавче провадження», згідно з ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Судом встановлено, що постановою від 20.10.2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Харківської області відкрито виконавче провадження №52696941 з виконання виконавчого листа №820/1772/16, виданого Харківським окружним адміністративним судом 09.09.2016 року, про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2016 року щодо виплати одноразової грошової допомоги.
Вказаною постановою боржнику постановлено добровільно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, у встановлений термін письмово повідомити державного виконавця про виконання рішення та надати документи, що підтверджують його виконання.
ІНФОРМАЦІЯ_3 (боржник у виконавчому проваджені) було надано Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відповідь про виконання рішення суду щодо розгляду заяви стягувача та надана копія висновку ХОВК від 08.07.2016 №233/ОГД за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 .
Розглянувши надані документи, державний виконавець дійшов висновку, що направлений висновок не відповідає додатку 13 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджений Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014р, про що було доведено до відома Харківського обласного військового комісаріату.
Відповідно до затвердженої форми додатку, висновок має містити абзац "Командування вважає, що має право на отримання зазначеної грошової допомоги в розмірі
- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності".
Проте, як встановлено державним виконавцем у наданій копії висновку йдеться лише про те, що Харківський обласний військовий комісаріат надсилає на адресу розпорядника бюджетних коштів документи позивача, але відсутній висновок відповідно до якого ОСОБА_1 має право на отримання зазначеної грошової допомоги в установленому розмірі кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності", як це передбачено наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року, а саме додатком 13 до нього.
За результатами вжитих заходів та відповідних роз'яснень державного виконавця, листом від 13.03.2017 ІНФОРМАЦІЯ_3 було повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про подання висновку від 13.03.2017 №78/ОГД до Директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України, щодо можливості призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, який разом з документами повторно направлений до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для подальшого прийняття рішення щодо виплати
22.03.2017 року керуючись п.9 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження" на підставі отриманих доказів виконання, старшим державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішенням суду, оскільки боржником повторно розглянута заява ОСОБА_1 від 25.02.2016 року про виплату одноразової грошової допомоги, за результатами якої складено висновок щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
У ході розгляду справи доказів втрати юридичної дії вищезазначеної постанови внаслідок оскарження в судовому або позасудовому порядку, позивачем до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.
Відповідно до ч.2 ст.63 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Отже, враховуючи те, що відповідачем виконано рішення, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для винесення державним виконавцем постанови про накладення на боржника штрафу на підставі ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Стосовно посилання представника позивача у письмових поясненнях щодо повідомлення у висновку додаткової інформації, яка не передбачена формою, то суд з цього приводу зазначає, що предметом розгляду даної адміністративної справи є бездіяльність державного виконавця щодо неприйняття постанови про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений законом строк. Зміст висновку та рішення, що приймається за результатами розгляду такого висновку може бути предметом розгляду в іншій справі. Тому у разі незгоди позивача з висновком ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.03.2017 щодо можливості призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх порушених прав з окремим позовом в загальному порядку.
Суд вважає безпідставним твердження ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у задоволенні адміністративного позову у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду, оскільки оскаржується бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що є триваючим діянням.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За наведених обставин та правових норм, суд вважає, що відповідач діяв у межах та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а, отже, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись, ст.ст.11, 12, 51, 71, 158, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинтсва, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності по виконавчому провадженні №52696941 від 20.10.2016 року у невчиненні дій передбачених державним виконавцем ч.2 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" та зобов'язанні вирішити питання у виконавчому провадженні №52696941 від 20.10.2016 року відносно ч.2 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження"- відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 11.04.2017 року.
Суддя Старосєльцева О.В.