Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м.Харків
05 квітня 2017 р. №820/585/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,
при секретарі судового засідання - Цабеки К.Є..,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "АЗЧ Постач" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмови, -
Позивач, Приватне підприємство "АЗЧ Постач", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просив: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000273/2 від 28 грудня 2016 року Чернігівської митниці ДФС; скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2017/000003/2 від 12 січня 2017 року Чернігівської митниці ДФС; скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00360 Чернігівської митниці ДФС; скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2017/00005 Чернігівської митниці ДФС.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при розмитненні товару відповідачу надані всі необхідні документи в підтвердження задекларованої ціни, проте, дані підтвердження митницею проігноровані, отже, на думку позивача спірні рішення прийняті відповідачем безпідставно, в порушення норм Митного кодексу України. У судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, Чернігівська митниця Державної фіскальної служби, у судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначено, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не дають можливості відповідно до вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Таким чином, відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяв на підставі, в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Приватне підприємство "АЗЧ Постач", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 39482156, що підтверджується матеріалами справи.
02.09.2016 року між Приватним підприємством "АЗЧ Постач" (покупець) та CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LТD (постачальник) був укладений контракт № АВ2916, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити покупцю товари в асортименті, а покупець зобов'язався оплатити товар згідно з умовами даного Контракту (а.с. 29-34).
Як встановлює стаття 3 Контракту № АВ2916 від 02.09.2016 року, поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі.
Партія товару, яку було поставлено на виконання умов Контракту № АВ2916 від 02.09.2016 року та за митним оформленням (випуском) якої Приватне підприємство "Національні традиції" звернулася до Чернігівської митниці ДФС (Договір №20/10-14/03 від 20.10.2014 року), поставлялася на умовах, визначених інвойсами №BTCN2016568 від 12 жовтня 2016 року (далі інвойс 1, а.с.51), №ВТСN2016650 від 01 грудня 2016 року (далі інвойс2, а.с.180), відповідно до яких товар поставляється за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010". Тобто CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.
Виходячи з інформації, зазначеної в Інвойсі 1 та пакувальному листі до зазначеного Інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з велосипедних запчастин: вилка, корзина, тормозні колодки, крила та інших товарів встановленої кількості та загальною вартістю 22619,00 доларів США.
Товар, визначений Інвойсом 1, було передано перевізнику ТОВ "Алідарт" (договір №1504200-К від 15.04.2016 року), що підтверджується коносаментом, в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером СМАU 4286793, як і вказано в Інвойсі 1 та пакувальному листі до нього.
Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною №0000002016568 від 11 жовтня 2016 року, яка визначає, що на виконання Контракту контейнером СМАU 4286793 буде здійснено поставку товару, а саме: велосипедних запчастин: вилка, корзина, тормозні колодки, крила та інших товарів встановленої кількості та загальною вартістю 22619,00 доларів США.
Виходячи з інформації, зазначеної в Інвойсі 2 та пакувальному листі до зазначеного Інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з світильників та частин світильників загальною вартістю 11845,35 доларів США.
Товар, визначений Інвойсом 2, було передано перевізнику ТОВ "Алідарт" (договір №1504200-К від 15.04.2016 року), що підтверджується коносаментом, в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером №ВТСN2016650, як і вказано в Інвойсі 2 та пакувальному листі до нього.
Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною №0000002016650 від 30 листопада 2016 року, яка визначає, що на виконання Контракту контейнером ВТСN2016650 буде здійснено поставку товару, а саме: світильники та частини світильників встановленої кількості та загальною вартістю 11845,35 доларів США. (а.с.140)
До порту призначення товари, який поставлено за Контрактом №АВ2916 від 02.09.2016 року, прибув у січні 2017 року.
Вказані товари у порту призначення було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Алідарт", яке відповідно до умов Договору №1504200-К від 15.04.2016 року, надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, та передано товари перевізникам для доправлення їх до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.(а.с.60).
Суд вказує, що згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Як вказує п. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.
Фактурною вартістю, відповідно до ч. 18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.
Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Суд зазначає, що оскільки умови поставки за базисом СFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» не передбачають обов'язку страхування товару, CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT СО., LTD як постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT СО., LTD, яким Приватне підприємство «АЗЧ Постач» було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом, відповідно до якого відбувалася поставка товару, страхування вантажу не здійснювалося.
Приватним підприємством «АЗЧ Постач» митну вартість товару було визначено за основним методом, тобто за ціною контракту.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту від 02 вересня 2016 року декларантом було подано копії наступних документів: Контракт № від 02 вересня 2016 року; інвойси; пакувальний листи до інвойсів; видаткові накладні; відвантажувальні специфікації.
Крім того, керуючись положеннями ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, яка вказує, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, Приватним підприємством «АЗЧ Постач» до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення було подано копії додаткових документів, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема: міжнародні товарно-транспортні накладні; коносаменти; калькуляції; звіти про оцінку майна; листи від CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT СО., LTD; листи від Приватного підприємства «АЗЧ Постач» та прайс-листи.
Враховуючи вимоги Митного кодексу України, який встановлює вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару, Приватним підприємством «АЗЧ Постач» було в повному обсязі виконано вимоги ч. З ст. 53 Митного кодексу України.
Керуючись ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Після розгляду документів, поданих для митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов Контракту, Чернігівською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000273/2 від 28.12.2016 року та №102000010/2017/000003/2 від 12.01.2017 року, збільшивши суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів загалом на 194 651,77 грн. та 74 825,08 грн.
Приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000273/2 від 28.12.2016 року та №102000010/2017/000003/2 від 12 січня 2017 року, Чернігівська митниця ДФС зазначила недоліки, які перешкоджають визначенню митної вартості товарів, поставлених приватному підприємству «АЗЧ Постач» за умовами Контракту від 02 вересня 2016 року.
За результатами розгляду митних декларацій, поданих Приватним підприємством «Національні традиції» та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами Контракту від 02 вересня 2015 року, Чернігівською митницею ДФС було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, а саме: картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№102110001/2016/00360 та №102110001/2017/00005).
Суд зазначає, що ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлює правило за яким орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
На підставі аналізу наведених вище норм можна дійти висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, контролюючий орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Проте, Чернігівською Митницею ДФС не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.
Згідно з ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
При цьому, керуючись ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються.
Як вказує ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Приватне підприємство «АЗЧ Постач» скористалося правом, наданим йому чинним законодавством України та відповідно до митної декларації №102110001/2016/203989 від 28.12.2016 року, митної декларації №102110001/2017/200045 від 12.01.2017 року , в яких вказано, що Приватне підприємство «АЗЧ Постач» забезпечує сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, вивільнило товар, поставлений за умовами Контракту від 02 вересня 2016 року, у вільний обіг.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Як вказує п. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.
Суд вказує, що фактурною вартістю, відповідно до ч.18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.
Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Як вказує ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як вказує ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Отже, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Суд зазначає, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Суд вважає за необхідним зазначити, що якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.
Суд відмічає, що керуючись ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а)сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів, та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г)інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Судом встановлено, що відповідно до інвойсу, згідно з яким відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) “Інкотермс 2010”.
Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) “Інкотермс 2010” передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD, в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляція, надана CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD.
Суд відмічає, що оскільки умови поставки за базисом СFR (вартість і фрахт) “Інкотермс 2010” не передбачають обов'язку страхування товару, постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням, яким Приватне підприємство "АЗЧ Постач" було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом, страхування вантажу не здійснювалося.
Враховуючи вказані обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов Контракту такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування, на думку суду, не потребують додаткового підтвердження та коригування.
Судом встановлено, що Чернігівська митниця ДФС не врахувала вказані вище норми законодавства та винесла вищевказані рішення про коригування митної вартості.
Суд вказує, що згідно з п. 4.4. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, декларацією митної вартості; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.
Однак, суд звертає увагу, що ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлює правило за яким орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Відповідно до ч. З ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.
На підставі аналізу наведених вище норм суд дійшов висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Проте, Чернігівською Митницею ДФС не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.
Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність винесення рішеннь Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За наведених обставин та правових норм, суд вважає дії Чернігівської Митниці ДФС не правомірними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, не вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином дії відповідача є не правомірними, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "АЗЧ Постач" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000273/2 від 28 грудня 2016 року та №102000010/2017/000003/2 від 12 січня 2017 року Чернігівської митниці ДФС.
Скасувати Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00360 та №102110001/2017/00005 Чернігівської митниці ДФС.
Стягнути з Чернігівської митниці ДФС (14017, м.Чернігів, проспект Перемоги, 6, код ЄДРПОУ 39482156) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Приватного підприємства "АЗЧ Постач" (63503,Харківська область, м. Чугуїв, вул. Рози Люксембург, буд. 16-а, код ЄДРПОУ 36817584) у розмірі 6400,00 грн.( шість тисяч чотириста гривень 00 копійок).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 10.04.2017 року.
Суддя Старосєльцева О.В.