04 квітня 2017 р. Справа № 818/369/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.
за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/369/17
за позовом Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області
до Управління Держпраці у Сумській області
про визнання протиправною та скасування постанови,-
Конотопська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області (далі - позивач, Конотопська ОДПІ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач, Управління Держпраці) про визнання протиправною та скасування постанови № 35/15 від 13.02.2017 про накладення штрафу в розмірі 3200, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що Управлінням Держпраці у Сумській області було проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про працю Конотопською ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області. За результатами перевірки складено акт №15 від 23.01.2017 року та винесено припис №8 від 23.01.2017 року.
Під час перевірки інспектором Держпраці було встановлено порушення вимог ч. 1 ст.47, ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України: при звільнення працівника не виплачені всі суми, що належать йому від підприємства в день звільнення; середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку не виплачено.
Конотопська ОДПІ не погоджується зі встановленими порушеннями з наступних підстав.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду по справі №818/551/16 від 30.06.2016 було задоволено позов ОСОБА_3 до Конотопської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 5940,53 грн. При цьому судом було встановлено, що розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 складає 10492,20 грн. Однак, згідно довідки Конотопського МРЦЗ ОСОБА_3 за період з 11.05.2016 року по 16.06.2016 було отримано 4551,67 грн. допомоги по безробіттю.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду №818/551/16 від 12.09.2016 постанову суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з Конотопської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 5940,53 грн., в цій частині прийнято нову постанову, якою зобов'язано Конотопську ОДПІ нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 квітня 2016 року по час поновлення на роботі (30.06.2016 року). При цьому судом апеляційної інстанції зазначено, що судом першої інстанції було прийнято необґрунтоване рішення щодо стягнення з відповідача конкретної суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки, суд не може перебирати на себе повноваження роботодавця позивача з обчислення суми заробітку працівника. Конкретна сума виплати в рішенні суду апеляційної інстанції не зазначена.
Позивач зауважує, Конотопською ОДПІ на виконання рішень суду було своєчасно та в повному обсязі оплачено ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 04.04.2016 по 30.06.2016.
Згідно п. 4 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
Виходячи з вищенаведеного, сума 4551,67 грн., яка була вирахувана з ОСОБА_3 за період з 11.05.2016 року по 16.06.2016 року як допомога по безробіттю, підлягає компенсації Конотопською ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області, на користь Фонду соціального страхування на випадок безробіття, з відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету “ 350 - Міністерство фінансів України”, програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету “ 3507010- Керівництво та управління у сфері фіскальної політики”.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що премія за серпень місяць була нарахована працівникам Конотопської ОДПІ, в т.ч. ОСОБА_3 в сумі 993,17 грн., згідно наказу Конотопської ОДПІ №24-ф від 29.09.16 та відповідно виплачена 30.09.16. Підстави для виплати премії 15.09.16 року були відсутні.
Позивач зазначає, що розмір (відсоток) премії визначається виходячи з розміру економії коштів, передбачених на оплату основної заробітної плати за місяць, залишок якої може бути відомий лише в кінці місяця. Станом на 15.09.16 Конотопська ОДПІ не могла б нарахувати премію, оскільки, ще не було відомо, чи буде взагалі можливість для її визначення та нарахування.
Таким чином, станом на 15.09.2016 року ОСОБА_3 були нараховані всі суми, що належали для виплати в день звільнення, і в той же день їй перераховані в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні, зазначивши, що перевіркою встановлено, що при припиненні трудового договору з головним державним інспектором відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Конотопської ОДПІ ОСОБА_4 виплату всіх сум, що належали їй від установи не проведено в день звільнення. А саме, в сумі 993,17 грн., які оплачені Конотопським управлінням державної казначейської служби України 30.09.2016.
Час затримки фактичного розрахунку зі звільненою з 15.09.2016 працівницею, згідно наказу від 15.09.2016 №38-о, кінцевий розрахунок, з якою за всіма виплатами зазначеними у наказі, здійснено 30.09.2016, становить 15 днів.
При цьому вищезазначеній колишній працівниці не було здійснено виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а також на дату проведення перевірки.
Також, встановлено порушення вимог статті 127 КЗпП України: відрахування із заробітної плати проводяться у випадках, не передбачених законодавством України.
Перевіркою встановлено, що відрахування з заробітної плати головного державного інспектора відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Конотопської ОДПІ ОСОБА_3 в вересні 2016 року проведено на користь Конотопського міськрайцентру зайнятості в сумі 4551,67 грн. без наявних юридично чинних документів.
На підставі абзацу 8 ч.2 ст.265 КЗпП України постановою Управління Держпраці у Сумській №35/15 від 13.02.2017 року на Конотопську ОДПІ накладено штраф у розмірі 3200 гривень, яку відповідач вважає законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 18.01.2017 по 23.01.2017 посадовими особами відповідача було проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про працю Конотопською ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області, за результатами якої складено акт №15 від 23.01.2017 (а.с. 7-21).
Актом перевірки встановлено :
- порушення частини першої статті 116 КЗпП України - при припиненні трудового договору з ОСОБА_3 виплату всіх сум, що належали їй від установи не проведено в день звільнення виплата всіх сум, ще належать їм від Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області не проведено в день звільнення;
- порушення частини першої статті 117 КЗпП України - при порушенні термінів виплати всіх сум, що належать звільненій працівниці від Конотопської ОДПІ на 15 днів, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку не виплачується;
- порушення частини першої статті 47 КЗпП України - встановлення дати видачі трудових книжок звільненим працівникам неможливе, так як в порушення вимог абзацу третього пункту 7.1 глави 7 Інструкції №58 установою недотримується встановлена форма ведення книги руху трудових книжок. Остаточний розрахунок за всіма сумами, що належали звільненій працівниці від Конотопської ОДНІ проведено з порушенням строків, зазначених у статті 116 КЗпП України;
- порушення статті 127 КЗпП України, в частині проведення відрахувань з заробітної плати працівників виключно з підстав передбачених законодавством України.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено припис №8 від 23.01.2017 року (а.с. 23-25), яким зобов'язано позивача усунути вказані в акті порушення.
13.02.2017 постановою Управління Держпраці у Сумській області № 35/15 за вищевказані порушення до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області застосовано штраф у розмірі 3200, 00 грн. (а.с. 30-31).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до змісту акту перевірки відповідачем встановлено, що Конотопською ОДПІ порушено вимоги статті 127 КЗпП України, в частині проведення відрахувань з заробітної плати працівників виключно з підстав передбачених законодавством України.
Суд погоджується з висновками відповідача, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що Постановою Сумського окружного адміністративного суду по справі №818/551/16 від 30.06.2016 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до Конотопської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 5940,53 грн. Скасовано наказ Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області № 16-0 від 04.04.2016 року "Про звільнення". Поновлено ОСОБА_3 на посаді головного державного інспектора відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області. Стягнуто з Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5 940,53 грн.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду №818/551/16 від 12.09.2016 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з Конотопської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 5940,53 грн., в цій частині прийнято нову постанову, якою зобов'язано Конотопську ОДПІ нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 квітня 2016 року по час поновлення на роботі (30.06.2016 року).
Згідно довідки Конотопського МРЦЗ ОСОБА_3 за період з 11.05.2016 по 16.06.2016 ОСОБА_3 було отримано 4551,67 грн. допомоги по безробіттю.
Зазначену суму Конотопською ОДПІ вирахувано з загального розміру суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що належала ОСОБА_3
Суд не приймає до уваги посилання позивача на п.4 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
Суд зазначає, що згідно системного аналізу зазначеної норми, роботодавцю (Конотопській ОДПІ) не надано право відраховувати з працівника сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Інших норм чинного законодавства позивачем на підтвердження обґрунтованості відрахування 5940,53 грн., з загального розміру суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що належала ОСОБА_3 позивачем не наведено, а тому суд приходить висновку про безпідставність заявлених позовних вимог про скасування оскаржуваної постанови.
Також, суд зазначає, що в акті перевірки відповідачем визначено порушення ч.1 статті 116 КЗпП України, а саме при припиненні трудового договору з ОСОБА_3 Конотопською ОДПІ не проведено в день звільнення виплату всіх сум, що належали їй від установи .
Суд погоджується із висновками відповідача, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 15.09.2016 Конотопською ОДПІ прийнято наказ №38-О про звільнення ОСОБА_3 з посади головного державного інспектора відділу податку на прибуток,місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб згідно п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штатної чисельності (а. с. 38).
29.09.2016 Конотопською ОДПІ прийнято наказ №24-ор «Про преміювання за серпень 2016 року. Згідно змісту зазначеного наказу працівникам Конотопської ОДПІ нараховано премію за серпень 2016 року у розмірі 50 % від посадового окладу за фактично відпрацьований час (а. с. 37).
30.09.2016 Конотопським управлінням державної казначейської служби України перераховані кошти сумі 993,17 грн. на рахунок ОСОБА_3
Позивач в обґрунтування своє позиції посилається на Положення про преміювання працівників Конотопської ОДПІ, ЗУ «Про державну службу» та ст..98 Кзпп України.
Проте, суд вважає помилковими зазначені доводи, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Виходячи зі змісту зазначеної норми законодавець встановив чітке правило, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ст.98 Кзпп України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Отже, ст. 96 Кзпп України надає право визначати підприємствам умови оплати праці в генеральних, галузевих, регіональних угод, колективних договорів.
Проте, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів зазначення в генеральній, галузевій, регіональній угоді, колективному договорі умов виплати премій звільненим працівникам.
Згідно ч.5 ст.52 Закону України «Про державну службу» премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.
Типове положення про преміювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).
В матеріалах справи наявне Положення про преміювання працівників Конотопської ОСОБА_5 у Сумській області (а.с. 32-36).
Проте, суд наголошує, що згідно змісту зазначеного Положення не передбачено умов виплати (нарахування премії) працівнику який звільнений.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку про необґрунтованість доводів позивача про наявність права у податкового органу не виплачувати премію в день звільнення, що належала ОСОБА_3 від установи, а можливість виплачувати у зв'язку з майбутнім нарахуванням.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення з урахуванням вимог ч.2 ст.19 Конституції України, а тому позовні вимоги Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складений та підписаний 10.04.2017.
Суддя О.А. Прилипчук