Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
06 квітня 2017 р. № 820/667/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: зобов'язати відповідача розглянути клопотання позивача про визначення без погодження заявника та виділення земельної ділянки орієнтовним розміром до 2,0 га в адміністративних межах Височанської селищної ради поблизу селища Високий, Харківської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства у порядку та строки, передбачені ст. 118 Земельного кодексу України, надати мотивовану відповідь за результатами розгляду вказаного клопотання.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20 грудня 2016 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з клопотанням та доданими до нього графічними матеріалами в порядку ст. 118 Земельного кодексу України про визначення без погодження заявника та виділення земельної ділянки орієнтовним розміром до 2,0 га в адміністративних межах Височанської селищної ради поблизу селища Високий, Харківської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Листом № С-26781/0/6-1203/0/21-17 від 24.01.2017 р. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило позивача про відмову у розгляді клопотання у зв'язку з тим, що до клопотання додано графічний матеріал, який не дає можливості ідентифікувати місце розташування та встановити правовий статус земельної ділянки. З такою позицією відповідача позивач не згоден, тому просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Позивач, у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав клопотання, в якому позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, справу розглядати у його відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки позивач в поданих з клопотанням графічних матеріалах не зазначив бажане місце розташування земельної ділянки, а Головне управління не має можливості прийняти відповідне рішення. Тому у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України, відповідь Головного управління від 24.01.2017 №26781/0/6-1203/0/21-17 відповідач вважає обґрунтованою, та такою, що відповідає вимогам законодавства України. У позові просив відмовити та справу розглядати в порядку письмового провадження з урахуванням наданих заперечень.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 27.12.2016 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з клопотанням від 20.12.2016 в порядку ст. 118 Земельного кодексу України (вх.№с-26781/0/20-10 від 27.12.2016), в якому зазначив, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, і не використав своє право, передбачене п. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України та гарантоване абз. 2 ст. 14 Конституції України на отримання безоплатно у власність земельної ділянки в межах норм п. б), ч. 1 ст. 121 Земельного Кодексу України..
До заяви ОСОБА_1 були надані копія паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_1С, графічні матеріали.
24.01.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області надано письмову відповідь «Про розгляд заяви» вих..С-26781 /0/6-1203/0/21 -17, згідно якої вбачається, що Головним управлінням розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею до 2,0 га, розташовану в адміністративних межах Височанської селищної ради поблизу селища Високий Харківської області. Повідомлено, що відповідно до пункту 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема і для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Визначення бажаного місця розташування земельної ділянки без Вашого погодження не передбачено ст. 118 Земельного кодексу України. Відповідач у наданій відповіді зазначив, що додані до заяви графічні матеріали не дає можливості встановити місце розташування земельних ділянок і, відповідно, встановити їх правовий статус, що суттєво впливає на розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування та виконавчої влади. Головне управління не має можливості прийняти відповідні рішення.
Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.
Відповідно до положень частини 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Отже, визначення бажаного місця розташування земельної ділянки без погодження заявника законодавством не передбачено.
З огляду на те, що ОСОБА_1 в поданих з клопотанням графічних матеріалах не зазначив бажане місце розташування земельної ділянки, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не мало можливості прийняти відповідне рішення.
У відповідності до статті 118 Земельного кодексу України, відповідь Головного управління від 24.01.2017 №26781/0/6-1203/0/21-17 є обґрунтованою, та відповідає вимогам законодавства України.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поряд із цим, суд зазначає, що відповідно до ст. ст. 11 та 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішені справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підсумовуючи вищевказане, суд доходить висновку про правомірність дій відповідача, а вимоги позивача не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 160 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Тітов О.М.