Справа № 815/1327/17
03 квітня 2017 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стефанова С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Гунько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт» до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.12.2016 року № НОМЕР_1,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Винфорт» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «Винфорт») звернулось до суду з позовом до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС (надалі по тексту - відповідач або Одеське управління Офісу ВПП ДФС), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.12.2016 року № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкцій на суму 96 825,65 грн.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що в період з 23.11.2016 року по 02.12.2016 року, співробітниками ГУ ДФС в Одеській області було здійснено фактичну перевірку ТОВ «Винфорт», за результатами якої складено акт від 02.12.2016 року, на підставі якого відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.12.2016 року № НОМЕР_1. Перевіркою встановлено, що 22.02.2016 року готівкові кошти, які видані з РРО фн - НОМЕР_2 відповідною розрахунковою книжкою № 2808000025/1 не оприбутковані в касовій книзі підприємства за 22.02.2016 року в сумі 19365,13 грн., чим порушено п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637. Позивач зазначає, що здійснюючи реалізацію продукції в крамниці, ТОВ «Винфорт» не допустив порушень законодавства, яке регулює обіг готівкових коштів, оскільки провів отриману готівку через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій. Підклеєні до КОРО Z-звіти: № 01436 та № 01437, а також фіскальні звітні чеки про обсяг готівки за 22.02.2016 року, 23.02.2016 року свідчать про розмір фактичних надходжень готівки за цей період та оприбуткування готівки у сумі 19365,13 грн. у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача у судовому засіданні відносно задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі та просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладенні в письмових запереченнях на позов, які в цілому обґрунтовані тим, що під час проведення фактичної перевірки було встановлено, що в порушення п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 позивачем 22.02.2017 року, готівкові кошти, які видані з РРО ФН-2808000025 відповідною розрахунковою книжкою № 2808000025/1 не оприбутковані в касовій книзі підприємства за 22.02.2016 року в сумі 19365,13 грн.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.
Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п. 80.1 ст. 1 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з п.п. 80.2.5 п. 80.2 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 22.11.2016 року № 1084 та № 1085 09.2015 року, відповідно до наказу від 21.11.2016 року № 1930, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області була проведена фактична перевірка крамниці-бару, що розташована за адресою: м. Одеса, провул. Катаєва, 3, що належить ТОВ «Винфорт» з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.
За результатами проведеної перевірки був складений акт № 654/28/08/РРО/30704028 від 02.12.2016 року (а.с. 7-10), в якому зафіксовано порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.
Перевірка розпочата 23.11.2016 року о 14 год. 30 хв., а закінчена 02.12.2016 року о 13 год. 00 хв. та проведена в присутності головного бухгалтера - ОСОБА_1
Зокрема, як вбачається з акту, під час проведення перевірки встановлено, що 22.02.2016 року готівкові кошти, які видані з РРО ФН-2808000025 відповідною розрахунковою книжкою № 2808000025/1 не оприбутковані в касовій книзі підприємства за 22.02.2016 року в сумі 19365,13 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 23.12.2016 року № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 96 825,65 грн. за порушення вимог п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 (а.с. 11).
ТОВ «Винфорт» не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням оскаржило його до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню Одеського управління Офісу ВПП ДФС від 23.12.2016 року № НОМЕР_1, суд дійшов висновку про його правомірність, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Як зазначає позивач, здійснюючи реалізацію продукції в крамниці, працівник провів отриману готівку через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій. Підклеєні до КОРО Z-звіти: № 01436 та № 01437, а також фіскальні звітні чеки про обсяг готівки за 22.02.2016 року, 23.02.2016 року свідчать про розмір фактичних надходжень готівки за цей період та оприбуткування готівки у сумі 19365,13 грн. у повному обсязі.
Разом з тим, як встановлено під час проведення перевірки та знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду справи, в порушення вимог п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, позивачем 22.02.2017 року, готівкові кошти, які видані з РРО ФН-2808000025 відповідною розрахунковою книжкою №2808000025/1 не були оприбутковані в касові книзі підприємства за 22.02.2016 року в сумі 19365,13 грн., що не спростовувалось у судовому засіданні представником позивача.
Указом Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», а саме абзацом 3 пункту 1 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно у межах передбачених законом повноважень застосував до позивача за дане порушення штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Суд вважає за необхідне на підставі положень ч. 2, 3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.
Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт» до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.12.2016 року № НОМЕР_1, - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 03 квітня 2017 року.
Постанова у повному обсязі виготовлена 07 квітня 2017 року.
Суддя С.О. Cтефанов
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт» до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.12.2016 року № НОМЕР_1, - відмовити.
07 квітня 2017 року.