Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м.Харків
30 березня 2017 р. №820/6968/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.
при секретарі судового засідання - Вождаєвій М.О.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_3 нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування рішення, вимоги та податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, ОСОБА_3 нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 14.04.2016р. форма “Р” на суму: за податковими зобов'язаннями 535761,03 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 133940,26 грн.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000421701 від 04.03.2016 на суму 248595,15 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення № НОМЕР_2 від 14.04.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 40642,86 грн.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000431701 від 04.03.2016 на суму 1537,72 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення № НОМЕР_3 від 14.04.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 768,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту документальної невиїзної перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані рішення, вимога та податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки судження податкового органу про порушення позивачем вимог п. 178.3 ст. 178 ПК України ґрунтуються лише на припущеннях контролюючого органу без дослідження наявної у позивача первинної документації щодо здійснення незалежної професійної діяльності, яка засвідчує суми задекларованого позивачем сукупного чистого доходу, тобто різниці між доходом позивача та витратами, необхідними для проведення незалежної професійної діяльності в сфері нотаріату. Також позивач зазначив, що податковим органом порушено порядок проведення документальної невиїзної перевірки, оскільки не було направлено на адресу позивача жодного запиту про отримання інформації та її документального підтвердження, що позбавляє контролюючий орган права на проведення такої перевірки. Щодо визначених порушень в частині нарахування ЄСВ позивач зазначив, що позивачем було сплачено у належному розмірі суми ЄСВ за 2012-2014 роки, що підтверджується наданими документами. Також представник позивача зазначила, що податковим органом неправомірно було здійснено донарахування суми ЄСВ за 2011 рік, оскільки відповідач перевіряючи позивача у 2016 році діяв по за межами строків, передбаченими ст. 102 ПК України.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у межах та у спосіб, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначила, що позивачем документально не підтверджено суми витрат, які пов'язані із здійсненням діяльності самозайнятої особи ОСОБА_4, що призвело до порушень в частині суми витрат за 2012-2014 роки.
Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.
Представник відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях на позов обставини.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_3 нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 є самозайнятою особою, що проводить незалежну професійну нотаріальну діяльність, на підставі свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю від 27.03.2002 №4281 та реєстрованого посвідчення від 07.10.2002 №219 (т.1 а.с.53-54), перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова) від 16.10.2002 №1330 як платник податків (т.1 а.с.55), є платником єдиного соціального внеску (т.1 а.с.56).
Судом встановлено, що ДФС України затверджено план - графік проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2015 року до якого внесено ОСОБА_4 (т.1 а.с.111-112), на підставі Порядку формування плану - графіку проведення документальних планових перевірок платників податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524.
За результатами затвердженого плану - графіку проведення комплексних документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2015 року, контролюючим органом був винесено наказ про проведення планової виїзної документальної перевірки фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_4 від 08.10.2015 №303 (т.1 а.с.125) та направлено на адресу позивача повідомлення про проведення перевірки від 08.10.2015 №4225 (т.1 а.с.126-127). При цьому, визначена в наказі дата початку проведення перевірки - з 20.10.2015.
На виконання вказаного наказу посадовими особами податкового органу здійснено вихід за адресою позивача для проведення документальної планової виїзної перевірки, проте, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 за адресою м. Харків, пр. Московський,15 не знаходилась, складено акт про неможливість розпочати перевірку від 20.10.2015 №188/20-38-17-01-09/НОМЕР_4 (т.1 а.с.128-129).
Судом встановлено, що податковим органом до Головного територіального управління юстиції в Харківській області направлено лист від 21.10.2015 №4536/10/20-38-17-01-19 (т.1 а.с.130), в якому просив останнього надати інформацію щодо знаходження у відпустці ОСОБА_4
У відповідь на вказане звернення ГТУЮ у Харківській області повідомило листом від 09.11.2015 №49337/02-20 (т.1 а.с.131) про те, що ОСОБА_4 в період з 15.10.2015 до 26.10.2015 перебувала у відпустці та здійснює свою нотаріальну діяльність, за адресою: м. Харків, пр. Московський, 15.
Також судом встановлено, що податковим органом було винесено наказ про проведення планової виїзної документальної перевірки фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_4 від 24.12.2015 №573 (т.1 а.с.119) та складено повідомлення про проведення перевірки від 24.12.2015 №129 (т.1 а.с.120). При цьому, визначена в наказі дата початку проведення перевірки - з 11.01.2016.
Для вручення вказаного наказу посадовими особами здійснено вихід за адресами м. Харків, пр. Московський, 15 та АДРЕСА_1, у зв'язку з неможливістю вручення вказаного наказу про перевірку ОСОБА_4 складено акт від 25.12.2015 №321/20-38-17-01-08/НОМЕР_4.
Згідно матеріалів справи, також податковим органом до Головного територіального управління юстиції в Харківській області направлено лист (т.1 а.с.132-133), в якому просив посприяти проведенню документальної перевірки приватного нотаріусу ОСОБА_4
У відповідь на вказане звернення ГТУЮ у Харківській області повідомило листом від 04.03.2016 №5425/02-20/2 (т.1 а.с.134-135) про те, що у приватного нотаріуса відбирались письмові пояснення, в яких зазначено про те, що копію наказу та повідомлення про проведення перевірки податковим органом 20.10.2015 ОСОБА_4 не було отримано. Також ГТУЮ у Харківській області повідомлено, що в період з 15.10.2015 до 26.10.2015 та з 28.12.2015 до 28.01.2016 приватний нотаріус ОСОБА_4 перебувала у відпустці, про що повідомила ГТУЮ у Харківській області заявами. Відсутність ОСОБА_4 24.12.2015 на робочому місці пояснювалось тим, що це було пов'язано з її відпусткою. При цьому, ГТУЮ у Харківській області зазначило, що ОСОБА_4 здійснює свою нотаріальну діяльність, за адресою: м. Харків, пр. Московський, 15 та визначила відповідний графік роботи. Також ГТУЮ у Харківській області повідомило, що оскільки ОСОБА_4 безпосередньо з управлінням юстиції у трудових відносинах не перебуває, табелювання виходу на роботу та облік відпрацьованого часу нотаріусом управлінням юстиції не здійснюється.
Як встановлено з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, на виконання плану - графіку проведення комплексних документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2015 року, враховуючи те, що податковим органом за місцем здійснення незалежної професійної діяльності не вдалось провести виїзну документальну перевірку приватного нотаріусу ОСОБА_4, контролюючим органом винесено наказ від 30.12.2015 №584 про проведення планової невиїзної документальної перевірки фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_4 (т.1 а.с.113).
За результатами винесеного наказу контролюючим органом направлено рекомендованим листом, на адресу: АДРЕСА_2 повідомлення про проведення документальної планової невиїзної перевірки ОСОБА_4 від 30.12.2015 №130 (т.1 а.с.115-117). Зазначене поштове відправлення повернуто відправнику з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Судом встановлено, що на підставі наказу від 30.12.2015 №584, Східною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна планова невиїзна перевірка платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014.
За результатами документальної планової невиїзної перевірки складений акт від 04.03.2016 №718/20-38-17-01-08/НОМЕР_4 (т.1 а.с.17-43), у висновках якого визначено порушення: п. 178.3 ст. 178 ПК України, в результаті чого занижено оподатковуваний (чистий) дохід в розмірі 3159877,49 грн., в т.ч. за 2012 рік - 1324783,82 грн., за 2013 рік - 1234498,99 грн. та за 2014 рік - 600594,68 грн. Відповідно до п. 167.1 ст. 167, п. 178.2 ст. 178 ПК України, податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за наслідками проведеної перевірки, визначений у сумі 535761,03 грн., в т.ч. за 2012 рік - 225213,24 грн., за 2013 рік - 209864,87 грн., за 2014 рік - 74385,65 грн.; абз. 1 п. 2 ч.1 ст. 7, п.11 ст. 8, п.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у загальному розмірі 248595,15 грн., в т.ч. за 2011 рік на суму 37297,19 грн., за 2012 рік на суму 66862,73 грн., за 2013 рік на суму 70049,58 грн., за 2014 рік на суму 74385,65 грн.; п. 3.1 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який затверджено наказом Міндоходів України від 09.09.2013 №454, а саме: платником не надано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги) зарахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2014 року; п.п.1 п.1 ст.4, пп.1 п.2 ст.6, п.п.1 п.1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за результатами перевірки донараховано єдиного соціального внеску з сум нарахованої заробітної плати у сумі 1537,72 грн., в т.ч. за червень 2014 року у сумі 1537,72 грн., в т.ч. сума єдиного внеску нарахованого з сум заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок - 1400,56 грн., сума єдиного внеску утриманого із сум заробітної плати - 137,16 грн.; п. 44.1, п.44.3 ст. 44 ПК України, в результаті чого включено до податкової звітності дані не підтвердженні документально.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Східною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення від 14.04.2016 №0000821305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 669701,29 грн., в т.ч. за основним платежем - 535761,03 та штрафними (фінансовими) санкціями - 133940,26 грн. (т.1 а. с.44).
Також за результатами висновків, викладених в акті перевірки, контролюючим органом прийняті рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, а саме:
- від 14.04.2016 № НОМЕР_2, яким донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 248595,15 грн. (т.1 а.с.46-47);
- від 14.04.2016 № НОМЕР_3, яким донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1537,72 грн. (т.1 а.с. 66).
При цьому, також податковим органом сформовані вимоги про сплату боргу (недоїмки), а саме: від 04.03.2016 № Ф-0000421701 в розмірі 248595,15 грн. (т.1а.с.45) та від 04.03.2016 № Ф-0000431701 а розмірі 1537,72 грн. (т.1 а.с.65).
Перевіряючи обґрунтованість висновків Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 04.03.2016 №718/20-38-17-01-08/НОМЕР_4, суд встановив наступне.
Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно положень ст. 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79 ПК України).
Згідно положень ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).
Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (п. 77.4 ст. 77 ПК України).
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (п.79.2 ст.79 ПК України).
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Судом встановлено, що здійснити планову виїзну перевірку у визначені в наказах про проведення перевірок дати - з 20.10.2015 та з 11.01.2016, з об'єктивних причин було неможливо, оскільки приватний нотаріус ОСОБА_4 в ці дати перебувала у відпустці поза межами України.
У зв'язку з наведеним, податковим органом змінено вид перевірки на документальну планову невиїзну перевірку.
Проте, контролюючим органом не дотримано вимог чинного законодавства при проведенні документальної планової невиїзної перевірки, оскільки повідомлення із зазначенням дати початку проведення документальної планової невиїзної перевірки не отримано позивачем у відповідності до чинного законодавства, у зв'язку з її перебуванням у відпустці поза межами України.
Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.
Суд зазначає, що виходячи з аналізу положень ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних планових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права визначена в постановах Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, від 09.02.2016 №21-5864а15, від 16.02.2016 у справі №21-2749а15.
Таким чином, контролюючим органом фактично не було дотримано порядку проведення невиїзної перевірки.
Щодо виявлених порушень, відображених у висновках акту документальної планової невиїзної перевірки, суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки, податковим органом було визначено порушення в період 2012-2014 роки щодо оподаткування позивачем (чистого) доходу, через що заниження сплату позивачем податку на доходи фізичних осіб, а також сум єдиного соціального внеску в період 2011-2014 роки.
При цьому, в ході перевірки контролюючим органом не було досліджено первинні документи позивача, оскільки приватний нотаріус ОСОБА_4 не була обізнана про таку перевірку та була позбавлена права подати відповідні документи до перевірки.
Відповідно до положень ст. 178 ПК України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу (п. 178.1 ст. 178 ПК України).
Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу (п. 178.2 ст. 178 ПК України).
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 ПК України).
Суд зазначає, що позивач під час здійснення своєї незалежної професійної діяльності, відповідно до положень ч.9 ст.24 Закону України "Про нотаріат" вправі мати контору, укладати цивільно-правові та трудові договори, відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках.
Судом встановлено, що позивач під час здійснення незалежної професійної діяльності поміж отриманого доходу мав певні витрати, пов'язані з організацією нотаріальної діяльності.
На підтвердження понесених витрат під час здійснення незалежної професійної діяльності у 2012-2014 роках позивачем до матеріалів справи надано в частині оплати праці найманих працівників, сплати ЄСВ з сум заробітної плати, сплати ЄСВ самостійно сплачено ПН 34,7%, а саме: відомості на виплату грошей, платіжні доручення податкові розрахунки, з відміткою податкового органу щодо їх прийняття, тощо (т.3 а. 190-250, т. 4 а.с.1-106).
Як встановлено з вказаних доказів, позивачем понесено витрати в частині оплати праці найманих працівників, сплати ЄСВ з сум заробітної плати, сплати ЄСВ самостійно сплачено приватним нотаріусом 34,7%, у 2012 році в розмірі 46928,90 грн., у 2013 році в розмірі 52000,01 грн., у 2014 році в розмірі 73683,95 грн.
Зазначені суми понесених витрат, виходячи зі змісту акту перевірки, податковим органом не заперечуються.
Судом встановлено, що позивачем у 2012 року також понесено витрати, пов'язані зі здійсненням свої незалежної діяльності, а саме: з оренди приміщення та сплати комунальних послуг за нього в розмірі 261936,24 грн., що підтверджується наданим до матеріалів справи договором оренди нежитлового приміщення від 31.12.2011, відповідних платіжних та розрахункових документів (т.3 а.с. 19-25); за отримані послуги з підготовки проектів нотаріальних документів, з використанням електронної бази законодавства, копіювання документів, сума витрат склала 1051500 грн., що підтверджується відповідним договором про отримання послуг від 09.01.2012, актом приймання - передачі послуг, відповідних платіжних та розрахункових документів (т.3 а.с.26-28); за сплату охорони робочого місця приватного нотаріуса - 200 грн., що підтверджується платіжним дорученням (т.3 а.с.29); за інформативно - консультативні послуги - 128598,85 грн. надані ДП "Інф-ресурсний центр", ТОВ "Арт-мастерс" з підвищення кваліфікації нотаріуса, ТОВ НВП "Інформвнешсервіс" (ОСОБА_2 закон), за користування Інтернет ресурсами, а також придбання канцелярських виробів, паперу, технічного оснащення, поштові витрати, обслуговування офісної техніки, послуг наданих Мінюстом (доступ до Державних реєстрів) та послуг зі страхування діяльності ОСОБА_3 нотаріуса, що підтверджується відповідними договорами, платіжними дорученнями, товарними чеками, тощо (т.3 а.с. 29-66).
Також судом встановлено, що позивачем у 2013 року також понесено витрати, пов'язані зі здійсненням свої незалежної діяльності, а саме: з оренди приміщення та сплати комунальних послуг за нього в розмірі 417012,81 грн., що підтверджується наданим до матеріалів справи договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2013, відповідних платіжних та розрахункових документів (т.3 а.с. 67-73); за отримані послуги з підготовки проектів нотаріальних документів, з використанням електронної бази законодавства, копіювання документів, сума витрат склала 770000 грн., що підтверджується відповідним договором про отримання послуг від 14.01.2013, актом приймання - передачі послуг, відповідних платіжних та розрахункових документів (т.3 а.с.74-76); за сплату охорони робочого місця приватного нотаріуса - 600 грн., що підтверджується платіжним дорученням (т.3 а.с.77-78); за інформативно - консультативні послуги - 48872,80 грн. надані ТОВ "Арт-мастерс" з підвищення кваліфікації нотаріуса, ТОВ НВП "Інформвнешсервіс" (ОСОБА_2 закон), за користування Інтернет ресурсами, а також придбання канцелярських виробів, паперу, технічного оснащення, обслуговування офісної техніки, послуг наданих Мінюстом (доступ до Державних реєстрів) та послуг зі страхування діяльності ОСОБА_3 нотаріуса, що підтверджується відповідними договорами, платіжними дорученнями, товарними чеками, тощо (т.3 а.с. 79-135).
При цьому, в ході судового розгляду встановлено, що позивачем у 2014 року також понесено витрати, пов'язані зі здійсненням свої незалежної діяльності, а саме: з оренди приміщення та сплати комунальних послуг за нього в розмірі 411693,68 грн., що підтверджується наданим до матеріалів справи договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2013, відповідних платіжних та розрахункових документів (т.3 а.с. 136-142); за отримані послуги з підготовки проектів нотаріальних документів, з використанням електронної бази законодавства, копіювання документів, сума витрат склала 175734 грн., що підтверджується відповідним договором про отримання послуг від 10.01.2014, актом приймання - передачі послуг, відповідних платіжних та розрахункових документів (т.3 а.с.143-145); за сплату охорони робочого місця приватного нотаріуса - 2400 грн., що підтверджується платіжним дорученням (т.3 а.с.146); за інформативно - консультативні послуги - 128598,85 грн. надані ТОВ НВП "Інформвнешсервіс" (ОСОБА_2 закон), за користування Інтернет ресурсами, а також придбання канцелярських виробів, паперу, технічного оснащення, обслуговування офісної техніки) та послуг зі страхування діяльності ОСОБА_3 нотаріуса, що підтверджується відповідними договорами, платіжними дорученнями, товарними чеками, тощо (т.3 а.с. 147-179).
Відповідно до ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п. 167.1 ст.167 ПК України, в редакції, що діяла на 2012 рік, на 2013 рік та на 2014 рік, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.
У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.
Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з підпунктом "є" пункту 176.1 статті 176, статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.
Встановлені у абзацах першому та другому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2-167.4 цієї статті.
Суд зазначає, що до матеріалів справи в ході судового розгляду позивачем надані належні докази, що підтверджують суми понесених витрат, пов'язаних з незалежною професійною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_4
Таким чином, позивачем було дотримано вимог Податкового кодексу України з оподаткування (чистого) доходу за період 2012-2014 років, позивачем подано декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік, 2013 рік, 2014 рік (т.1 а.с.136-137, т.2 а.с.1-2, 129-130). Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що податковим органом неправомірно визначено порушення позивачем положень ст. 178 ПК України, у зв'язку з чим контролюючим органом неправомірно донараховано позивачу грошові зобов'язання з податку на доходи фізичної особи за 2012 рік, за 2013 рік та за 2014 рік у розмірі 535761,03 грн., а також неправомірно нараховано штрафні санкції у розмірі 133940,26 грн.
Щодо визначених у висновках акту перевірки порушень позивачем в частині нарахування сум єдиного соціального внеску за період 2011- 2014 років, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку закріплено в положеннях Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Згідно положень ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерств доходів та зборів від 09.09.2013 №454, передбачено, що 4. Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом.
Звітним періодом для них є календарний рік.
Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".
Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 має відповідати чистому доходу, визначену у податковій декларації, яка подається самозайятою особою до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Згідно п.178.4 ст. 178 ПК України, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.
Таким чином, визначений у акті перевірки податковим органом обов'язок щодо надання до контролюючого органу звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2014 року самозайнятою особою - приватним нотаріусом є необґрунтованим, оскільки чинним законодавством не визначено обов'язку проводити обчислення суми чистого доходу в розрізі місяців за податковий період самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
В ході судового розгляду судом встановлено, що позивачем своєчасно, у визначений законом строк подавались до контролюючого органу податкові декларації та відповідні звіти про нарахування ЄСВ у період з 2012-2014 роки, а визначені позивачем суми ЄСВ відповідають сумам чистого оподаткованого доходу, відображеного в рядку 06 розділу ІV податкових декларацій за 2012 рік, за 2013 рік та за 2014 рік.
Стосовно донарахованої суми ЄСВ за 2011 рік в розмірі 37297,19 грн., суд зазначає, що податковий орган в даному випадку діяв поза межами наданим законом повноважень, оскільки перевірка проводилась у березні 2016 року, а період перевірки визначено 2011 рік, тобто поза межами 1095 днів.
Так, відповідно до п.102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже, в ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження визначення податковим органом порушень в частині неправомірного нарахування позивачем сум єдиного соціального внеску за період 2011- 2014 роки, через що неправомірно донараховано позивачу недоїмку зі сплати ЄСВ та штрафні санкції.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, , чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.04.2016 № НОМЕР_1, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.04.2016 № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, а також вимоги про сплату боргу (недоїмки), а саме: від 04.03.2016 № Ф-0000421701, № Ф-0000431701 є такими, що прийняті відповідно поза межами повноважень, що передбачені ПК України, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а також без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, через що позовні вимоги про скасування рішення, вимоги та податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 14940,70 грн., що підтверджується квитанціями від 19.12.2016 №16896099, від 26.12.2016 №16942781 (т.1 а.с.3,4).
Щодо розподілу судових витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 87 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.
Згідно положень ст. 90 КАС України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.20111 року №4191-VI, визначено розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 року", установлено з травня 2016 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1450 гривень.
Як вбачаться з погодинного розрахунку вартості адвокатських послуг, за договором про надання правових послуг адвоката від 10.10.2016, загальна сума витрат на правову допомогу склала 34800 грн. (т.1 а.с.72-73). При цьому до складу переліку юридичних послуг внесено такі види послуг, що не є витратами, які пов'язані з розглядом даної справи та які можуть бути компенсовані судом, зокрема, консультація клієнта щодо необхідності витребування у податкового органу документів стосовно проведення документальної виїзної перевірки - 2 години; виїзд до податкового органу для подання в канцелярію запиту щодо надання документів стосовно проведення документальної планової виїзної перевірки - 3 години; вивчення чинної нормативно - правової бази, необхідної для проведення аналізу письмової відповіді контролюючого органу на адвокатський запит на предмет її відповідності вимогам чинного законодавства - 8 годин; консультація клієнта щодо особливостей та перспектив задоволення позовних вимог щодо визначення протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - 3 години, тощо.
Крім того, виходячи з переліку юридичних послуг у погодинному розрахунку вартості адвокатських послуг, суд зазначає, що вказаний перелік містить інформацію про надання адвокатом ОСОБА_5 правової допомоги під час вчинення окремих дій поза судовим засіданням, які не є процесуальними діями.
Також до матеріалів справи позивачем надано копії платіжних доручень від 03.11.2016, 07.11.2016, від 10.11.2016 про перерахунок на банківську картку адвоката ОСОБА_5 позивачем коштів у розмірі 40000 грн., проте відсутні будь - які відомості щодо призначення платежу (т.1 а.с.74). Водночас, сума перерахованих коштів не відповідає сумі витрат на правову допомогу.
При цьому, суд зазначає, що інтереси позивача ОСОБА_3 нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 представляв лише в судовому засіданні 23.01.2017 протягом 45 хвилин, у всіх інших судових засіданнях інтереси позивача представляв інший представник.
Оскільки в ході судового розгляду не підтвердився зв'язок понесених витрат позивача з з отриманням від адвоката ОСОБА_5 правової допомоги в рамках розгляду даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення вказаних витрат, в порядку ст.94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_3 нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування рішення, вимоги та податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 14.04.2016 № НОМЕР_1.
Скасувати рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.04.2016 № НОМЕР_2.
Скасувати вимогу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про сплату боргу ( недоїмки) від 04.03.2016 № Ф-0000421701.
Скасувати рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.04.2016 № НОМЕР_3.
Скасувати вимогу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про сплату боргу ( недоїмки) від 04.03.2016 № Ф-0000431701.
Стягнути з Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_3 нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (код НОМЕР_4, АДРЕСА_3) у розмірі 14940,70 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок гривень 70 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена у повному обсязі 06 квітня 2017 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.