ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
03 квітня 2017 року Справа № 813/946/17
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Перчак С.В.,
з участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Черевика Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова Львівській області про повернення безпідставно сплачених коштів, -
07.03.2017 ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова (надалі - відповідач, УПФ в Галицькому районі м.Львова), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова Львівській області (надалі - третя особа, УДКС у Галицькому районі), в якому просить зобов'язати УПФ в Галицькому районі м.Львова повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 8654,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п.9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Позивач зазначає, що вперше придбала житло (квартира №81 в будинку №2Д за адресою: м.Львів, вул. Наукова) та при укладенні договору безпідставно (помилково) сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного нею майна. Вважає, що має право на повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості вказаної квартири в сумі 8654,20 грн. Тому, звернулась до УПФ у Галицькому районі м.Львова з заявою про повернення безпідставно сплачених коштів з тих підстав, що квартиру придбано нею вперше. Проте, відповідач, на думку ОСОБА_1, безпідставно відмовив у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. У зв'язку із чим позивач просить суд стягнути вказану суму з Державного бюджету України.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та в уточненнях до неї. Просила суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні. Зазначив, що УПФ у Галицькому районі м.Львова не володіє інформацією щодо права власності на нерухоме майно. Крім того, громадяни, які вперше купляють житло звільняються від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на підставі норм Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а не за рішенням Пенсійного фонду України. Тому, питання про звільнення від сплати збору має бути з'ясоване при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу, а не під час звернення до органів Пенсійного фонду.
Третя особа участі повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча про час, дату і місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином. Клопотань про розгляд справи за відсутності повноважного представника до суду не надходило.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.
Суд встановив, що згідно з договором купівлі-продажу квартири від 06.01.2016, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Павлишин О.В. та зареєстрованим у реєстрі за №253, Дочірнє підприємство «Інтеграл-Буд» продало ОСОБА_1, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 Продаж вчинено за 865420,00 грн. Розрахунок по договору проведено до моменту його підписання сторонами.
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28003630 від 29.01.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану квартиру.
Згідно з квитанцією №ПН10277 від 26.01.2016 ОСОБА_1 сплатила 8654,20 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунок УДК у Галицькому районі м.Львова.
Позивач, вважаючи, що безпідставно (помилково) сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного нею майна, звернулася до УПФ у Галицькому районі м.Львова із заявою від 17.02.2017, в якій просила повернути безпідставно сплачений нею збір у розмірі 1% від вартості квартири.
Листом №2937/05-14 від 20.02.2017 відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про повернення помилково сплачених коштів з тих підстав, що з доданих до заяви матеріалів не вбачається, що позивач вперше придбала житло чи перебувала у черзі на одержанні житла.
Вважаючи протиправними дії УПФ у Галицькому районі м.Львова, які полягають у відмові у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, позивач звернулася до суду з вимогою про визнання протиправними дій та стягнення коштів.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР.
У відповідності до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (надалі - Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Згідно з п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до ст. 3 Закону № 400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Підпунктом 7 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, передбачено, що казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.
Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна», покладений на Пенсійний фонд України.
Проаналізувавши вказані норми Закону та Порядку, суд приходить до висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (житлового будинку), зазначеної в договорі купівлі-продажу майна.
Відповідачем не надано доказів того, що позивачем раніше придбавалось нерухоме майно. Не надано також доказів поступлення від позивача збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбане нерухоме майно, крім тієї суми, яка сплачена за квитанцією від 26.01.2016 №ПН10277. Відтак, відповідачем, як органом владних повноважень, не спростовано доводів позивача щодо того, що нерухоме майно нею придбано вперше, а тому не доведено правомірності відмови у поверненні такого збору.
Водночас, позивачем долучено до матеріалів справи інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №83116232 від 22.03.2017, згідно з якою позивач є власником квартири АДРЕСА_1 Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу квартири від 26.01.2016, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за №253, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28003630 від 29.01.2016.
У Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості щодо набуття іншого нерухомого майна фізичною особою ОСОБА_1 відсутні.
Вказане свідчить про те, що позивач 26.01.2016 вперше придбала нерухоме майно (квартиру №81 в будинку №2Д за адресою: м.Львів, вул. Наукова) за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 8654,20 грн.
З огляду на викладене, суд вважає, протиправною відмову УПФ у Галицькому районі м.Львова в повернені позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8654,20 грн.
Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 8654,20 грн. суд зазначає таке.
Частиною 3 ст. 3 Закону № 400/97-ВР визначено, що платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 ст. 1 цього Закону, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Згідно з п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
У відповідності до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено, зокрема, механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Позивачем таку заяву подано в УПФ у Галицькому районі 17.02.2017.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірності відмови позивачу у поверненні помилково сплаченого збору.
Тому, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що для належного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати УПФ у Галицькому районі м.Львова сформувати та подати до УДКС у Галицькому районі м.Львова подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 8654,20 грн., сплаченого згідно з квитанцією № ПН 10277 від 26.01.2016
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 8654,20 грн., сплаченого згідно з квитанцією № ПН 10277 від 26.01.2016.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова за рахунок бюджетних асигнувань до місцевого бюджету міста Львова судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Р.І. Кузан .
Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.04.2017