Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2017 р. Справа № 805/1175/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Козаченка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Мар'їнського РВ ГУ МВС України в Донецькій області про стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Мар'їнського РВ ГУ МВС України в Донецькій області про стягнення коштів.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ в Мар*їнському РВ ГУ НП України в Донецькій області у спеціальному званні майор поліції та у період з 07.07.2014 року по 06.11.2015 року, з 07.11.2015 року по 29.09.2016 року безпосередньо брав участь в АТО. Разом з цим за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року відповідної нагороди за таку участь не отримав.
На підставі викладених обставин позивач просив стягнути з ГУ НП в Донецькій області на користь ОСОБА_1 за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в загальній сумі 42 853, 31 грн. з відповідним відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про проведення судового засідання в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
Згідно витягу з Наказу від 28.09.2016 року № 326, відповідно до розділу VII «Про національну поліцію», позивача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням).
Відповідно довідки № 2885/12/03-2016 року від 04.10.2016 року в період з 07.07.2014 року по 06.11.2015 року та з 07.11.2015 року по 29.09.2016 року ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області. Підстава: наказ Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 02.02.2015 року № 33; Наказ Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 13.12.2015 року № 347; наказ Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 14.12.2015 року № 348.
Листом від 29.12.2016 № Д-503/26/01-2016 повідомлено позивачу, що в період з 01.05.2014 року по 31.01.2015 року фінансування для виплати винагороди за безпосередню участь в АТО здійснювалось за рахунок коштів резервного фонду Державного бюджету в межах виділених асигнувань тощо. Керуючись вимогами п. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України, УФЗБО ГУМВС України в Донецькій області не мало законних підстав для здійснення виплати винагороди за безпосередню участь в АТО працівникам ГУМВС в області у 2015 році за період 01.05.2014 року по 31.12.2014 року тощо.
Також з вказаного листа вбачається, що позивачу:
за липень 2014 року було нараховано 9558, 80 грн. (1383, 75 грн. основне забезпечення + 8175, 05 грн. додаткове забезпечення, з якого: надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби - 968, 63 грн., преміювання за червень - 3622, 67 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань - 2200, 00 грн. матеріальна допомога на оздоровлення - 1383, 75 грн.);
за серпень 2014 року нараховано 4469, 52 грн. (1383, 75 грн. основне забезпечення + 3085, 77 грн. додаткове грошове забезпечення, з якого: надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби - 968, 63 грн., преміювання за липень - 2117, 14 грн.);
за вересень 2014 року нараховано 7480, 57 грн. (1383, 75 основне забезпечення + 6096, 82 грн. додаткове грошове забезпечення, з якого: надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби - 968, 63 грн., преміювання за серпень - 5128, 19 грн.);
за жовтень 2014 року нараховано 8447, 46 грн. (1339, 12 грн. основне забезпечення (1383, 75 грн. (нараховано за повний місяць) - 29, 03 грн., - 4, 03 грн., - 11, 57 грн. (відрахування за один день)), додаткове забезпечення 7108, 34 грн. (968, 63 грн. - надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, преміювання за вересень - 6139, 71 грн.);
за листопад 2014 року нараховано 7785, 63 грн. (додаткове забезпечення у вигляді преміювання за жовтень 2014 року).
Згідно довідки Мар*їнського РВ ГУ МВС України в Донецькій області № 626/505/05-2017р. від 24.01.2017 року, позивачу за 31 жовтня 2014 року нараховано 7852, 58 грн. (основний вид грошового забезпечення 44, 63 грн. та додатковий вид грошового забезпечення, який складається з ОВЗ (50%) 22, 32 грн. та премії в розмірі 7785, 63 грн. (яка була зазначена також у листі від 29.12.2016 року № Д-503/26/01-2016);
за листопад 2014 року нараховано (основний вид грошового забезпечення - 1383, 75 грн., додатковий вид грошового забезпечення на суму 3691, 88 грн. який складається з 691, 88 грн. ОВЗ (50%) та 3000, 00 грн. у вигляді матеріальної допомоги).
Суд звертає увагу, що премія за жовтень 2014 року в розмірі 7785, 63 грн. була зазначена і в Листі від 29.12.2016 № Д-503/26/01-2016 , і в довідці Мар*їнського РВ ГУ МВС України в Донецькій області № 626/505/05-2017р. від 24.01.2017 року.
З Довідки заступника Начальника УРТЗІ ГУ НП в Донецькій області вбачається, що згідно з витягом з Наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 02.02.2015 року № 33 майора міліції ОСОБА_1, начальника ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Мар*їського районного відділу ГУМВС України в Донецькій області, було введено до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань, з 07 липня 2014 року. Згідно з витягом з Наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 13.12.2015 № 347 з 06 листопада 2015 року його було виключено зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань. Згідно з витягом з Наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 14.12.2015 року № 348 майора поліції ОСОБА_1, старшого інспектора Мар*їнського відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, було введено до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань, з 07 листопада 2015 року. Згідно з витягом з Наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 06.11.2016 № 311 дск з 29 вересня 2016 року його було виключено зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань.
Щодо належного відповідача по справі суд зазначає наступне.
Згідно витягу з Наказу від 28.09.2016 року № 326, відповідно до розділу VII «Про національну поліцію», позивача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням), тобто трудові відносини позивача були припинені саме з ГУ НП в Донецькій області. Відповідно і обов'язок виплатити позивачу кошти, обумовленні наявністю таких трудових відносин, належить ГУ НП в Донецькій області.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (далі - Постанова № 158) військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 158 за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (не військовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 2 наказу від 23.07.2014 № 719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України" винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.
Виходячи зі змісту пункту 2 Постанови № 158 винагорода повинна нараховуватись в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
З системного аналізу наведених вище правових положень Постанови № 158 та Наказу № 719, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті пункту 2 Постанови № 158, суд дійшов висновку, що спірна винагорода обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000,00 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі.
Щодо нарахування та виплати винагороди за період липень - листопад 2014 року з урахуванням матеріальної допомоги, суд зазначає наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до додатку 26 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не відносяться.
Оскільки позивачу у липні 2014 року сплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 2200,00 грн. та матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 1383, 75 грн., а також у листопаді 2014 року - в розмірі 3000, 00 грн. та дані види допомоги не входять до місячного грошового забезпечення, тому зазначені кошти не повинні входити до складу винагороди, яка нараховується та сплачується за участь в антитерористичній операції.
Таким чином, відповідачем неправомірно не нараховано та не сплачено позивачу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за липень 2014 року - 5975,05 грн, за серпень 2014 року 4469,52 грн, за вересень 2014 року - 7480,57 грн., за жовтень 2014 року - 9191, 70 грн. (1383, 75 грн.+7807, 95 грн. премії), за листопад 2014 року - 2075, 63 грн., всього 29 192, 47 грн.
До аналогічного правового висновку прийшов Донецькій апеляційний адміністративний суд по справі № 812/578/16.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що відповідачем не доведений факт правомірності не нарахування позивачу винагороди за безпосередню участь в АТО за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за липень - листопад 2014 рік є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Таким чином, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати йому грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць підлягають негайному виконанню.
Згідно до п. 1 Постанови КМУ від 7 листопада 2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Аналізуючи зазначені положення законодавства суд зазначає, що винагорода за участь в антитерористичній операції не має постійний характер, а тому не підпадає під дію п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Мар'їнського РВ ГУ МВС України в Донецькій області про стягнення коштів, - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, місцезнаходження: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 86) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за липень - листопад 2014 в загальному розмірі 29 192, 47 грн.(двадцять дев'ять тисяч сто дев*яносто дві гривні 47 коп.), в тому числі: за липень 2014 року - 5975,05 грн, за серпень 2014 року 4469,52 грн, за вересень 2014 року - 7480,57 грн., за жовтень 2014 року - 9191, 70 грн., за листопад 2014 року - 2075, 63 грн. з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов*язкових платежів.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Козаченко А.В.