Справа № 761/9851/17
Провадження № 1-кс/761/6245/2017
31 березня 2017 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,за участю заявника - представника ПП «Юридична компанія «Гарант», ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні у залі суду у місті Києві
клопотання представника ПП «Юридична компанія «Гарант», ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту нерухомого майна, у кримінальному провадженні №22015000000000406 , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 грудня 2015 року , за ознаками кримінальних правопорушень,передбачених ч.2 ст.28,ч.2 ст.205,ч.2 ст.258-5 КК України,
22 березня 2017 року представник ПП «Юридична компанія «Гарант», ОСОБА_3 -адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду
м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту нерухомого майна ,накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року ,в обґрунтування якого зазначив наступне.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року накладено арешт на нерухоме майно,а саме : нежитлове приміщення,громадський будинок, будівля супермаркету з кафе ,кулінарним та м'ясним цехом ,загальною площею 2773,9 кв.м.,розташований за адресою : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №627718351117.який належить на праві власності ПП «Юридична компанія «Гарант» ; будівлю супермаркету з вбудовано-прибудованими приміщеннями ,загальною площею 1359,3 кв.м ,розташовану за адресою : АДРЕСА_2 ,яка належить на праві власності ОСОБА_3 .
Проте,за твердженням заявника, арештоване нерухоме майно не має жодного відношення до предмету кримінального провадження і за його рахунок не можуть бути компенсовані збитки спричинені ймовірним злочином,матеріали кримінального провадження не вказують на ймовірну причетність ПП «Юридична компанія «Гарант», ОСОБА_3 до вчинення злочинів за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставинах, ухвала слідчого судді про арешт майна не містить висновку слідчого судді ,що арештоване майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення ,зберегло на собі сліди злочину, або містить відомості ,які можуть бути використані як доказ факту чи обставин ,що встановлюються під час кримінального провадження, що у своїй сукупності свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.
В судовому засіданні представник ПП «Юридична компанія «Гарант», ОСОБА_3 -адвокат ОСОБА_4 клопотання про скасування арешту майна підтримав у повному обсязі.
Старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 ,за клопотанням якого було накладено арешт на нерухоме майно,будучи належним чином повідомлений про місце,дату та час судового розгляду клопотання,в судове засідання не з'явився ,що не є перешкодою для розгляду клопотання про скасування арешту у відсутності слідчого.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника ПП «Юридична компанія «Гарант», ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_4 в обґрунтування клопотання , вивчивши клопотання про скасування арешту майна та дослідивши долучені до нього документи,приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22015000000000406 , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 грудня 2015 року , за ознаками кримінальних правопорушень,передбачених ч.2 ст.28,ч.2 ст.205,ч.2 ст.258-5 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року, за клопотанням старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 ,серед іншого нерухомого майна, накладено арешт на нежитлове приміщення,громадський будинок ,будівля супермаркету з кафе ,кулінарним та м'ясним цехом ,загальною площею 2773,9 кв.м.,розташоване за адресою :Одеська область,м. Южне ,вул. Хіміков,29, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №627718351117,яке зареєстровано за ПП «Гарант»; будівлю супермаркету з вбудовано-прибудованими приміщеннями ,загальною площею 1359,3 кв.м ,розташовану за адресою :Одеська область ,м. Чорноморськ ,вул. Паркова,будинок 2-м ,право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Стрелець».
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України ,якою передбачено,що підозрюваний ,обвинувачений ,їх захисник ,законний представник ,інший власник або володілець майна ,представник юридичної особи,щодо якої здійснюється провадження ,які не були присутні при розгляді питання про арешт майна ,мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Між тим ,при розгляді клопотання ,поданого в порядку ст. 174 КПК України,слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності ,що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції ,а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому,у відповідності до ч.2,ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року вбачається, що арешт на нерухоме майно слідчим суддею був накладений з метою подальшої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ,відшкодування шкоди ,завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди ,а також враховуючи той факт ,що з матеріалів кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати,що зазначене у клопотанні нерухоме майно було об'єктом кримінально протиправних дій ,а також може бути передане або відчужене ,що унеможливлює відшкодування шкоди завданої злочином.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні №22015000000000406 наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування ,яке б спростувало висновки ,викладені в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року,та надало слідчому судді підстави дійти висновку ,що арешт на майно накладено неогрунтовано або необхідність накладення арешту на зазначене нерухоме майно на теперішній час відпала,оскільки обставини ,на які посилається представник представник ПП «Юридична компанія «Гарант», ОСОБА_3 -адвокат ОСОБА_4 в обґрунтування клопотання,підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування.
На підставі викладеного у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 170-174,309,372,392 КПК України,слідчий суддя
У задоволенні клопотання представника ПП «Юридична компанія «Гарант», ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту нерухомого майна, у кримінальному провадженні №22015000000000406 , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань15 грудня 2015 року , за ознаками кримінальних правопорушень,передбачених ч.2 ст.28,ч.2 ст.205,ч.2 ст.258-5 КК України -відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1