Справа № 761/29713/16-к
Провадження №1-кп/761/497/2017
іменем України
06 березня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12016100100007421 від 13 червня 2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м.Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою,
неодруженого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за
адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1)11.07.2006 року вироком Святошинського районного суду м.Києва за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого на підставі ст. 104 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
2)27.12.2006 року Святошинським районний судом м.Києва за ч.1 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, та на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;
3)18.03.2011 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці та на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. 06.05.2015 року звільненого за відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
та
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою,
непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1)18.12.2015 року вироком Святошинського районного суду м.Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
із участю в судовому розгляді
з боку сторони обвинувачення:
прокурора ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
з боку сторони захисту:
обвинуваченого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
та
потерпілого ОСОБА_10
13 червня 2016 року приблизно о 19 год. 50 хв., ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_6 , проходячи повз будівлю, яка розташована за адресою: пр. Перемоги, 27-А в м. Києві, побачили ОСОБА_10 , який рухався на зустріч та в цей момент у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник спільний злочинний намір спрямований на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_11 наблизились до незнайомого їм ОСОБА_10 та ОСОБА_5 під приводом здійснення телефонного дзвінка попросив ОСОБА_10 надати його мобільний телефон. На вказану пропозицію ОСОБА_10 почав діставати з кишені свій мобільний телефон марки «Нокіа Х6», який мав у власному користуванні. В цей час ОСОБА_5 , діючи спільно з ОСОБА_11 , з метою відкритого викрадення чужого майна, власною рукою схопив ОСОБА_10 за руку, в якій знаходився мобільний телефон «Нокіа Х6» та, застосовуючи фізичну силу до останнього, почав виривати зазначений мобільний телефон. В цей час, ОСОБА_6 , котрий стояв позаду ОСОБА_10 , діючи спільно з ОСОБА_5 , маючи на меті єдиний умисел, спрямований на відкрите викрадення мобільного телефону ОСОБА_10 , також із застосуванням фізичної сили, обхватив останнього руками за тулуб, щоб унеможливити його фізичний опір та таким чином усунув перешкоди ОСОБА_5 , для досягнення спільної мети по викраденню телефона «Нокіа Х6». Таким чином, діючи спільно та з єдиною метою, ОСОБА_5 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, відкрито викрав з рук ОСОБА_10 мобільний телефон марки «Нокіа Х6», чорного кольору, вартістю 550 гривень, в якому знаходилась сім картка оператора мобільного зв'язку МТС.
Після чого, ОСОБА_12 спільно з ОСОБА_6 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдали потерпілому майнової шкоди у розмірі 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні досліджені безпосередньо судом докази, які суд враховує та бере до уваги.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 дав показання, згідно з якими, визнав себе винним у відкритому викраденні у ОСОБА_10 мобільного телефону марки «Нокіа Х6», вартістю 550 грн., повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, за попередньою змовою з ОСОБА_6 .
Так, ОСОБА_5 дав показання, згідно з якими, він разом з ОСОБА_11 приблизно о 19 год. 50 хв., проходячи повз буд. 27-А по пр.-ту Перемоги в м.Києві, звернули увагу на раніше незнайомого їм ОСОБА_10 , який рухався на зустріч. Він підійшов до ОСОБА_10 та під приводом необхідності здійснення дзвінка попросив у нього мобільний телефон. В той час як потерпілий почав діставати телефон, він вирвав телефон із рук останнього та втік. А ОСОБА_6 в цей час, підійшов до потерпілого зі спини та обхватив останнього за тулуб, з метою утримати потерпілого. В подальшому вказаний телефон був закладений до ломбарду на документи його знайомого ОСОБА_13 . ОСОБА_5 не оспорює, що вартість викраденого телефону, що становить 550 грн. та просить його суворо не карати, щиро шкодує про скоєне.
Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи допитаним в судовому засіданні заперечував наявність попередньої змови із ОСОБА_6 на відкрите викрадення майна потерпілого, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Однак після надання суду показань потерпілим ОСОБА_10 , вказав, що показання останнього відповідають дійсності.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 дав показання, згідно з якими, визнав себе винним у відкритому викраденні у ОСОБА_10 мобільного телефону марки «Нокіа Х6», вартістю 550 грн., повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, за попередньою змовою з ОСОБА_5 .
Так, ОСОБА_6 дав показання, згідно з якими, він разом із ОСОБА_5 приблизно о 19 год. 50 хв., проходячи повз буд. 27-А по пр.-ту Перемоги в м.Києві, звернули увагу на раніше незнайомого їм ОСОБА_10 , який рухався назустріч. ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_10 та під приводом необхідності здійснення дзвінка попросив у нього мобільний телефон. А він в цей час пройшов повз, після чого наблизився до потерпілого зі спини. В той час як потерпілий почав діставати телефон, ОСОБА_5 вирвав телефон із рук останнього та втік, а він, обхопивши потерпілого за тулуб, утримував його. В подальшому вказаний телефон був закладений до ломбарду на документи знайомого ОСОБА_5 . Просить його суворо не карати, щиро шкодує про скоєне.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_6 також як і ОСОБА_5 заперечував наявність попередньої змови із останнім та попередню узгодженість їх дій на відкрите викрадення майна потерпілого, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Однак після надання показань суду потерпілим ОСОБА_10 , зазначив, що показання останнього відповідають дійсності.
Будучи допитаним в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 вказав, що ОСОБА_5 знає наглядно, оскільки до вчинення стосовно нього кримінального правопорушення, неодноразово бачив останнього біля свого під'їзду, а саме за адресою: м.Київ, пр.-кт Перемоги, 19, але ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення він не бачив. З обвинуваченими ні в яких стосунках він не перебуває.
Так, потерпілий ОСОБА_10 вказав, що проходячи повз буд. 27-А по пр.-ту Перемоги в м.Києві, до нього підійшов як пізніше виявилось ОСОБА_5 та в грубій формі почав вимагати у нього його мобільний телефон. ОСОБА_6 в цей час підійшов до нього зі спини та за вказівкою ОСОБА_5 схопив його, обхопивши за тулуб та почав утримувати, а ОСОБА_5 в цей час, застосовуючи силу, вихопив з його руки мобільний телефон марки «Нокіа Х6», чорного кольору, після чого втік. Характер дій обвинувачених свідчить про те, що останні діяли спільно та він чув як ОСОБА_5 надав вказівки ОСОБА_11 . Він не оспорює висновок товарознавчої експертизи, яким встановлено вартість його телефону в розмірі 550 грн., оскільки телефон був у тривалому його використанні, а в заяві про злочин він вказав вартість телефону в розмірі 2000 грн., оскільки саме за такою ціною він його придбав.
Згідно з даних, що містяться у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.06.2016 року ОСОБА_10 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 383 КК України, повідомив, про те, що 13.06.2016 року близько о 19 год. 50 хв. за адресою: м.Київ пр.-кт Перемоги, 25-А , двоє невідомих відкрито викрали мобільний телефон марки «Nokia Х6», чорного кольору, вартістю приблизно 2000 грн.
Згідно даних протоколу огляду місця події від 13.06.2016 року та фототаблиці, слідчим оглянуто за участі потерпілого ОСОБА_10 ділянку місцевості, яка розташована за адресою: м.Київ пр. Перемоги, 25-А, де потерпілий вказав було вчинено відкрите викрадення його майна, в ході чого зафіксована навколишня обстановка, наявність двох камер відеоспостереження та здійснено фіксацію вказаної слідчої дії на фотоапарат.
Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.06.2016 року підтверджується, те, що потерпілий ОСОБА_10 серед фотознімків пред'явлених йому для впізнання, вказав на фотознімок № 4 на якому зображено ОСОБА_5 , як на особу, що здійснила у нього відкрите викрадення мобільного телефону за адресою: АДРЕСА_3 .
Даними, що містяться в протоколі перегляду відеозапису від 23 червня 2016 року та на CD-диску в яких зафіксовано обставини відкритого викрадення майна у потерпілого ОСОБА_10 обвинуваченими.
Згідно з даними, висновку судової товарознавчої експертизи № 414тв від 18.07.2016 року ринкова вартість мобільного телефону «Nokia Х6» ІМЕІ: НОМЕР_1 станом на 13.06.2016 року могла становити 550 грн.
Згідно з даними, що містяться у відповіді Генерального директора ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» на запит слідчого Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві зазначений у запиті мобільний телефон марки «Nokia X6 16GB» ІМЕІ: НОМЕР_1 дійсно закладався до ломбардного відділення ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» за адресою: м.Київ вул. Гната Юри, 11 ОСОБА_13 .
Оцінивши надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України, суд, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, вищезазначені, безпосередньо досліджені докази вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їм злочину.
Дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_5 ще й за ознакою вчиненого повторно .
Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази щодо обставин вчинених протиправних дій обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою.
Обираючи обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з урахуванням положень ст.ст. 65-68 КК України вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про їх особи, характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Так, при призначенні покарання ОСОБА_5 судом враховується ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, те що він раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, фактично був ініціатором скоєння даного кримінального правопорушення та його безпосереднім виконавцем, не працює, характеризується за місцем проживання посередньо.
В якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає можливим врахувати щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Так, при призначенні покарання ОСОБА_6 судом враховується ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, те що він раніше судимий, був виконавцем вчинення даного кримінального правопорушення, не працює, характеризується за місцем проживання посередньо.
В якості обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 суд враховує, щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_6 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого злочину, наведені вище, дані про особи обвинувачених, їх ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винуватими, вважає за необхідне призначити останнім покарання у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення кожного з них й попередження вчинення нових злочинів, призначеним відповідно до загальних засад, визначених ст. 65 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_5 неодноразово судимий, за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, а ОСОБА_6 вчинив дане кримінальне правопорушення в період іспитового строку, визначеного йому за попереднім вироком, тобто обвинувачені на шлях виправлення не стали, а тому їх виправлення не можливе без реального відбування покарання.
Крім того з огляду на вчинення ОСОБА_6 , даного кримінального правопорушення в період іспитового строку визначеного йому за вироком Святошинського районного суду м.Києва від 18.12.2015 року, яким його засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки, остаточне покарання йому слід призначити на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін, а щодо ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду, з огляду на наявність ризиків переховування останніх з метою уникнення від відбування призначеного судом покарання.
Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять ) років.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань призначених за даним вироком та за вироком Святошинського районного суду м.Києва від 18.12.2015 року, остаточно визначити ОСОБА_6 до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.
Зарахувати відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 з 06 лютого 2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту із зали суду.
Зарахувати відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення ОСОБА_6 з моменту взяття його під варту до набрання вироком законної сили з розрахунку один попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Речовий доказ: CD-диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя