ун. № 759/4546/17
пр. № 1-кп/759/351/17
10 квітня 2017 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017100080002464, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21.03.2017 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів Республіки Молдова, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, не одружений, не працює, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 200, ч.2 ст. 200, ч.1 ст. 357 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , 02.10.2016 року, приблизно о 20:00 годин, знаходячись у кімнаті консьєржа будинку № 3 по вул. Строкача у місті Києві, скориставшись, відсутністю власника, упевнившись, що його дії є таємними для потерпілого та інших осіб, таємно, з корисливих мотивів з цілю здійснення незаконних дій із документами на переказ, з сумки ОСОБА_5 , викрав кредитну банківську картку № НОМЕР_1 , видану ПАТ «Приват Банк» у користування ОСОБА_5 , яка згідно п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 08 жовтня 1998 року № 414, ст. 200 КК України є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського кредитного рахунку відкритого на ім'я ОСОБА_5 , тобто предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України. Після чого, з викраденою банківською карткою № НОМЕР_1 , з місця скоєння кримінального правопорушення зник.
Крім того, 04.10.2016 року, приблизно о 19:00 год ОСОБА_3 , з метою реалізацію свого злочинного умислу на вчинення незаконних дій зі документами на переказ з використанням викраденої ним банківської кредитної картки № НОМЕР_1 , виданої ПАТ «Приват Банк», прибув до банкомату, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Г. Юри 7, торговий центр «Дитячий Світ», та використовуючи викрадену картку за допомогою банкомату сформував заявку від імені потерпілої ОСОБА_6 , на зняття грошових коштів із кредитного банківського рахунку № НОМЕР_1 відкритого у банку ПАТ «Приват Банк», на ім'я потерпілої, в свою чергу банк, сприймаючи дану операцію, як операцію проведену ОСОБА_5 , видав через банкомат грошові кошти в сумі 1002 гривень, в результаті чого ОСОБА_5 , завдано матеріальну шкоду на вище вказану суму.
Крім того, 14.10.2016 року, приблизно о 18:00 годин ОСОБА_3 , з метою реалізацію свого злочинного умислу на вчинення незаконних дій зі документами на переказ, повторно, з використанням викраденої ним банківської кредитної картки № НОМЕР_1 , виданої ПАТ «Приват Банк», прибув до банкомату, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Г. Юри 7, торговий центр «Дитячий Світ», та використовуючи викрадену картку за допомогою банкомату сформував заявку від імені потерпілої ОСОБА_6 , на зняття грошових коштів із кредитного банківського рахунку № НОМЕР_1 відкритого у банку ПАТ «Приват Банк», на ім'я потерпілої, в свою чергу банк, сприймаючи дану операцію, як операцію проведену ОСОБА_5 , видав через банкомат грошові кошти в сумі 902 гривень, в результаті чого ОСОБА_5 , завдано матеріальну шкоду на вище вказану суму.
22 березня 2017 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні та відшкодував заподіяну шкоду. Також вказаною угодою визначено покарання, а саме за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч. 1 ст. 200 КК України покарання у виді 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч. 2 ст. 200 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі три тисячі сімсот п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 63 750 гривень, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі (3750) три тисячі сімсот п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 63 750 гривень.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим. Згідно ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 200, ч.2 ст. 200, ч.1 ст. 357 КК України, які згідно ст. 12 КК України, відносяться до злочинів невеликої тяжкості та середньої тяжкості. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 22 березня 2017 року про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 200, ч.2 ст. 200, ч.1 ст. 357 КК України та призначити покарання:
-за ч.1 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень 00 копійок;
-за ч.2 ст. 200 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 3750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 63 750 гривень 00 копійок.
-за ч.1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченому ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 63 750 гривень 00 копійок.
Речовий доказ: банківська картка, яка зберігається при матеріалах кримінального провадження - повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1