Справа № 761/7754/17
Провадження № 2-з/761/151/2017
про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову
04 квітня 2017 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Осаулов А.А., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В провадженні суду перебуває вказаний позов, де ухвалою суду від 04.04.2017 року у вказаній справі було відкрито провадження та її було призначено до розгляду по суті за участю сторін.
Між тим, до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову у цій справі шляхом накладання арешту на належне відповідачу нерухоме майно, а саме ? частину квартири. Необхідність вжиття заходив заходів забезпечення позову позивач мотивував тим, що позивач є боржником по сплати коштів по кредиту, він може передати, переуступити право власності іншим особам на неї, що унеможливить стягнення з нього значної суми боргу.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Крім того, ч.3 ст.152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що представник в інтересах позивача звернувся до суду з позовом до відповідача із вимогами про стягнення коштів заборгованості по кредиту.
Як вбачається із матеріалів заяви позивач просить шляхом забезпечення цивільного позову накласти арешт на квартиру позивачу без надання доказів обгрунтованності побоюватись, що вказану квартиру може бути відчужено та є інші обставини, що ускладнять виконання судового рішення у разі задоволення позову по суті.
Між тим, заявником не було надано суду доказів тому, що вказаний об»єкт нерухомості належить відповідачу станом на час прийняття вказаного судового рішення, оскільки надана суду довідка з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно містить досить застарілу дату її видачі в лютому 2017 року.
Не доведено позивачем про можливість ухилення від виконання відповідачем рішення суду в разі задоволення позову та не бажання погашати заборгованість шляхом реалізації об»єкту нерухомості, оскільки із вказаної довідки вбачається про залишення зареєстрованої вказаної частини квартири за позивачем з 2012 року по даний час.
Крім того, викладені у заяві підстави для накладення арешт на майно відповідача не є такими, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача від 03.03.2017 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя: