Справа № 760/4003/14-ц
(2-2391/14)
28 лютого 2014 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння», третя особа Генеральний директор Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» Баранчук Олександр Іванович про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, заборгованості за авансовими звітами, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії, перевіривши виконання вимог статей 119, 120 ЦПК України,
26 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, заборгованості за авансовими звітами, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії.
Заява не відповідає вимогам пунктів 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, відповідно до яких позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.
Згідно з ч. 3 ст. 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Відповідно до ч. 6 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього кодексу, мають бути подані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.
Зазначені документи позивачем суду не надані. Відсутній такий документ (ухвала суду) і в переліку додатків до позовної заяви.
Таким чином, позивачем у заяві не зазначено, з яких правових підстав він звернувся до суду з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати в порядку позовного провадження.
Інші вимоги позовної заяви не потребують попереднього звернення в наказному провадженні, проте пов'язані з первинною вимогою - фактом встановлення невиплати заробітної плати.
Крім того, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди, позивач у своїй заяві не навів обґрунтування своїх вимог.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк на усунення недоліків.
З огляду на наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати строк на усунення недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Суддя: