11.04.2017
Провадження № 1-кп/760/86/17
Справа № 760/9750/15-к
11.04.2017 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115; ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 289; ч. 3 ст. 357; п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 289; ч. 3 ст. 357; п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 263-1; ч. 2 ст. 263-1; ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні № 1-кп/760/86/2017, що зареєстроване в ЄРДР 13.10.2014 року за № 12014100080008953, -
за участю прокурора : ОСОБА_4
захисника : ОСОБА_5
потерпілих : ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9
обвинуваченого : ОСОБА_3
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження № 1-кп/760/86/2017 за фактом вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115; ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 289; ч. 3 ст. 357; п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 289; ч. 3 ст. 357; п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 263-1; ч. 2 ст. 263-1; ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 263 КК України, що зареєстроване в ЄРДР 13.10.2014 року за № 12014100080008953.
В ході судового розгляду кримінального провадження судом поставлено питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, оскільки строк дії ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 17.02.2017 року, якою ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, спливає 17.04.2017 року о 20 год. 00 хв., однак по провадженню на даний час не завершено судове слідство та не прийнято остаточного рішення.
Прокурор вважає доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України не відпали і існують на даний час, т.я ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів і покарання передбачає як у вигляді позбавлення волі на певний строк, так і довічне позбавлення волі; перебуваючи на волі може ухилятись від суду; впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приєднались до думки прокурора.
Захисник заперечує проти продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що прокурором не доведено,
що не відпали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає, що обвинуваченому може бути змінено запобіжний захід на більш м'який, тобто на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_3 приєднався до думки свого захисника.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою на 60 днів, т.б. до 09.06.2017 року до 20 год. 00 хв., виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. І під час здійснення судового провадження судом присяжних, питання передбачені цією частиною, вирішує головуючий.
Головуючий, перевіривши наявність існуючих ризиків, передбачених ст.177 КПК України та врахувавши відповідно до ст.178 КПК України всі обставини, оцінюючи їх в сукупності, а сааме: обвинуваченому пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, а також і довічне позбавлення волі; судове слідство ще триває, не досліджено ще жодного письмово доказу і не прийняте остаточне рішення; може здійснювати тиск на потерпілих та свідків; іншим чином перешкоджати встановленню істини у провадженні.
Отже, суд вважає, що інший запобіжний захід ніж тримання під вартою не буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого ОСОБА_3 і продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Захисником та обвинуваченим не доведено, що відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу більш м'який ніж утримання під вартою, в т.ч. цілодобовий домашній арешт.
Керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст.ст. 177, 178, 194, 196, 198, 331 КПК України, суд,-
Продовжити запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 09.06.2017 року до 20 год. 00 хв..
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , закінчується 09.06.2017 року о 20 год. 00 хв..
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: