Провадження № 2-а/760/37/17
Справа №760/19774/16-а
03 квітня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №294281 та закрити справу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він 28.10.2016 року керував автомобілем НОМЕР_1 та рухався по вул. Льва Толстого в м. Києві. Близько 21.50 год. позивача зупинив працівник патрульної поліції і повідомив його про те, що він порушив правила дорожнього руху, а саме не виконав вимоги знаку 4.1 «Рух прямо», здійснив поворот ліворуч, чим порушив вимоги п. 4.1 р. 33 ПДР.
10.11.2016 року позивач отримав рекомендований лист в якому було надіслано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №294281.
Дану постанову позивач вважає протиправною, винесену з порушенням норм закону та такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанова винесена за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій, а також відповідачем порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме не дотримано порядку встановленого ст.ст. 278, 279 КУпАП.
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки не повідомив.
Суд, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України вважає за можливе розглянути справу у його відсутність на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття відповідача суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, врахувавши заяву представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою інспектора 9-ої роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП лейтенантом поліції до позивача було застосовано адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
В постанові зазначено, що ОСОБА_1 28.10.2016 року о 21.50 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Льва Толстого, 61 в м. Києві не виконав вимоги знаку 4.1 «Рух прямо» та здійснив поворот ліворуч, чим порушив п. 4.1 р. 33 д. 1, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Дану постанову позивач вважає протиправною, винесену з порушенням норм закону та такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанова винесена за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій, а також відповідачем порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме не дотримано порядку встановленого ст.ст. 278, 279 КУпАП.
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).
Згідно ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Статтею ст. 251 КпАП України передбачено, Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, інспектором 9-ої роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП лейтенантом поліції при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується її висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема не було зафіксовано покази свідків, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів, на які посилався ОСОБА_1
Таким чином, на думку суду, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Доказів відеофіксації або фотофіксації порушення інспектором 9-ої роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП лейтенантом поліції надано не було.
Отже, виходячи з тексту постанови, обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, інспектором 9-ої роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП лейтенантом поліції не досліджувались, а отже - до уваги не брались.
Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Таким чином, при винесенні постанови від 28.10.2016 р. посадова особа Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції припустилась порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови від 28.10.2016 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255,00 грн.
Разом з тим, позовна вимога про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, на думку суду, задоволенню не підлягає, оскільки це питання не може бути вирішено в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 122, 251, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 4, 7, 17, 94, 158, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії АР №294281 від 28.10.2016 року винесену інспектором 9-ої роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП лейтенантом поліції про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя