СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3177/17
ун. № 759/4402/17
10 квітня 2017 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Войтенко Ю.В., розглянувши позовну заяву Садівницького товариства «Десенка» до ОСОБА_2 про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів СТ «Десенка» від 6 вересня 2015 року,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів СТ «Десенка» від 6 вересня 2015 року та просить суд дії ОСОБА_2 з підписання протоколу загальних зборів від 06.09.2015 року визнати протиправними; рішення загальних зборів членів СТ «Десенка» викладені у протоколі від 6 вересня 2015 року визнати недійсними.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. При цьому, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України, що закріплено у статті 4 ЦПК України.
Згідно пункту 1 частини першої статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Статтею 119 ЦПК України встановлені вимоги до форми та змісту позовної заяви, дотримання яких є обов'язковим для особи, яка звертається до суду.
Зокрема, згідно вимог пунктів 3,5,6 частини другої статті 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
В позовній заяві має бути зазначено, які ж саме права, свободи чи інтереси позивача було порушено відповідачем, у чому конкретно ці порушення проявилися із зазначенням відповідних доказів та сформульовано прохання, який спосіб захисту, визначений законами України, просить позивач здійснити суд для відновлення свого порушеного права.
Позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.
Так, позивачем заявляючи до відповідача вимогу про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів СТ «Десенка» від 6 вересня 2015 року, не чітко викладено зміст позовних вимог та обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Також, позивачем не викладено обґрунтування права вимоги до відповідача, відповідно до норм матеріального права, а тому не визначено характер позову та не окреслено його предмет, який би характеризував те, на що спрямований позов, тобто які права порушені, якими діями відповідача та як вони взаємопов'язані, тобто який характер мають правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем саме з приводу даного спору, якими правовими нормами вони регулюються та чим передбачений такий шлях поновлення і яких саме порушених прав позивача, враховуючи, що ст. 16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст. 4 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.
Позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме: всупереч вимогам п. 6 ч.2 ст.119 позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України до суду мають право звертатися особи за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В той же час позовна заява не містить зазначення доказів того, яким чином порушуються, не визнаються або оспорюються права позивача, що суперечить практиці застосування законодавства викладеним у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».
Відповідно до частини першої статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, відповідно до вимог частини першої статті 121 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків зазначених в ухвалі, подачі до суду належним чином оформленої позовної заяви з дотриманням положень ст.ст.119,120 ЦПК,
Керуючись ст.119, ст.121 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Садівницького товариства «Десенка» до ОСОБА_2 про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів СТ «Десенка» від 6 вересня 2015 року - залишити без руху.
Запропоновувати позивачу усунути вищевказані недоліки в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
У разі невиконання ухвали заява буде вважатися неподаною і повернута позивачам.
Суддя Ю.В. Войтенко