печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20152/17-к
07 квітня 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна, -
07.04.2017 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 в межах кримінального провадження № 42016000000002442надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , про накладення арешту на грошові кошти, вилучені під час обшуку 06.04.2017 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, а саме: 63 купюри номіналом 500 євро, 55 купюр номіналом 100 євро, 40 купюр номіналом 50 євро, а загалом 39 000 (тридцять дев'ять тисяч) євро.
Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000002442 від 19.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області сприяють власникам підприємств групи «S Group» у здійсненні останніми незаконної господарської діяльності шляхом надання вказівок працівникам структурних підрозділів податкового органу у приховуванні виявлених порушень податкового законодавства з боку зазначених товариств.
За результатами аналізу зазначеної інформації, службовими особами Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано аналітичні довідки щодо наявності у діяльності ТОВ «Снек експорт» ознак конвертації грошових коштів та ухилення від сплати податків, однак керівництво податкового органу надало вказівки щодо приховування виявлених порушень та не відображення їх у актах документальних перевірок суб'єкта господарювання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що до зазначених кримінальних правопорушень може мати відношення ОСОБА_4 , яка може виготовляти та зберігати бухгалтерські документи зазначених суб'єктів господарської діяльності і здійснювати операції з мінімізації податкових зобов'язань, та яка орендує банківську ячейку у Печерському відділенні ПАТ «Укрсоцбанк», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив його задовольнити, з підстав наведених в ньому.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення сторони кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов до наступного висновку.
Згідно ст. 171 ч. 2 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Разом з тим, в порушення зазначених вимог закону слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотримався. Крім того, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що грошові кошти на які слідчий просить накласти арешт, набуті кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, то правових підстав для арешту грошових коштів слідчий суддя не вбачає. Оскільки слідчим не доведено, що грошові кошти, вилучені під час обшуку 06.04.2017 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 63 купюри номіналом 500 євро, 55 купюр номіналом 100 євро, 40 купюр номіналом 50 євро, а загалом 39 000 (тридцять дев'ять тисяч) євро, були одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи були предметом злочину або були підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби або знаряддя вчинення злочину, то на них не може бути накладено арешт, отже підстави для накладення арешту відсутні.
Згідно ст. 172 ч. 3 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, повертає його прокурору для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, клопотання старшого слідчого в ОВС шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна підлягає поверненню прокурору, який його погодив, для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 26, 117, 170-173, 309 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна - повернути прокурору, для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1