печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9468/17-ц
Категорія 48
11 квітня 2017 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Литвинової І. В.,
при секретарі - Бажан О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У лютому 2017 року позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, у якому просила розірвати шлюб зареєстрований між ними 14.02.2002, посилаючись на те, що між ними відсутні почуття, на яких ґрунтуються сімейні відносини: почуття взаєморозуміння, поваги, любові і довіри, тривалий час не підтримуються шлюбно-сімейні відносини, проживають окремо один від одного, спільного господарства не ведуть, окрім з приводу питань, пов'язаних з утриманням дитини, не спілкуються, вважає, що подальше перебування у шлюбі та збереження його неможливе.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заяву про визнання позову, у якій також просив розглянути справу у його відсутність.
Суд, заслухавши обґрунтування представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сторони перебувають у зареєстрованому 14.02.2002 шлюбі, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_1 про укладення шлюбу, згідно з актовим записом № 170 /а. с. 9/.
У подружжя народилася донька ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) /а. с. 10/.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Судом встановлено, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, шлюб між сторонами фактично розпався, а сім'я носить формальний характер, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а тому суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, оскільки буде суперечити інтересам кожної із сторін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 52 Конституції України, ст.ст. 110, 112 СК України, ст. 10 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 130, 174, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 14.02.2002 між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського обласного управління юстиції, за актовим записом № 170, - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя І. В. Литвинова