Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/15564/16-к
Провадження № 1-кп/758/265/17
03.04.2017 Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016100070007664, внесеного до ЄРДР 01.12.2016 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 , уродженки республіки Литва, громадянки України, маючу середню освіту, не заміжню, не працюючу, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -
30.11.2016 приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебувала у приміщенні супермаркету «Сільпо», розташованого за адресою: м. Київ, вул. В. Порика, 5. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Фоззі Фуд».
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_5 підійшла до продовольчого прилавку де знаходились крупи на вагу, та шляхом вільного доступу взяла 6 кг. 535 г. крупи гречаної та 6 кг. 535 г. цукру, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №728 від 12.12.2016 року на момент вчинення кримінального правопорушення складає: гречаної крупи 6 кг. 535 г. вартістю 183 гривні 77 копійок та цукру 6 кг. 535 г. 99 гривень 99 копійок, а всього майна на загальну суму 283 гривні 76 копійок. Після цього, продовжуючи реалізацію умислу на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за її діями ніхто сторонній не спостерігає, помістила дані продукти до пакету, котрий мала при собі.
Продовжуючи свій злочинний умисел, маючи при собі майно, яке належить ТОВ «Фоззі Фуд» на суму 283 грн. 76 коп. ОСОБА_5 направилась до виходу з магазину, пройшовши повз касу без сплати за товар.
Проте, через обставини, котрі не залежали від волі ОСОБА_5 , злочин не було закінчено, хоча остання виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки підійшовши до виходу з вищевказаного магазину, намагаючись залишити місце скоєння злочину, вона була затримана працівниками охорони даного торгівельного закладу, а викрадені продукти харчування були вилучені в неї працівниками поліції, які прибули за викликом до приміщення магазину.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому їй злочині, передбаченому ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнала повністю, визнала всі фактичні обставини вчинення злочину, як вони пред'явлені в обвинуваченні, та дала показання, що вона 30.11.2016 року, приблизно о 14 год. 30 хв. була в супермаркеті «Сільпо» на вул. В. Порика, 5., підійшла до прилавку де знаходились крупи на вагу, та взяла крупу гречану та цукор. Після цього, впевнившись, що за її діями ніхто сторонній не спостерігає, помістила дані продукти до пакету, котрий мала при собі та направилась до виходу з магазину, пройшовши повз касу без сплати за товар. Однак підійшовши до виходу вона була затримана працівниками охорони даного торгівельного закладу, а викрадені продукти харчування були вилучені в неї працівниками поліції, які прибули за викликом до приміщення магазину.
ОСОБА_5 повністю погоджується з обвинуваченням, кається у вчиненому, запевняє, що більше злочинів скоювати не буде.
Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Оцінюючи досліджені докази, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), коли вона вчинила всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, ОСОБА_5 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Обираючи покарання ОСОБА_5 суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України, а саме, що даний злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винної, який раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце реєстрації та проживання.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченої, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України судом не встановлено.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_5 до покарання у виді позбавлення волі.
При призначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд, враховуючи особу винної, її позитивну характеристику з місця проживання, наявність пом'якшуючих покарання обставин, те, що вона раніше не судима, свою вину визнала, її поведінка в суді свідчить про щире каяття, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, тяжких наслідків не настало, має постійне місце проживання та реєстрації, суд прийшов до висновку, що вона може бути виправлена та перевихована без ізоляції від суспільства. Суд вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на неї обов'язки згідно ст.76 КК України.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчинення нею нових злочинів.
Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати за проведення товарознавчої експертизи, проти чого не заперечує обвинувачена.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік.
На підставі п. 1-2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) в дохід держави витрати за проведення товарознавчої експертизи 351 грн. 84 коп.
Речові докази: 6 кг. 535 г. крупи гречаної та 6 кг. 535 г. цукру - залишити потерпілому ТОВ «Фоззі-Фуд», як законному власнику.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суду м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
СуддяОСОБА_1