06 квітня 2017 рокусправа № 195/74/17-а(2а/195/44/17)
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Кругового О.О.
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2017 року по справі № 195/74/17-а (2а/195/44/17) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у збільшеному розмірі,-
У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача (невиплату йому як інваліду війни ІІ групи у 2016 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (тобто у розмірі 9040 грн.); зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням проведених виплат.
Постановою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував на те, що він як інвалід війни має право на грошову допомогу до 5 травня у розмірах визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Постанова Кабінету Міністрів України, яка встановлює розмір грошової допомоги до 5 травня не є профільною нормою, звужує права осіб, тому не може розповсюджуватись на спірні відносини та встановлювати розмір виплати, яка передбачена Законом.
Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що виплати, які здійснюються особам як грошова допомога до 5 травня регулюються постановами Кабінету Міністрів України, якими передбачено конкретний розмір грошової допомоги, інший ніж просив позивач.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 має статус ветерана війни - інваліда війни, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1, перебуває на обліку у Департаменті соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації як особа, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Департаменту з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити щорічну допомогу до 5 травня за 2016 рік. Листом від 02.12.2016 року за № М-1038 Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації повідомив, що виплата щорічної грошової допомоги до 5 травня здійснюється відповідно до чинного законодавства, згідно постанови Кабінету Міністрів України. Департамент повідомив, що у 2016 році разова грошова допомога до 5 травня отримана ОСОБА_1 у розмірі 2600,00 грн.
У позовній заяві ОСОБА_1 не заперечує проти отримання ним у 2016 році разової грошової допомоги до 5 травня.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, на отримання допомоги у тому числі грошової до 5 травня, визначені та закріплені в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, у 2016 році виплата допомоги позивачу здійснювалась згідно положень постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року, якою установлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 2975 гривень; II групи - 2600 гривень; III групи - 2310 гривень.
Отже, при визначенні розміру грошової допомоги учасникам війни до 5 травня слід керуватись постановами Кабінету Міністрів України, оскільки Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та нормами Бюджетного кодексу України дозволено визначати розмір допомог Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України. Порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, регулюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про правомірність дій відповідача при здійсненні нарахування разової грошової допомоги ОСОБА_1 як особі, що має статус учасника війни у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України. У 2016 році позивачу нараховано розмір разової грошової допомоги до 5 травня у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2017 року по справі № 195/74/17-а (2а/195/44/17) - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.О. Круговий